M’Cheyne Bible Reading Plan
Справа Когатового роду
4 І сказав Господь Мойсею і Аарону: 2 «Порахуй синів Когата серед левитів за їхніми родами й родинами 3 віком від тридцяти до п’ятдесяти років—усіх хто прийшов служити, виконувати роботу в наметі зібрання. 4 Це служба синів Когата у наметі зібрання: дбати про найсвятіші речі. 5 Коли табір вирушатиме, Аарон та сини його мусять увійти, спустивши запону, і вкрити нею ковчег Заповіту. 6 Тоді вони мусять укрити його тонкою шкіряною ковдрою, розстелити на ній темно-синє простирадло, й вставити жердини в петлі ковчега. 7 Потім вони мусять розстелити синю тканину на святому столі й поставити на ньому тарілки, ложки, келихи й глеки для ливних пожертв, і повсякденний хліб теж має бути на ньому. 8 Тоді вони мають накинути червону тканину на все це, покрити її тонкою шкірою, а потім вставити палі на місце.
9 Потім вони мають узяти блакитну тканину й накрити світильник, його свічки, шипці й гасильниці, і всі глечики з оливою, яку вживають у світильнику. 10 Потім вони мають огорнути його і все його знаряддя покривалом з найтоншої шкіри й поставити на ноші.
11 Вони мусять накрити найтоншою блакитною тканиною золотий вівтар, вкрити його найтоншою шкірою і вставити палі на місце.
12 Тоді вони мають узяти всі частини знаряддя, що використовується під час служби у Святому Місці, й загорнути їх у блакитну тканину, а тоді вкрити їх найтоншою шкірою й поставити їх на ноші.
13 Тоді вони мають прибрати попіл з жертовника й накрити його пурпуровою тканиною. 14 Тоді вони мають покласти на те все знаряддя, що використовується під час служби на вівтарі: жаровні, виделки, кочерги, чаші—все начиння жертовника. Все це вони мають вкрити покривалом з найтоншої шкіри і вставити палі на місце.
15 Коли Аарон та його сини закінчать покривати святі речі і все знаряддя і коли табір буде вже готовий вирушати, після цього сини Когата можуть увійти, щоб нести їх. Таким чином вони не торкатимуться святих речей і не помруть. Сини Когата нестимуть ці речі у наметі зібрання.
16 Елеазар, син священика Аарона, відповідатиме за оливу для світильника, запашне куріння, повсякденні жертви й оливу для помазання. Він доглядатиме за всім священним наметом і всім у ньому, за святими речами та знаряддям».
17 Тоді Господь сказав Аарону й Мойсею: 18 «Дивіться, щоб рід Когата не зник з-поміж левитів. 19 Зроби це для них, аби жили вони й не вмирали, коли наближатимуться до найсвятіших речей. Нехай Аарон і сини його ввійдуть і призначать для кожного з них його роботу й ношу його, 20 щоб сини Когата не могли ввійти й побачити святиню бодай на хвилю, інакше вони помруть».
Справа Ґершонового роду
21 Господь сказав Мойсею: 22 «Порахуй людей Ґершона також за їхніми родинами й родами 23 віком від тридцяти до п’ятдесяти років—усіх, хто прийшов служити, виконувати роботу в наметі зібрання. 24 Це служба синів Ґершона: складати й переносити. 25 Вони переноситимуть запони святого намету зібрання і його покрови, покривала з найтоншої шкіри, що зверху на ньому, й запону входу до намету зібрання, 26 запони двору, а також при вході до воріт у дворі, який оточує святий намет і вівтар, їхнє мотуззя і все робоче знаряддя, і все це стосується їх. Вони виконуватимуть цю роботу. 27 Уся робота Ґершонових синів—те, що вони носять і складають, виконуватиметься за розпорядженням Аарона та його синів. І признач їх доглядати за всім, що вони носитимуть. 28 Це робота синів Ґершона в наметі зібрання, і вони виконуватимуть свою службу під наглядом Ітамара, сина священика Аарона.
Справа роду Мерарі
29 Порахуй синів Мерарі за їхніми родами й родинами, 30 кожного віком від тридцяти до п’ятдесяти років—усіх, хто прийшов служити, виконувати роботу в наметі зібрання. 31 Їхні обов’язки—нагляд за тим, що вони нестимуть разом з усією їхньою роботою у наметі зібрання, включатиме раму святого намету, його палі та стовпи й підніжки, 32 стовпи навколишнього подвір’я, їхні підніжки, кілки, мотуззя й усе відповідне знаряддя. Перелічи речі, що їм доручено доглядати й нести.
33 Це служба родин Мераріїв, включаючи всю їхню службу в наметі зібрання, під наглядом Ітамара, сина священика Аарона».
Родини левитів
34 Мойсей, Аарон і вожді колін порахували людей Когата за їхніми родами й родинами 35 віком від тридцяти до п’ятдесяти—усіх, хто став до служби, щоб виконувати роботу в наметі зібрання.
36 Кількість людей, порахованих за їхніми родами, становила дві тисячі сімсот п’ятдесят. 37 Це пораховані з родів Когата—всі, хто служив у наметі зібрання, кого Мойсей та Аарон порахували за наказом Господа, даним через Мойсея.
38 Ґершонітів було пораховано за їхніми родами й родинами, 39 кожного віком від тридцяти до п’ятдесяти—усіх, хто прийшов служити, виконувати роботу в наметі зібрання. 40 Кількість усіх перелічених за їхніми родами становила дві тисячі шістсот тридцять чоловік. 41 Це всі пораховані з родів Ґершона, хто служив у наметі зібрання, кого Мойсей та Аарон порахували за наказом Господа.
42 Людей Мерарі було пораховано за їхніми родами і родинами, 43 кожного віком від тридцяти до п’ятдесяти—всіх, хто прийшов служити й виконувати роботу в наметі зібрання. 44 Кількість усіх порахованих за їхніми родами становила три тисячі двісті чоловік. 45 Це всі пораховані з родів Мерарі, хто служив для перенесення намету зібрання, кого Мойсей та Аарон порахували за наказом Господа.
46 Мойсей, Аарон та провідники Ізраїлі порахували всіх левитів за їхніми родами й батьківськими родинами, 47 —всіх від тридцяти до п’ятдесяти років, хто прийшов служити й виконувати обов’язок перенесення в намету зібрання. 48 Кількість становила вісім тисяч п’ятсот вісімдесят чоловік.
49 Їх було перераховано за наказом Господа через Мойсея, кожного за його обов’язками й відповідальністю, як Господь наказав Мойсею.
38 Пам’ятний псалом[a] Давида.
2 Господь, не дорікай мені у гніві,
і не карай мене, коли лютуєш Ти.
3 Мене Ти вразив стрілами своїми,
пригнітив моє життя.
4 Так боляче мені. Твій гнів розбив, поранив тіло,
немов увесь в синцях, з розбитими кістьми,—
то за мій гріх.
5 Мій гріх звалився тягарем на душу,
аж не підвести голови мені.
6 То через мою власну дурість
обсипали мене гнійні, смердючі рани.
7 Зігнувся я від болю, простираюсь,
ходжу і плачу так, немов жалобу маю.
8 Палають в лихоманці мої стегна,
живого місця я на тілі не знаходжу.
9 Від болю неймовірного німію,
а серце стугонить, аж криком сходжу!
10 Володарю! Ти знаєш, що я хочу.
Мої зітхання—не секрет для Тебе.
11 Пульсує серце в мене, сил немає,
згасає світло у моїх очах[b].
12 Вже не прийдуть до мене друзі і близькі
немов налякані хворобою моєю.
Вже й родичі мої тримаються подалі.
13 Розкинули тенета ті, хто мені смерті зичить,
хто хоче вразити мене,
говорять про швидкий кінець,
замислюючи зле щодень.
14 Та я мовчу, я не зважаю,
немов глухий, який не чує,
немов німий, що не говорить.
15 Як та людина, що не чує нарікань,
як та людина, що не може відповісти.
16 Чому? Від Тебе, Господи, я слова жду.
Мій Боже, мій Володарю, о відгукнись!
17 Молю, не допусти, щоб ворог зловтішався
з мого падіння! Познущатись їм не дай!
18 Вже відчуваю я: от-от впаду,
адже мій біль завжди зі мною.
19 Я визнаю свої провини і гріхи,
які терзають, не дають спокою.
20 А щодо ворогів моїх,
вони міцні й здорові, наклепи плетуть,
21 відповідають злом на добре
і виступають проти мене, бо добро творити прагну.
22 О Господи, не залишай мене!
Не будь від мене, Боже, так далеко.
23 Прийди на поміч!
Мій Володарю, спаси!
2 Я крокус рівнини Шарону,
я конвалія із долини.
Чоловік говорить
2 Мов та лілія між шипів,
моя кохана між жінками.
Вона відповідає
3 Мов яблуня поміж дерев у лісі,
так і коханий мій поміж чоловіків.
Вона говорить до Жінок
Люблю я бути в затінку його,
і плід його мені солодкий.
4 Він ввів мене в свій дім п’янкий
під прапором свого кохання.
5 Родзинковий пиріг хай підкріпить мене,
хай яблука дадуть мені підтримку,
бо я уже знесилена коханням[a].
6 Ліва його рука під головою в мене,
а правою він обіймає мене.
7 Дочки Єрусалима, покляніться
газелями чи оленями дикими,
що ви не будете будить кохання,
допоки не запрагну я його.
Вона продовжує
8 Ось чую я, що коханий мій підходить,
через гори перестрибує,
через пагорби перескакує.
9 Коханий мій немов газель, чи оленятко.
Дивись, он він стоїть за муром нашого будинку
і зазирає у вікно, він потай зазирає через ґрати.
10 Коханий мій відповів, сказав мені:
«Вставай, моя прекрасна, моя люба, і ходім.
11 Я так кажу, бо вже зима минула,
дощі пройшли й пішли собі[b].
12 З’явилися вже квіти на землі,
пора пісень прийшла[c], і в нашім краї
голубки туркотіння чую я.
13 На смоковниці наливаються плоди,
і виноградні лози так цвітуть духмяно.
Вставай, моя кохана, моя гарна, і ходім.
14 Моя голубка у розщелинах сховалась,
у схованих печерах диких скель,
ти покажи мені своє обличчя,
подай-но голос, щоби я його почув.
Бо голос твій—солодкий,
і вигляд—прекрасний».
Вона промовляє до Жінок
15 Спіймайте нам лисиць, маленьких лисів отих,
що виноградники псують,
бо ж наші виноградники в цвіту.
16 Коханий мій—він мій, а я—його;
він випаса отари в рясноквітті.
17 Аж доки не проснеться подих дня
і не втечуть від нього ночі тіні.
Вернись, мій любий, стань мов та газель
чи олень молодий в горах Бетера[d].
Наше спасіння більш велике ніж Закон
2 1-2 Через те ми мусимо уважніше прислуховуватися до того, чого нас навчають, щоб не збитися з путі праведного. Слово Боже, що було сказане Ангелами, підтвердилося, а непокора завжди приводила до належного покарання. 3 То як же нам уникнути кари, якщо ми нехтуємо цим великим спасінням? Це спасіння першим проголосив Господь наш, а потім його підтвердили для нас ті, хто чув Господа. 4 За волею Своєю Бог також додав Свої докази про нього через Духа Святого—знамення, дива й різноманітні чудеса.
Ісус пізнав життя земне, щоби спасти людей
5 Адже не Ангелам підкорив Він світ прийдешній, про який ми говоримо. 6 Є у Святому Писанні такі слова:
«Чому рід людський для Тебе такий важливий,
чому піклуєшся про нього Ти?
Ким є цей син людський[a],
котрий в помислах Твоїх?
7 На деякий час зробив його Ти нижчим,
ніж Ангели.
Його Ти наділив і славою, і честю.
8 Ти все поклав Йому до ніг»[b].(A)
Віддавши йому владу над світом, Бог не лишив нічого такого, що не підкорялося б чоловіку. Однак ми й нині ще не бачимо, щоб усе підкорялося йому. 9 Але ми бачимо Ісуса, Який лише ненадовго був поставлений нижче за Ангелів. Ми бачимо Його, увінчаного славою і честю через Його мученицьку смерть. З Божої милості Ісус прийняв смерть за всіх людей.
10 Усе в світі існує від Бога й через Бога. І славою Своєю Він прагне поділитися з дітьми Своїми. Йому було необхідно обрати Того, Котрий веде нас до спасіння, та через страждання Христові Господь зробив Його досконалим Рятівником.
11 Цей Обранець дав людям святість. І всі, хто здобув святість, одержали її від Божого Обранця, та стали однією родиною. Через те й не соромиться Ісус назвати їх своїми братами і сестрами. 12 Він каже:
«Господи, Я розповім про Тебе Своїм братам і сестрам.
Я вознесу хвалу Тобі перед Твоїм народом».(B)
13 І ще Він каже:
«Вірою Своєю звернусь Я до Бога».(C)
І ще таке:
«Ось Я, і зі Мною діти,
яких Бог доручив Мені».(D)
14 Ці діти—то люди, які існують у плоті й крові. Через те Ісус і розділив їхню долю, і сам пізнав життя у плоті й крові. Він зробив це для того, щоб смертю Своєю подолати того, хто володіє владою смерті—диявола. 15 Так Ісус зміг принести звільнення тим, хто все життя терпів рабство через страх смерті. 16 Бо ж очевидно, що не Ангели то були, кому Він допомагав. Ні, то Авраамові діти. 17 Тому й Він мусив у всьому бути такими як ми, брати і сестри Його, щоб стати милосердним і сповненим віри Первосвящеником на службі Божій, щоб спокутувати гріхи людські. 18 Оскільки Сам Він здолав спокуси й зазнав страждань, то й іншим, хто зараз бореться зі спокусами, Він може допомогти.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International