M’Cheyne Bible Reading Plan
Єгояким і Навуходоносор
24 Під час правління Єгоякима на його землі напав вавилонський цар Навуходоносор. Єгояким на три роки став його васалом. Потім, відвернувшись, він повстав проти Навуходоносора. 2 Господь наслав на нього вавилонських, арамійських, моавських та аммонійських грабіжників, Він послав їх проти Юдеї, щоб знищити її, як про те заявив Він словом Своїх слуг-пророків. 3 Безсумнівно, таке сталося з Юдеєю, бо так звелів Господь, щоб усунути їх з-перед очей Своїх, 4 пам’ятаючи про переступи Манассії та про все, що той накоїв, не забувши й того, як той пролив невинну кров. Він залив невинною кров’ю Єрусалим, і Господь не хотів йому того прощати.
5 А щодо інших подій за часів правління Єгоякима та всього, чим він займався, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї. 6 Єгояким упокоївся зі своїми пращурами, а після нього царем став його син Єгояхин.
7 Єгипетський цар не виходив знову за кордони своєї країни, бо вавилонський цар загарбав увесь його край: від єгипетської Ваді аж до річки Євфрат.
Єгояхин, цар Юдеї
8 Єгояхину було вісімнадцять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом трьох місяців. Його матір звали Негушта, дочка Елнатана. Родом вона була з Єрусалима. 9 Єгояхин чинив зле в очах Господа, як і батько його.
10 Саме тоді воїни Навуходоносора, вавилонського царя, підступили до Єрусалима і взяли його в облогу. 11 А Навуходоносор особисто підійшов до міста, коли його воїни тримали облогу. 12 Єгояхин, юдейський цар, його мати, урядовці, вельможі, слуги—всі здалися в полон. Це сталося на восьмий рік правління вавилонського царя, коли він узяв Єгояхина в полон.
13 Як і попереджав Господь, Навуходоносор пограбував усі скарби з храму Господнього і з царського палацу, вивіз усі золоті речі, які ізраїльський цар Соломон виготовив для Господнього храму. 14 Він вислав з Єрусалима всіх командирів і воїнів, ремісників і майстрів—усього десять тисяч чоловік. В краю залишилися тільки найбідніші.
15 Навуходоносор забрав полоненого Єгояхина до Вавилона. Він вивіз також із Єрусалима до Вавилона цареву матір, його дружин, урядовців та вельмож краю. 16 Вавилонський цар вислав до Вавилона усі сім тисяч воїнів та ще тисячу ремісників і майстрів, усіх дужих і здатних до бою. 17 Єгояхинового дядька Маттанію він поставив царювати замість Єгояхина, змінивши тому ім’я на Седекію.
Седекія, цар Юдеї
18 Седекії був двадцять один рік, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом одинадцяти років. Його матір звали Гамутал, дочка Єремії. Була вона родом з Ливни. 19 Цар чинив зле в очах Господа, як і Єгояким. 20 Усі ці події відбулися в Єрусалимі та Юдеї через Господній гніві, зрештою, Він відринув їх з-перед очей Своїх. Тоді Седекія повстав проти вавилонського царя.
Покладаймося на Бога
6 1-2 Ось чому облишмо найпростіші першооснови вчення про Христа й перейдемо до науки, що допомагає нам досягти зрілості. Не будемо знову повертатися до основоположних питань про каяття в гріховних вчинках, про віру в Бога, вчення про хрещення[a] й рукопокладання[b], про воскресіння з мертвих і Вищий Суд. 3 Тож давайте зробимо саме це, якщо Бог дозволить нам.
4-6 Бо якщо один раз на людей зійшло світло правди, якщо вони отримали дарунок Божий, якщо пролився на них Дух Святий, якщо торкнулася їх істина Слова Доброї Звістки Господньої і побачили вони велику силу майбутнього світу Божого, і після всього цього від вернулися від Христа, їм неможливо буде повернутися до каяття, оскільки вони, собі ж на шкоду, знову розпинають Ісуса на хресті й виставляють Його перед людьми на глум.
7 Деяких людей можна порівняти з землею, яка напоєна частими дощами, що падають на неї. Вона родить добрий врожай для того, хто обробляє її. Така земля—благословенна Богом. 8 Інші ж люди подібні до землі, на котрій ростуть лише терни та чортополох—вона негідна, їй загрожує прокляття й кара вогнем.
9 Але хоч ми й говоримо так, дорогі друзі, ми передбачаємо для вас краще, впевнені в тому, що ви здобудете спасіння. 10 Адже Господь—справедливий, і Він ніколи не забуде про все, що ви зробили, й про вияви вашої любові до Нього. Він бачить цю любов у тій допомозі, що ви надавали й надаєте всім людям Божим. 11 А наше прагнення в тому, щоб кожен з вас був однаково сумлінним, виявляючи цю любов протягом усього вашого життя. І тоді, завдяки цьому сумлінню, здійсняться ваші сподівання. 12 Ми хочемо, щоб ви не були ледачими, а навпаки, щоб у всьому наслідували тих, хто вірою і терпінням успадковує Божу Обітницю.
13 Обітницю Бог дав Аврааму. І оскільки не було нікого більшого, ніж Він, щоб поклястися Його іменем, Бог поклявся Авраамові Сам Собою. 14 Він сказав: «Я велелюбно благословляю тебе, та дам тобі багато нащадків»(A). 15 Тож після терплячого чекання Авраам одержав те, що Бог обіцяв йому.
16 Звісно, коли люди клянуться, вони клянуться кимось величнішим, ніж вони самі. Клятва стає підтвердженням істинності сказаного й кладе край суперечці. 17 Оскільки Господь хотів показати спадкоємцям Обітниці непохитність Свого наміру, Він і приніс цю клятву.
18 Існують дві непохитні речі: «Всевишній не може брехати, коли Він щось обіцяє», та «Бог не може порушити даної клятви». І в цьому є велика підтримка й сила для нас, тих, хто прийшов до Нього заради безпеки і надії, запропонованої нам. 19 Ця надія, мов якір для душі, міцний і безпечний. Вона проникає до самої Святеє Святих, за завісу[c]. 20 Туди Ісус увійшов від нашого імені і відкрив шлях усім Своїм послідовникам. Він назавжди став нашим первосвящеником за чином Мелхіседековим.
Господь покарає ворогів Юдеї
3 Всевишній говорить: «В ті дні, в той час, Я відновлю Юдеї та Єрусалима процвітання, 2 зберу докупи всі народи й приведу їх до долини Єгошафата[a]. І там народи приведу до суду, за Мій народ, за Мою спадщину—Ізраїль, адже вони розвіяли Ізраїль між народів і край Мій поділили. 3 Вони за жеребом ділили Мій народ, міняли хлопця на розпусницю, дівчину ж продавали за вино, яке пили.
4 І що ви Мені,[b] Тире, Сидоне, і вся филистимська земле? Чи ви за щось намагаєтеся Мені відплатити? Якщо помститись намагаєтесь, відплату вашу та й на вашу ж голову Я хутко оберну. 5 Ви те забрали, що є золотом і сріблом Моїм, ви занесли мої найдорогоцінніші скарби до храмів[c] своїх. 6 Ви продали дітей Юди й дітей Єрусалима грекам, так далеко заславши їх від їхньої рідної землі. 7 Начувайтесь, Я підніму їх із місць, куди їх продано, і відплату вашу оберну на ваші голови. 8 Я продам синів і дочок ваших у руки дітей Юдеї, а вони їх продадуть севійцям[d], далекому народу». Так казав Господь.
Готуйтеся до війни
9 Оголосіть усім народам: «Готуйтесь до війни!
Збудіть бійців! Хай воїни усі у бій вступають.
10 І перекуйте на мечі плуги, серпи—на списи.
Нехай найслабший скаже: „Я—могутній боєць”.
11 Усі народи навкруги, поспішайте на допомогу,
збирайтеся докупи! Веди, Господи, Своїх бійців!
12 Нехай народи будуть наготові,
прийдуть в долину Єгошафата.
Бо там судити сяду Я усі навколишні народи.
13 Змахніть серпом, адже жнива поспіли[e].
Ідіть, топчіть, бо винодавильня вже повна.
Вино вже через вінця ллється,
бо їхнє зло—велике!
14 За натовпом юрба зібралась,
бо вже близький день вироку Господнього,
який Він винесе у Долині Рішення[f].
15 Сонце й місяць затьмаряться, згаснуть зірки.
16 Реве Господь з Сіону й гримить з Єрусалима,
здригаються земля і небеса.
Але Господь буде притулком для Свого народу,
твердинею для дітей Ізраїлю.
17 Тож знатимете ви, що Я, Господь ваш Бог,
живу Я на Сіоні, на Моїй Святій горі.
Святим Єрусалим Мій буде,
і через нього ворог більше не пройде.
Обіцянка нового життя для Юдеї
18 Тоді поллється з гір вино солодке,
а пагорби тектимуть молоком.
Усі яри Юдеї потечуть водою,
і джерело проб’ється з храму Господа,
зросить долину Шиттим.
19 Єгипет стане пусткою,
а Едом—пустим, безлюдним краєм,
то за жорстокість до дітей Юдеї,
бо в землях своїх вони безвинну кров пролили.
20 Юдея буде людною повік,
народ буде жити в Єрусалимі
із покоління в покоління.
21 Хіба лишу Я непокараним кровопролиття?
Я не лишу його без покарання».
Господь буде вічно жити на Сіоні!
1 Хвальний псалом Давида.
О Господи, почуй мої молитви
і до благань прислухайся моїх!
Прийди на допомогу добрими ділами.
2 Не позивайся зі Своїм слугою,
адже перед Тобою кожен винний.
3 Полює ворог, переслідує мене і хоче вбити,
підштовхує мене в могилу, в морок,
немов мене уже давно нема в живих.
4 Душа і серце завмирають з переляку.
5 Я пам’ятаю все, що Ти колись зробив,
я думаю про всі Твої діла,
кажу про все, що здійснене Тобою.
6 Здіймаю руки у молитвах!
Мов спрагла без дощу земля, Тебе жадаю! Села
7 Благаю дати відповідь мерщій,
тому що дух уже згасає мій.
Не відвертай Свій лик від мене,
інакше я піду до тих, хто спочиває в могилі.
8 Нехай світанки подарують Твою ласку незрадливу,
бо покладаюся на Тебе.
Навчи, яким шляхом іти в житті,
адже життя моє—в Твоїх руках.
9 Врятуй мене від ворогів моїх,
бо я в Тобі вбачаю, Господи, свій прихисток надійний.
10 Навчи, як жити за веліннями Твоїми,
бо Ти—наш Бог.
Нехай Твій добрий дух веде нас у прекрасний край.
11 Даруй мені, о Господи, життя заради імені Твого,
будь милосердний, витягни з біди!
12 Яви Свою любов і ворогів моїх побий,
моїх затятих ворогів згуби, бо я—Твій слуга.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International