M’Cheyne Bible Reading Plan
Амазія, цар Юдеї
14 На другий рік правління Єгоаша, сина Єгоагаза, царя Ізраїлю, правити почав Амазія, син Йоаша, цар Юдеї. 2 Йому сповнилося двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти дев’яти років. Його матір звали Єгоаддін і була вона родом з Єрусалима. 3 Він робив те, що було правильне в Господніх очах, але не так, як його пращура Давида. У всьому він брав приклад з батька Йоаша. 4 Однак узвишшя не було знесено; люди й далі приносили там жертви й спалювали запашне куріння.
5 Зміцнивши свою владу, Амазія стратив тих вельмож, які вбили його батька-царя. 6 Але він не повбивав їхніх синів, бо діяв згідно з тим, що записано в книзі Закону Мойсея, де Господь наказав: «Батьків не слід вбивати за провини дітей і дітей не можна вбивати за вчинки батьків, бо кожен має прийняти смерть за свої власні гріхи»[a].
7 Це він завдав поразки десяти тисячам едомійців у Солоній долині й захопив у битві Селу, назвавши її Йоктеел, що й досі носить це ім’я.
8 Тоді Амазія послав гінців до Єгоаша, сина Єгоагаза, царя Ізраїлю, який доводився сином Єгу, з таким викликом: «Приходь, поміряємося силами сам-на-сам». 9 Але Єгоаш, цар ізраїльський так відповів Амазії, царю юдейському: «Чортополох ливанський надіслав листа кедру ливанському: „Віддай свою дочку заміж за мого сина”. Потім пробігав дикий ливанський звір й розтоптав чортополох. 10 Ти справді переміг Едом і набундючився. Слава твоїй перемозі, але залишайся вдома! Навіщо шукати собі клопоту, це тільки призведе до твого падіння, а також падіння Юдеї?»
11 Однак, Амазія не послухався, тож довелося Єгоашу, ізраїльському царю, напасти на нього. Він зустрівся віч-на-віч[b] з Амазією, юдейським царем, в Бет-Шемеші, що в Юдеї. 12 Ізраїльтяни розбили юдеїв, і ті розбіглися по своїх домівках. 13 Ізраїльський цар Єгоаш захопив у полон Амазію, юдейського царя, сина Йоаша, який доводився сином Агазії, в Бет-Шемеші. Тоді Єгоаш пішов на Єрусалим і зруйнував єрусалимську стіну від Ефраїмової брами до Кутньої брами, яка була чотириста ліктів[c] завдовжки.
14 Він забрав усе золото й срібло та всі речі, знайдені у храмі Господньому та в скарбницях царського палацу, та разом з кількома заручниками він повернувся до Самарії.
15 А щодо інших подій за часів правління Єгоаша, чим він займався й чого досягнув, щодо війни проти Амазії, юдейського царя, то все це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю.
16 Єгоаш спочив зі своїми батьками, похованими в Самарії разом з ізраїльськими царями. А царем після нього став його син Єровоам.
17 Юдейський цар Амазія, син Йоаша, прожив ще п’ятнадцять років після смерті Єгоаша, сина Єгоагаза, царя ізраїльського. 18 Щодо інших подій за часів правління Амазії, то все це описано в книзі Хронік Царів Юдеї.
19 Деякі люди сплели змову проти Амазії в Єрусалимі. Тож він утік до Лахиша, але слідом за ним до того міста послали людей, які там його вбили. 20 Його на конях привезли до Єрусалима, де він був похований коло своїх батьків у Давидовому місті.
21 Потім усі юдейці взяли собі за царя шістнадцятирічного Азарію замість його батька Амазії. 22 Це Азарія відбудував Елат і повернув Юдеї, коли Амазія спочив зі своїми батьками.
Єровоам Другий, цар Ізраїлю
23 На п’ятнадцятий рік правління Амазії, юдейського царя, сина Йоаша, цар Ізраїлю Єровоам, син Єгоаша, почав царювати в Самарії і правив протягом сорока одного року. 24 Він чинив зле в Господніх очах і не відвернувся від жодного з Єровоамових, сина Невата, гріхів, які він змушував коїти й весь Ізраїль. 25 Це він поновив кордони Ізраїлю від Лебо-Гамата до Мертвого моря, як і обіцяв Господь, Бог Ізраїлю, Який розповів це через Свого слугу Йону, сина Аміттая, пророка з Ґат-Хефера.
26 Господь побачив, як страждали всі в Ізраїлі: і вільний, і раб. Нікому було їм допомогти. 27 А оскільки Господь не сказав, що викреслить назву «Ізраїль» з-під небес, то Він і врятував їх рукою Єровоама, сина Єгоаша.
28 А щодо інших подій за часів правління Єровоама, всього, що він зробив, усіх його військових подвигів, серед яких було й те, що він повернув Ізраїлю Дамаск та Гамат, що належали Юдеї, то всі вони описані в книзі Хронік Царів Ізраїлю.
29 Єровоам спочив зі своїми батьками, царями Ізраїлю. А після нього правити почав Захарія, його син.
4 Я закликаю тебе перед Богом та Ісусом Христом, Який судитиме живих і мертвих, й роблю це заради нового пришестя Христа і заради Його Царства. 2 Проповідуй усім Слово Боже! Будь готовий виконувати своє завдання повсякчасно і за будь-яких обставин. Переконуй, попереджай, підбадьорюй людей, уважно і терпляче навчаючи!
3 Кажу я все це, бо час прийде, коли люди не захочуть слухати істинне вчення, а за своїми власними бажаннями вибиратимуть собі вчителів, які своїм навчанням будуть лестити їхній слух. 4 І відвернуть вони свої вуха від істини, й привернуть свою увагу до брехливих балачок. 5 Але ти повинен володіти собою за будь-яких обставин, терпіти страждання, виконуючи труд проповідника Доброї Звістки і не полишаючи служіння, дорученого тобі Богом.
6 Прийшов вже час мені полишити цій світ, та життя моє незабаром буде принесене в пожертву Всевишньому. 7 Я брав участь у благородних змаганнях, я завершив біг і не полишив вірного служіння Богу. 8 Тепер вінець переможця чекає на мене—нагорода за життя праведне. Господь, справедливий Суддя, даруватиме його мені того Дня. І не лише мене Він нагородить, але й усіх тих, хто з любов’ю чекає на Його прихід.
Дещо про себе
9-10 Постарайся прийти до мене якомога швидше, бо Димас залишив мене і пішов до Солуні, оскільки він занадто сильно любив цей світ. Крескент пішов до Ґалатії, а Тит—до Далматії. 11 Лука—єдиний, хто ще залишився зі мною. Знайди Марка і приведи його з собою, бо він може мені допомогти в моїй праці. 12 Я посилаю Тихика до Ефеса.
13 Коли йтимеш, то захопи плаща мого, що я залишив у хаті Карпа в Троаді, а також мої книги, особливо пергаментні сувої.
14 Олександр, коваль, завдав мені багато шкоди. Господь відплатить йому за все, що він скоїв. 15 Остерігайся його й ти, бо він противився нашому вченню.
16 Коли я вперше мав захищатися, то ніхто не прийшов підтримати мене—всі залишили мене. Нехай це не буде зараховане Богом проти них. 17 Але Сам Господь був зі мною і дав сили, щоб мені вдалося усюди проголосити Добру Звістку, й щоб усі погани могли почути її. Тож, я вирвався з пащі лева. 18 Господь рятуватиме мене від усілякого злого нападу і благополучно приведе до Свого Царства Небесного. Слава Йому на віки вічні. Амінь.
Заключні настанови
19 Вітай Прискиллу та Акилу, а також родину Онисифора. 20 Ераст зоставатися в Коринті. Я лишив Трохима в Мілеті через те, що він був хворий. 21 Постарайся прийти до початку зими. Евул вітає тебе, а також Пуд, Лін, Клавдія та всі брати і сестри.
22 Нехай Господь буде з тобою. Нехай благодать Божа буде з вами.
7 Коли зцілю Ізраїль Я,
відкриється провина Ефраїма.
Тоді люди дізнаються про злі діла (брехню),
що кояться в Самарії,
де грабіжники ошукують людей,
і зграї злодіїв по вулицях грабують.
2 І не замисляться й на мить,
що їхнє зло Я пам’ятаю.
Вони в полоні своїх вчинків,
вони переді Мною.
3 Свого царя своїми злочинами тішать,
вельмож своїх брехнею (лжебогами) потішають.
4 Пекар ставить тісто в піч,
тож не розводить багаття.
Та народ ізраїльський веде себе інакше:
постійно вуглі ворушить, та жару підбавляє.
5 На Цареві свята[a] вони все жару підбавляють,
влаштовуючи п’яні гульбища.
Вельможі п’яніють від вина,
та п’ють вони із богохульцями разом.
6 Вони замислюють лихе,
серця розпалюючи, наче піч.
Мов жаром невтомним,
палають змовами серця,
та ніч усю горить жага до грішних справ,
та вранці з новою силою палає.
7 Усі вони мов піч гарячі,
аж пожирають правителів своїх.
Пали їхні всі царі,
не звернеться до Мене жоден у молитвах.
Ізраїль не знає, яка руїна чекає на нього
8 Ефраїм[b] з народами змішався.
Він, мов млинець, що підгорів з одного боку,
бо не перевертали його вчасно.
9 Чужинці зжерли його силу,
а він й не знає про те нічого.
Він сивиною вкритий,
та про те не має й гадки.
10 Ізраїлева пиха свідчить проти нього ж.
Вони не повертаються до Господа, до свого Бога,
і не шукають Бога навіть нині,
коли халепа та біда усюди.
11 Немов пуста і безголова горлиця той Ефраїм.
Вони Єгипет кликали, пішли за поміччю до Ассирії.
12 Якщо підуть вони за поміччю до інших народів,
то розкину Я на них тенета.
Їх скину вниз, немов птахів небесних,
Я покараю їх за їхні зібрання та змови[c],
коли шукатимуть допомоги у поган, а не у Мене.
13 Тож горе їм, бо геть пішли від Мене;
спустошення—ось їхня доля,
бо зрадили вони Мене.
Я б сповна їм усе віддав,
але ж вони про Мене брешуть.
14 Не звернуться вони до Мене щиро,
тільки голосять у своїх ліжках.
І ріжуть одне одного, благаючи,
щоб Я дав їм збіжжя й молоде вино,
та насправді, вони ж бо відвернулися від Мене.
15 Хоча Я їх навчав, зміцнив їх,
вони все проти Мене замишляли.
16 Як повертаються до того, хто не Бог,
вони, немов отой зрадливий бумеранг,
не повертаються до Мене[d].
Вельможі, які пишалися своєю силою,
від меча впадуть через свої безчесні язики,
з них насміхатимуться у Єгипетському краї.
1 Пісня прочан.
Коли звалилося на мене горе,
я Господа покликав, й допоміг Господь.
2 О Господи, врятуй моє життя
від уст брехливих, язиків нещирих!
3 Ви брешете, людці зрадливі!
Чого ви прагнете, що матимете з того?
4 Розжарене вугілля й гострі стріли—
ось все, що вам дістанеться за те.
5 Ви брехуни, і жити з вами, як в Мешеху жити,
як жити у наметах Кедара[a]!
6 Душа моя так довго томилась поміж тих,
хто мир ненавидить.
7 Коли я промовляю: «Мир»,—
із їхніх уст злітає лиш: «Війна».
1 Пісня прочан.
Підводжу очі і вдивляюся у гори,
та звідки ждати допомоги?
2 Від Господа лиш буде допомога,
від Того, Хто створив і небеса, і твердь земну.
3 Упасти Він не дасть,
не задрімає Той, Хто береже тебе.
4 Ніколи не дрімає Той, Хто стереже Ізраїль.
5 Господь—ось Той, Хто нас охороняє,
Він—наша тінь, яка завжди по праву руку,
6 аби удень від сонця не дістав удару,
аби вночі від місяця образ не мав.
7 Господь убереже тебе від будь-якого лиха,
охороняє твою душу Він.
8 Господь тебе завжди оберігати буде,
хоч би куди ти йшов, хоч звідки б повертався[b].
1 Давидова пісня прочан.
Я був щасливий, коли мені сказали:
«Ходімо з нами у Господній храм!»
2 Ми зупинилися під брамою Єрусалима!
3 О так, ти відбудований, Єрусалиме!
Твої будинки ліпляться так тісно!
4 Це місто, де знайшли притулок племена Господні,
це місто, де зібравсь Ізраїль славить Господа ім’я.
5 Бо тут стоять престоли справедливі,
престоли висяться Давидового дому.
6 Просіть у Бога миру для Єрусалима:
«Мир тим, хто полюбив Тебе!»
7 Хай мир поселиться в цих стінах, в цих палацах!
8 Молюсь за мир в Єрусалимі
заради спокою братів моїх, сусідів.
9 Молюсь я за добро для храму Господа мого Бога,
молюся за добро для міста!
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International