M’Cheyne Bible Reading Plan
20 Господь нашле на тебе прокляття, розпач і кару у всьому, що ти здійсниш, доки хутко не загинеш через лихі вчинки свої, бо ти покинув Господа. 21 Господь наведе на тебе пошесть страшну, доки не звільнить землю, куди ти прямуєш, щоб посісти її. 22 Господь поб’є тебе сухотами, пропасницею, запаленням, гарячкою, посухою, суховіями й цвіллю. І все це переслідуватиме тебе до загину. 23 Небо над головою твоєю бронзовим стане, а земля під ногами твоїми буде мов залізо[a]. 24 Господь замість дощу дасть порох і пісок, що падатимуть на тебе з неба, доки не вигублять тебе.
25 Господь віддасть тебе на поталу ворогам твоїм. Ти вийдеш проти них одним шляхом, але втікатимеш від них сімома шляхами. Кожне царство побачить у тобі жахливий урок. 26 Твоє мертве тіло стане поживою для першого-ліпшого птаха небесного, для кожного звіра земного, й нікому буде їх відігнати.
27 Господь поб’є тебе єгипетською болячкою, пухлиною, коростою та паршою, які не можна вилікувати. 28 Господь покарає тебе божевіллям, сліпотою та розладом серця. 29 І шукатимеш ти путь свою навпомацки опівдні, як сліпий навпомацки знаходить путь свою у темряві, і не щаститиме тобі в усьому, хоч би що ти робив, і будуть тебе день за днем гнобити й грабувати, і нікому буде врятувати тебе.
30 Заручишся ти з дівчиною, та інший ляже з нею, побудуєш дім, та не житимеш у ньому. Насадиш виноградник, та не втішишся з нього[b]. 31 Заріжуть вола твого на очах у тебе, але ти не їстимеш м’яса. Осла твого заберуть у тебе, і він уже не повернеться. Віддадуть отару твою ворогам, і ніхто її не захистить.
32 Віддадуть синів і дочок твоїх іншому народу, й виплачеш ти очі, чекаючи на них щодня, але нічого не зможеш вдіяти.
33 Народ, про який ти нічого не чув, поїсть плід землі твоєї і твоєї праці. А тебе все життя утискати будуть і гнобити. 34 Ти збожеволієш від того, що побачать очі твої. 35 Господь вразить тебе страшними незагойними болячками на колінах і ногах—з ніг до голови.
36 Пожене Господь тебе й царя, настановленого над тобою, з яким ти ніколи не мав справи. Там служитимеш ти іншим богам або дереву й каменю. 37 І станеш ти страховиськом, притчею й посміховиськом серед усіх народів, куди Господь приведе тебе.
Прокляття безталанням
38 Посієш ти багато насіння в полі, та збереш мало, бо сарана поїсть його. 39 Насадиш ти виноградники, тяжко працюватимеш, та вина не питимеш і не збиратимеш виноград, бо черви пожеруть їх. 40 Матимеш оливи на землі твоїй, та не скористаєшся з олії, бо твої оливи попадають і зігниють. 41 Матимеш дочок і синів, та не зможеш утримати їх, бо полонять їх і заберуть у неволю. 42 Сарана сточить усі твої дерева й плід землі твоєї. 43 Чужинець між вами підноситиметься все вище й вище над тобою, а ти падатимеш все нижче й нижче. 44 Він позичатиме тобі, а ти не позичатимеш йому. Він стане головою, а ти—хвостом.
45 Всі ці прокляття переслідуватимуть тебе і не відступатимуть від тебе, доки не вигублять тебе, бо не слухався ти Господа Бога свого й не виконував заповідей Його і настанов. 46 І вони будуть з тобою і твоїми нащадками як знак і диво повіки. 47 Це за те, що ти не служив Господу Богу твоєму з радістю й щирим серцем, віддячуючи за всі твої статки.
48 Служитимеш ти ворогам своїм. Господь пошле їх проти тебе голод, спрагу, вбогість і нужду, надіне Він на тебе залізне ярмо, доки не вигубить тебе[c].
Прокляття ворогом
49 Наведе Господь на тебе народ здалеку. З краю землі, мов орел, злетить він на тебе—народ, мови якого ти не знаєш. 50 Це жорстокий народ, що не поважатиме старих і не матиме милосердя до дітей малих. 51 Пожере він плід худоби твоєї і плід землі твоєї, доки не знищить тебе. Не лишать вони тобі ні зерна, ні вина молодого, ні олії, ані телят чи ягнят, доки не знищать тебе.
52 Обложить він твої міста, доки не впадуть великі кам’яні мури, на які ти так покладаєшся. Він обложить кожне місто по всій землі, що дав її тобі Господь Бог твій. 53 Ти їстимеш плоть синів і дочок своїх, котрих Господь Бог твій дав тобі, коли ворог твій оточить тебе й нашле на тебе страждання. 54 Навіть найніжніший і найвитонченіший чоловік стане жорстоким до брата свого, до жінки своєї, яку кохає, і до решти дітей, що лишаться в нього. 55 І нікому з них не дасть він їсти дітей своїх, яких він їстиме, бо більше нічого йому не лишиться, коли ворог оточить і воюватиме з тобою в кожному місті.
56 Навіть найніжніша й найвитонченіша жінка серед тебе, яка ногою землі торкнутися не наважиться, така витончена й ніжна стане жорстокою до чоловіка свого коханого, до сина свого й дочки своєї, 57 вона ні з ким не розділить того, що вийде з тіла її при пологах, намагатиметься з’їсти його потай. Більше нічого їсти не буде, коли ворог твій оточить тебе і воюватиме з тобою в кожному місті.
58 Якщо ти старанно не виконуватимеш усі слова Закону цього, записані в цій книзі, й не шануватимеш цього славного і страшного ймення—Господа Бога твого. 59 Тоді Господь нашле на тебе й нащадків твоїх невигойні кари, могутні й невпинні, недуги болючі й невиліковні. 60 Він наведе на тебе всі хвороби єгипетські, яких ти так боїшся, і вони обсядуть тебе. 61 Між іншим Господь пошле на тебе ще й такі кари, які не описані в книзі, доки не вигубить тебе. 62 Лиш невелика кількість вас зостанеться, хоча й були ви численні, мов зорі на небі. Бо ти не слухався Господа Бога твого.
63 Як радів Господь, даруючи вам щастя й примножуючи вас, так радітиме Господь і тоді, коли Він принизить вас, коли буде вас викорінено з землі, в яку ви входите, щоб заволодіти нею. 64 Господь розкидає тебе поміж усіх народів з одного краю землі до іншого, і там тобі доведеться поклонятися іншим богам, яких ні ти, ні предки твої не знали—дереву й каменю.
65 І не матимеш ти спокою серед народів тих, і не буде для тебе місця, щоб назвати його своїм. І дасть тобі там Господь боязливе серце, тьмяні очі й печальну душу. 66 На життя твоє завжди чатуватиме небезпека, боятимешся ти і вдень, і вночі, і не матимеш певності чи житимеш, чи ні. 67 Вранці казатимеш: «Якби то вже настав вечір!» Увечері казатимеш: «Якби то вже настав ранок!»—через страх, що буде в серці, й через те, що бачитимуть очі. 68 Вишле тебе Господь назад до Єгипту на човнах тим шляхом, який тобі пообіцяв. Цього ти більше не побачиш! І там ви будете прагнути продати себе ворогам своїм, стати рабами й рабинями, але покупця не буде.
Далет
25 Тепер, коли моя душа обернеться на порох,
даруй життя мені, як Ти пообіцяв[a]!
26 Я розповів Тобі про шлях свій, і Ти відгукнувся,
навчи мене, благаю, настанов Своїх!
27 Дай осягнути вказівки Твої,
щоб міг я висловити чудеса[b] Твої.
28 Пригнічений і в розпачі я доста,
пообіцяв Ти підбадьорити мене.
29 Не дай на хибний шлях мені ступити,
утіш мене Своїм ученням.
30 Обрав я праведності шлях,
дай осягнути праведні Твої накази!
31 Твоєї, Господи, Угоди я тримаюсь,
не дай мені зазнати розчарування.
32 Я радо слухаюсь Твоїх наказів,
тому що серце Ти збагачуєш безмірно.
Ге
33 О Господи, навчи шляхів Твоїх законів,
щоб міг я впевнено додержуватись їх.
34 Дай розуміння Твого вчення, щоб виконувати його,
щоб щиросердо я за ним ішов.
35 Веди мене шляхом Твоїх повчань,
бо в тих повчаннях я знаходжу насолоду.
36 Не дай мені від заповідей відійти
й пуститись у гонитву за багатством.
37 Не дай мені пов’язнути в марнотах,
дай жити справжнім, бажаним Тобі життям.
38 Дотримайся обіцянки, що дав слузі Своєму,
з якої виросла моя до Тебе шана.
39 Зніми ганьбу, що гнобить мене, тисне,
бо рішення Твої законні й добрі.
40 Як прагну я Твої накази пильнувати!
Тож вияви до мене милосердя,
даруй мені життя!
Вав
41 О Господи, Яви мені любов безмежну й щиру,
спаси мене, як обіцяв Ти!
42 Тож кривдникам я зможу відповісти,
адже я вірю всім Твоїм словам.
43 Вклади в мої уста назавжди Твою правду,
бо покладаюсь я на рішення Твої,
44 щоб настанов Твоїх додержувавсь завжди.
45 Я житиму відкрито й вільно,
бо завжди настанов Твоїх шукаю.
46 Твій Заповіт я розкажу царям сміливо,
й вони не збиткуватимуться з мене.
47 З Твоїх наказів тішитися буду, бо люблю їх.
48 Клянуся вірним бути вказівкам Твоїм, які люблю,
роз’яснювати буду всі Твої закони.
Господь дарує справжню їжу
55 Всі спраглі, йдіть води напитись,
і ви, хто геть грошей не має,
приходьте щось поїсти.
Візьміть вина чи молока—
все задарма, платити не потрібно.
2 Навіщо гроші витрачати на те,
що неїстівне?
Навіщо викидати зароблене на те,
що ситості не дасть.
Мене послухайте уважно,
і їстимете добру їжу, найвишуканіші їства.
3 Прислухайтесь, що Я кажу, і йдіть до Мене,
почуйте, щоб вам життя не втратити навіки.
Угоду з вами Я навічно укладу,
як і Давиду обіцяв Я вірним бути.
4 Поглянь, його зробив Я свідком багатьом народам,
правителем і повелителем племен.
5 Народи, невідомі вам, до себе погукаєте,
вони, хоч і не знають вас, та прибіжать.
Тому що біля вас Господь, ваш Бог,
Святий Ізраїлю, Який вас возвеличив.
6 Шукайте Господа, доки знайти ще можна,
покличте, поки ще близенько Він.
7 Безбожники нехай припинять зло творити,
зловмисникам хай викинуть із голови лихі думки.
До Господа нехай повернуться,
Він дасть їм милосердя.
До Бога хай навернуться,
бо Він пробачить їм провини щедро.
Ніхто не може розуміти Бога
8 Господь каже:
«Мої думки відмінні від ваших,
шляхи, якими йдете ви—то не Мої шляхи.
9 Як небо вище, ніж земля,
так і шляхи Мої вище ваших,
так і думки Мої витають високо над вашими думками.
10 Як падають із неба дощ та сніг,
туди не повертаючись,
аж поки землю не промочать.
Тоді земля змусить паростки зійти,
ще й дати зерно для селянина на поживу.
11 Так і слово Моє, що з уст злітає,
назад не вернеться без результату,
доки не виконає те, що Я бажаю,
не виконає все, що Я послав його зробити.
12 Тож ви підете з радістю, повернетеся з миром.
І гори, й пагорби зірвуться стоголосими піснями,
дерева ж у полях заплещуть у зеленій долоні.
13 Не терни, а кипариси підуть в ріст,
замість колючої шипшини мирт зросте.
І все це буде славу множити Господню,
як вічний знак обіцянки Його, яку не зруйнувати».
Іоан Хреститель готує дорогу Ісусові
(Мк. 1:1-8; Лк. 3:1-9, 15-17; Ін. 1:19-28)
3 То був час, коли прийшов Іоан Хреститель, який проповідував у пустелі юдейській. 2 Він казав: «Покайтеся, бо Царство Боже наближається». 3 То ж саме про нього провіщав пророк Ісая:
«Голос лунає в пустелі:
„Готуйте дорогу Господу,
зробіть прямим шлях для Нього”».(A)
4 Іоан носив вбрання з верблюжої вовни, підперезане шкіряним паском. Їжею його були сарана та дикий мед. 5 У той час люди приходили до нього з Єрусалиму, з усієї околиці Юдеї та з усієї землі навколо Йордану, 6 та хрестилися у нього в річці Йордан, сповідуючись у своїх гріхах.
7 Коли він побачив багато фарисеїв та саддукеїв, які прийшли хреститися, то сказав їм: «Виплодки зміїні! Хто попередив вас тікати від гніву Господнього, що наближається? 8 Хай ваші вчинки покажуть, що ви покаялися. 9 І не сподівайтеся, що досить буде сказати: „Авраам—наш батько”. Бо кажу вам, що Бог може навіть це каміння перетворити на дітей Авраамових! 10 Сокира вже занесена, і кожне дерево[a], що не дає добрих плодів, буде зрубане й кинуте у вогонь. 11 Я хрещу вас водою на покаяння, але ж незрівнянно Могутніший, ніж я, іде за мною: я не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб зняти Його сандалії. Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем. 12 Він очистить Свій тік і збере пшеницю до комори, а полову спалить у незгасному вогні»[b].
Хрещення Ісуса
(Мк. 1:9-11; Лк. 3:21-22)
13 У той час Ісус прийшов з Ґалилеї до ріки Йордан, щоб Іоан похрестив Його. 14 Та Іоан намагався відмовити Ісуса, кажучи: «Я сам повинен похреститися у Тебе, то чому ж Ти йдеш до мене?» 15 І відповів Ісус: «Нехай поки що буде так, бо належить нам виконувати все, що Господь велів». І тоді Іоан дозволив Йому похреститися.
16 То Ісус похрестився, і тільки-но піднявся Він із води, як небо розкрилося Йому. І побачив Він Духа Божого, який сходив на Нього в подобі голуба. 17 І голос пролунав з небес: «Це Син Мій улюблений, Який догодив Мені».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International