M’Cheyne Bible Reading Plan
Війна з народом Башану
3 Тоді ми повернули й пішли дорогою на Башан. Оґ, цар Башану, виступив до Едреї з усім військом своїм, щоб зійтися з нами в бою. 2 І сказав мені Господь: «Не бійся нічого, бо Я віддав його і всіх людей його, і землю його до рук твоїх. І вчиниш ти з ним так само, як і з Сихоном, царем аморійців, що царював у Хешбоні».
3 Тож Господь Бог наш віддав у руки наші Оґа, царя башанського, і всіх людей його. І побили ми їх так, щоб живих серед них не лишилося. 4 І захопили ми тоді всі міста його. Жодного містечка не було, щоб ми не захопили: шістдесят міст у всьому краї Арґов, царстві Оґа в Башані. 5 Всі міста були оточені високими мурами, брамами з засувами. Крім того, багато ще було містечок неукріплених. 6 Ми геть їх винищили[a], так само, як міста Сихона, царя хешбонського. Ми зруйнували вщент усі їхні міста, винищили чоловіків, жінок і дітей. 7 І всю худобу й добро з міст забрали для себе як здобич.
8 Тож забрали ми тоді землю від двох царів аморійських, що була по той бік Йордану, від долини Арнон до гори Хермон. 9 (Сидонці називають Хермон Сиріоном, а аморійці звуть його Сеніром). 10 Ми захопили всі міста, що на верховині: увесь Ґілеад, увесь Башан аж до Салхи та Едреї на півночі, які були містами царства Оґа башанського. 11 Оґ, цар башанський,—єдиний, хто лишився з рефаїв. Він мав залізне ліжко[b] завдовжки воно було дев’ять ліктів[c] та завширшки чотири лікті[d]. Чи не в Равві аммонійській воно й досі?
Землі на схід від Йордану
12 Тож зайняли ми тоді цю землю, яка простягалася від Ароера, що в долині Арнон. Я віддав половину гір Ґілеадських і їхніми міста Рувиму та Ґаду, 13 а решту Ґілеаду і все колишнє царство Оґа в Башані (увесь край Арґов зветься землею рефаїв) віддав половині роду Манассієвого.
14 Рід Яїра, сина Манассії, зайняв увесь край Арґов, аж до кордону з ґешурійцями та маакатійцями. І назвав він міста Башану ім’ям своїм. По сьогодні звуться вони містами Яїра.
15 Тож я віддав Ґілеад роду Макіра. 16 Рувиму та Ґаду я дав землю від Ґілеаду аж до долини Арнон (середина долини була кордоном) і до річки Яввок, кордону з аммонійцями. 17 Пустеля в долині Йордана та ріка Йордан—кордон, від Ґалилейського озера[e] до пустелі навколо Мертвого моря й до підніжжя гори Пізґа на схід.
18 Тоді наказав я вам: «Оскільки Господь ваш Бог дав вам землю цю у володіння, всі ви, воїни, споряджені до бою, повинні перейти Йордан разом з товаришами—ізраїльськими воїнами. 19 Лише жінки й діти ваші, і худоба ваша (я знаю, у вас її багато) лишаться а містах, які я вам дав, 20 доки Господь не забезпечить спокій братам вашим, як і вам, доки вони також не заволодіють землею, яку Господь Бог ваш дає їм по той бік Йордану. Тоді кожен із вас зможе повернутись на землі, що дав я вам».
21 І тоді я сказав Ісусу: «Ти бачив усе, що Господь Бог ваш зробив із цими обома царями. Господь так само вчинить з усіма царствами, до яких ти підступаєш. 22 Не бійся їх, бо Господь, Бог ваш, за вас воює».
Мойсею не ввійти в Ханаан
23 І тоді благав я Господа: 24 «О Господи, Владико мій, Ти тільки розпочав показувати слузі твоєму, який Величний і Могутній Ти. Який бог на землі чи на небі міг би творити ті діяння й чудеса, що Ти здійснюєш? 25 Дозволь же мені перейти ріку й побачити цю добру землю, по той бік Йордану, прекрасну цю гірську країну й Ливан».
26 Але Господь дуже лихий був на мене через вас. Він мене навіть не слухав. Тож Господь сказав: «Годі вже! Більше Мене про це не проси. 27 Зійди на вершину Пізґи й подивись на захід, північ, південь і схід, але ти Йордан не перейдеш. 28 Дай настанови Ісусу, допоможи йому бути сильним і мужнім, бо він поведе цей народ, він дасть їм успадкувати землю, яку ти бачиш». 29 Тоді ми лишилися в долині навпроти Бет-Пеора.
85 Для диригента. Хвальна пісня синів Кори.
2 О Господи, будь милосердним до країни
і поверни додому Якова синів-вигнанців.
3 Прощення народу Своєму даруй,
о Господи, зітри його гріхи! Села
4 Спини Свій гнів
і не лютуй на нас безтямно.
5 Спасителю, не сердься, прийми нас знову.
6 Невже завжди на нас гнівитись будеш?
Чи з покоління в покоління будеш лютий?
7 Напевне, знову Ти повернешся до нас!
Ти знову нам даси життя,
і втішений з Тобою знову буде Твій народ.
8 Яви нам щирую любов, спаси нас.
9 Дозволь почути те, що Бог Господь мій скаже:
народу проголосить мир Своєму
й Своїм вірним мир також,
аби не збилися вони на манівці.
10 До того, хто Його боїться, вже близьке спасіння,
щоб Його Слава оселилась в нашім краї.
11 Милість і правда разом зустрінуть вірних послідовників,
а праведність поцілунком мира їх привітить.
12 Тож всі народи на землі вірні будуть Богу,
та небеса приймуть Його народ з любов’ю[a].
13 І сам Господь нам принесе добро,
земля нам щедрі врожаї народить.
14 І праведність ітиме перед Богом,
торуючи для Нього шлях.
Покладайся, Ізраїлю, на Божу владу
31 Горе тим, хто йде в Єгипет шукати допомоги,
хто покладається на коней,
хто думає, що їх спасуть колісниці й дужі вершники.
Вони не звертаються до Святого Ізраїлю,
не просять у Господа допомоги.
2 Але Він—мудрий.
Він накличе нещастя на них
і виконає Свої погрози.
Господь підніметься на битву з кривдниками
й тими, хто допомагає нечестивцям.
3 Народ Єгипту—то лиш люди, а не Бог,
а їхні коні—то лиш тварини, а не дух.
Коли Господь занесе руку,
помічник затнеться й захитається,
а ті, хто шукав у нього допомоги,
не втримаються, упадуть.
Обидва будуть знищені разом.
4 Господь сказав мені:
«Подібно до того, як старий або молодий лев
рикає над здобиччю й не лякається криків пастухів,
що хочуть його відігнати, й не втікає,
переляканий тим галасом, який вони здіймуть,
так і Господь Всемогутній спуститься,
щоб битися на горі Сіон та її схилах».
5 Господь Всемогутній захищатиме Єрусалим,
як пташки захищають свої гнізда, в’ючись над ними.
Він захистить, пожаліє і врятує його.
6 О, люди Ізраїлю, поверніться до Того, проти Кого ви так затято повстали. 7 Тоді кожен із вас відвернеться від срібних та золотих бовванів, яких ви гріховно витворили своїми ж руками.
8 Ассирія впаде під ударами меча,
занесеного над нею не людиною.
Її знищить не меч в руках людини.
Ассирія ухилиться від меча,
але молодих ассирійський юнаків зловлять
і перетворять на рабів.
9 В ассирійському палаці більше ніхто не житиме.
Її вожді зневажать її прапор.
Так сказав Господь, вогонь Якого палає на Сіоні,
а горнило[a] якого—в Єрусалимі.
Вступ
1 Одкровення[a] Ісуса Христа було дано Йому Богом, щоб показати слугам Своїм, що має статися незабаром. Христос сповістив про це Свого слугу Іоана, пославши до нього Свого Ангела. 2 Іоан свідчить про все, що бачив. Це істинне Послання Бога і свідчення Ісуса Христа. 3 Блаженний той, хто читає і слухає слова цього пророцтва і дотримується написаного, бо час близький.
Послання Христа церквам
4 Від Іоана, семи церквам, розташованим у провінції Азія.
Благодать і мир вам від Того, Хто є, завжди був і має прийти, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його, 5 і від Ісуса Христа, вірного Свідка, першого, Хто був відроджений із мертвих, від Володаря над земними царями.
Ісус любить нас, і Своєю кров’ю звільнив нас від наших гріхів. 6 Він об’єднав нас у Своєму Царстві й зробив нас священиками, які служать Богу, Його Отцю. Слава і сила Йому навіки! Амінь.
7 Слухайте, Христос прийде із хмарами і кожен побачить Його, навіть ті, хто прокололи Його[b]. Всі народи землі голоситимуть за Ним. Дійсно, усе станеться саме так! Амінь.
8 «Я—Альфа і Омеґа[c],—говорить Господь Бог,—Той, Хто є, був і має прийти. Я—Всемогутній».
Одкровення на острові Патмос
9 Я, Іоан, брат ваш в Ісусі, та спільник ваш у стражданнях, царстві й довготерпінні. Мене було зіслано на острів Патмос за те, що я проповідував Слово Боже і свідчив про Ісуса Христа. 10 В Господній День заволодів мною Дух, і почув я за собою гучний голос, ніби сурми заграли. 11 І голос цей мовив: «Запиши в книгу те, що ти бачиш, і пошли до семи церков: Ефеса, Смирни, Перґи, Тіатира, Сарда, Філадельфії та Лаодикії».
12 Я озирнувся, щоб побачити, що то за голос говорить до мене. І, обернувшись, побачив сім золотих світильників. 13 Поміж світильників був хтось такий, подібний до Сина Людського. Вбраний Він був у довгий одяг, а на грудях мав золотий перев’яз. 14 Голова й волосся Його були геть білі, як біла вовна, чи як сніг, а очі, як полум’я вогню. 15 Ноги Його були немовби з бронзи, розжареної у плавильній печі. Голос Його був гучний, немов водоспад. 16 Сім зірок Він тримав у правиці, а з уст Його виходив двосічний меч. Обличчя Його сяяло, немов сонце, коли воно найясніше.
17 Тільки-но побачив я Його, то впав до ніг Його, як мертвий. Тоді поклав Він на мене свою правицю й сказав: «Не бійся! Я—Перший і Останній. 18 Я Той, Хто живе. Я був мертвим, але ось Я живий на віки вічні. Я маю ключі від смерті й від царства мертвих[d]. 19 Отож напиши про все, що ти бачив, про те, що є, і про те, що буде. 20 Ось тобі пояснення таємниці семи зірок, які ти бачиш у правиці Моїй, і семи золотих світильників. Сім зірок—це Ангели семи церков, а сім світильників—це сім церков».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International