M’Cheyne Bible Reading Plan
Ізраїль іде пустелею
2 Змушені були ми знову рушити до пустелі поблизу Червоного моря, як Господь наказав мені. І ходили ми довкола гір Сеїру багато днів. 2 Тоді Господь сказав мені: 3 «Довго вже ходите ви навкруг цих гір. Поверніть на північ. 4 А тоді накажи людям: „Ось ви перетнете кордон братів ваших, синів Ісавових, що живуть у Сеїрі. Вони боятимуться вас, тож будьте дуже обережні, 5 не бийтеся з ними, бо Я не дав вам їхньої землі ні півстопи, адже віддав Я гори Сеїру Ісаву у власність. 6 Заплатите їм гроші за хліб і воду. 7 Бо Господь Бог твій благословив тебе у всьому, що ти зробив. Він дбав про тебе в цій великій пустелі. Всі ці сорок років Господь Бог твій був з тобою. Тобі нічого не бракувало”».
8 Тож обійшли ми братів наших, нащадків Ісавових, що жили и Сеїрі, пустельним шляхом від Елата до Еціон-Хевера. Потім ми помандрували пустелею Моаву.
Ізраїль в Арі
9 Господь мовив до мене: «Не чіпай народу моавського[a] і не воюй проти нього, бо не дам Я вам нічого з його землі, бо синам Лота[b] віддав Я Ар[c] у власність. 10 Вони були сильні й численні, і високі, мов анакійці. 11 Їх вважали рефаїмами[d] так само, як і анакійців, але моавійців звуть їх емимцями. 12 Раніше в Сеїрі жили хореяни, але діти Ісава вигнали їх геть і винищили. І оселились вони там після них, як Ізраїль оселився на землі, яку Господь їм дав.
13 Вставайте, переправляйтеся через потік Зеред». Тож ми переправилися через потік Зеред.
14 Тридцять вісім років мандрували ми від Кадеш-Барнеа до потоку Зеред. До того ціле покоління воїнів у таборі загинуло, як Господь і обіцяв їм. 15 Рука Господа проти них була, доки Він не вигнав їх геть із військового табору.
16 І коли всі воїни повмирали поміж людьми, 17 Господь сказав мені: 18 «Сьогодні ви перетнете кордон Моаву в Арі. 19 І коли ти наблизишся до аммонійців[e], не чіпай їх, і не воюй з ними, бо Я не дам тобі у власність нічого з землі аммонійців. Бо Я віддав її у власність дітям Лота».
20 (Вона вважалася землею рефаїв, вони жили там раніше, й аммонійці називали їх замзуммійцями. 21 Це був сильний і численний народ, високий, мов анакійці. Хоча Господь і допоміг аммонійцям вигубити їх і оселитися на їхніх землях. 22 Так само Він зробив і з нащадками Ісава, коли дозволив їм оселитися на землях хореян, яких Він вигубив для них. І живуть вони на їхній землі аж досі. 23 І Господь вчинив те саме з аввійцями, що жили в поселеннях довкола Ґази. Кафторії, що вийшли з Кафтора[f], винищили їх і оселилися на їхніх землях).
Війна з аморійцями
24 «Вставайте й рушайте через долину Арнон, бо Я дозволяю тобі розбити Сихона аморійського, царя Хешбона. Тож забирай його землю й воюй з ним. 25 З цього дня буду Я примушувати кожен народ під небесами боятися й справді жахатися тебе. Лиш почувши про тебе, вони злякаються й затремтять перед тобою».
26 Тож я вирядив послів із пустелі Кедемот до Сихона, царя Хешбону, зі словами миру: 27 «Дозволь нам пройти країною твоєю. Ми не звертатимемо з дороги ні праворуч, ні ліворуч. 28 Продай нам харчів за гроші, щоб мали ми що їсти, продай води за гроші, щоб мали ми що пити. Тільки дозволь нам пройти, 29 як дозволили нащадки Ісава, що живуть в Сеїрі, та моавійці, що живуть в Арі. Лиш дозволь переправитися через Йордан у землю, що Господь Бог наш нам надає».
30 Але Сихон, цар Хешбону, відмовився пропустити нас своїми землями, бо Господь Бог твій зробив його впертим, щоб дати тобі завоювати його.
31 Тоді Господь сказав мені: «Дивись, Я віддаю тобі Сихона й землю його. Бери й володій його землею, як власною своєю».
32 І Сихон разом зі всім своїм народом виступив до Ягазу, щоб зустрітися з нами в бою. 33 І Господь Бог наш видав нам його. Тож ми напали на нього й синів його, і всіх його людей. 34 Захопили й знищили ми тоді всі його міста: чоловіків, жінок і дітей. Ми не лишили в живих нікого. 35 Тільки худобу ми взяли як здобич і добро зі здобутих міст. 36 Від Ароера, що в долині Арнон, до міста, що поруч із потоком, аж до Ґілеада—жодного міста не було, яке б ми не змогли здобути. Господь Бог наш віддав нам усе. 37 Не наближалися тільки до землі аммонійців, до жодного з берегів потоку Яввок і міст гірської країни. Так наказав Господь Бог наш.
83 Пісня. Хвальний псалом Асафа.
2 О Боже, не мовчи, не будь такий спокійний,
не залишайся незворушний.
3 Поглянь-но, Господи, заворушились вороги,
підняли голови і зброєю дзвенять.
4 Зловісні наміри виношують проти Твоїх людей,
усіх, кого Ти любиш і охороняєш.
5 Вони говорять: «То ж давайте їх зметемо,
щоб згадки про Ізраїль в жодного народу не лишилось».
6 О Боже, згуртувалися вони,
щоб дати бій Тобі, плетуть на Тебе змови.
7-8 Намети Едома, ізмаїльці, моавійці, аґрійці,
народ Ґевала, аммонійці, амаликійці й филистимляни,
ще й люди Тира—всіх їх змова проти нас єднає.
9 І навіть ассирійців там побачиш,
які дали нащадкам Лота силу. Села
10 Зроби їм так, як Ти зробив із мидіанцями,
Сісерою й Явином на берегах Кишону.
11 Ти знищив їх біля Ендора,
вони тепер—лиш гній в землі.
12 З вельможами їхніми зроби, як з Оревом й Зеевом,
з князями їхніми хай буде те, що з Зевою й Залмуною,
13 що кажуть: «Заберемо землю в народу Божого».
14 Порозганяй їх, Боже мій, як перекотиполе,
хай вітер їх розвіє, мов полову.
15 Спали їх, як пожежа лісова,
як вогнище, що пожирає ліс на горах.
16 Злякай і віднеси їх геть смерчем,
мов вітром штормовим з землі їх поздувай.
17 Хай їм ганьба струмує по щоках,
щоб кинулись Твоє ім’я шукати, Господи,
18 аби нажахані й принижені були навічно,
принижені й загублені в віках.
19 Тоді вже знатимуть, що сам Ти—Ягве,
що Ти єдиний і Всевишній над землею.
84 Для диригента. В супроводі ґіттіта. Хвальна пісня Кори.
2 О Всемогутній Господи,
Твій храм такий чарівний.
3 Не можу дочекатись, Господи,
коли ввійду в Твій храм,
душа і серце затремтять від щастя,
побачити Живого Бога.
4 О Всемогутній Господи, мій царю, Боже,
тут навіть ластівки собі знаходять дім,
в’ють гнізда і вирощують дітей.
5 Блаженні ті, хто у Господнім храмі оселились
і Бога прославляють день у день. Села
6 Благословенні ті, кому Ти силу дав,
шлях їхній—до Твого храму.
7 Вони ідуть через долину Бака
і воду п’ють з оаз, наповнених осінніми дощами.
8 Із міста в місто[a] йдуть вони,
щоби побачить Бога на Сіоні.
9 Господи, Боже Всемогутній, ось моя молитва!
О Боже Якова, почуй мене. Села
11 Один-єдиний день в Твоєму храмі кращий,
ніж тисячі днів будь-де.
Біля воріт у Божий храм тулитись краще,
ніж спочивати у домі безбожника.
12 Господь—то сонце й щит[d],
від Нього—слава й честь.
Душею чистим Він дарує все.
13 О Всемогутній Господи!
Хто вірить в Тебе, той і щастя має.
Не складайте Угоди з Єгиптом
30 Господь говорить: «Горе впертим дітям,
які роблять те, що надумали,
а не йдуть Моїм шляхом.
Вони складають угоди з іншими народами,
але проти Моєї волі,
і тим помножують гріхи.
2 Не порадившись зі Мною,
вони намірилися вирушати до Єгипту
просити захисту у фараона,
щоб сховатися під крилом Єгипту.
3 Заступництво фараона стане вашою ганьбою,
захист під крилом Єгипту буде вашим соромом.
4 Хоч його представники вже в Зоані[a],
його посланці дійшли до Ганеса[b],
5 на кожного впаде ганьба від народу,
який не може їм допомогти.
Єгипет не допоможе їм і не підтримає,
а принесе лише сором і ганьбу».
Господнє послання Юдеї
6 Ось сумне послання[c] про тварин Неґевських[d]:
Це небезпечна земля, де чатує біда на людей.
Там живе багато левиць і рикаючих левів,
отрутних гадюк і стрімких[e] змій.
Люди проходять цією землею,
поклавши своє добро на спини віслюків,
везучи скарби на горбах верблюдів,
щоб віддати їх народові, який не може допомогти.
7 Марно сподіватися на Єгипет,
допомога їхня нічого не варта.
Тому Я й назвав Єгипет
«драконом, який нічого не робить»[f].
8 Іди й напиши це на таблиці,
щоб побачили, запиши це в книгу,
щоб назавжди залишилося свідчення для прийдешнього.
9 Це неслухняні люди, мов брехливі діти,
що відмовляються слідувати вченню Господа.
10 Вони говорять провидцям: «Не дивіться снів[g]».
Вони просять пророків:
«Не передрікайте нам правди,
а говоріть про щось утішне, провіщайте приємне.
11 Зійдіть зі шляху, дайте дорогу.
Годі говорити нам про Святого Ізраїлю».
Юдеї допоможе тільки Бог
12 Тому Святий Ізраїлю говорить:
«Оскільки відмовилися ви прислухатися до послання,
а довірилися жорстокості й обману,
покладаючись лише на них,
13 цей гріх ляже на вас.
Це як тріщина у високій стелі,
яка розширяється і раптом розламує стелю.
14 Цей розлам, ніби глиняний горщик,
який через недбалість розпався на дрібні черепки,
що ними не можна навіть витягнути з вогнища вуглинку
чи зачерпнути води з колодязя».
15-16 Ось що говорить мій Володар, Господь, Святий Ізраїлю:
«Якби ви повернулися до Мене й були спокійні,
то мали б порятунок.
Якби ви спокійно довірилися мені,
то дістали б сили».
Але ж ви відмовилися, сказавши:
«Ні, ми втечемо верхи».
Через це ви й тікатимете.
Ви обіцяли: «Ми поскачемо на прудких конях».
Через це й гнатимуться за вами швидко.
17 Від погрози одного ворога втікатимуть тисячі.
П’ять ворогів вам пригрозять, а ви всі втікатимете,
доки не залишиться від вас хіба що
держално чи прапор на вершині гори.
Бог допоможе народу Своєму
18 Господь хоче виявити милосердя до вас, Він піднімається, щоб утішити вас, бо Господь є Богом справедливості. Благословенними будуть усі, хто чекає на Нього.
19 Так, народе Сіону, мешканці Єрусалима! Ви більше не ридатимете. Господь змилостивиться над вами, коли почує, що ви плачете й просите в Нього допомоги. Як тільки Він почує ваші голосіння, то прийде вам на допомогу.
Господь допоможе Своєму народові
20 Хоч мій Володар дав вам хліб печалі й воду гноблення, але ваш Учитель уже не ховатиметься, ваші очі побачать Його. 21 І якщо ви збочите праворуч, чи ліворуч, ваші вуха почують голос позаду, який промовить: «Ось шлях. Ідіть цим шляхом».
22 Ви не доглядатимете в чистоті срібних бовванів та позолочених божків. Ви їх викинете, мов забруднену спідню білизну. Ви їм скажете: «Геть звідси!» 23 Господь пошле вам дощ, щоб добре проросло зерно, яке ви посієте. Він дасть вам їжу, бо посіви принесуть багатий, щедрий урожай. Того дня худоба пастиметься на просторих пасовиськах. 24 Ваші воли й віслюки, які допомагають обробляти землю, їстимуть найкращі корми, перевіяні вилами й лопатами.
25 З кожної високої гори, з кожного узвишшя потечуть струмки того дня, коли багатьох людей уб’ють, коли впадуть укріплення ворога. 26 Світло місяця буде схоже на сонячне, а сонячне світло буде в сім разів яскравішим. Того дня, коли Господь перев’яже завдані Ним рани Свого народу і зцілить болячки від ударів, йому заподіяних, сонячного світла буде стільки, скільки його буває протягом семи днів.
27 Погляньте, ім’я Господа йде здалеку,
Його гнів, як палючий вогонь,
оточений клубами диму.
На вустах Його закарбований гнів,
а язик Його схожий на руйнівне полум’я.
28 Його дихання, немов повновода ріка,
що підбирається до горла.
Господь просіє народи крізь сито знищення,
й закріпить у щелепах народів вудила,
які ведуть їх на манівці.
29 Ви співатимете пісню, як святкової ночі. Ви почуватиметеся щасливими, як ті, хто під музику флейти піднімається до Скелі ізраїльської схилами гори Господньої.
30 Господь змусить кожного почути Його величний голос і побачити його могутню руку, яка опускається в буйному гніві та всепожираючому полум’ї з грозою та градом.
31 Ассирія злякається, почувши Господній голос, коли Він ударив її Своїм дубцем. 32 Під звуки тамбуринів та арф Господь на всі боки наноситиме удари ассирійцям Своїм караючим дубцем.
33 Тофет[h] уже давно наготовлений для царя[i]. Широка й глибока його яма для вогнища, там багато вогню й дров. Господнє дихання, подібне до сірчаного потоку, запалить багаття.
Привітання
1 Вітання від Юди, слуги Ісуса Христа, брата Якова[a], до тих, хто був Богом покликаний. Бог-Отець любить і береже вас в Ісусі Христі.
2 Нехай милосердя, мир і любов примножаться вам.
Бог покарає людей за злі вчинки
3 Любі друзі! Хоча мені хотілося написати вам про наше спільне спасіння, я вважав за необхідне писати й закликати вас до боротьби за віру, раз і назавжди даровану Богом Його людям святим. 4 Бо вкралися поміж вас деякі люди, чиє засудження було провіщене давно у Святому Писанні. Вони—нечестиві, і милість нашого Бога використовують для виправдання своєї розпусти. Вони не визнають Ісуса Христа, нашого Господа і єдиного Володаря.
5 Хочу нагадати вам, хоча ви це все вже знаєте, що Господь[b], Який колись урятував народ Свій і вивів із Єгипетської землі, пізніше віддав на загибель тих, хто не увірував. 6 Я також хочу нагадати вам про ангелів, які не зберегли своєї влади, але залишили своє власне житло. Бог тримає їх у вічних кайданах у темряві до суду Великого Дня. 7 Також я хочу нагадати вам про Содом і Ґоморру та навколишні міста. Як і ті ангели, жили вони у розпусті й вдавалися до неприродних статевих стосунків. Вони були покарані вічним вогнем, та це є застереження й для нас.
8 Так само буде й з тими сновидами, які гріхом оскверняють тіла свої, відштовхують владу Господню і ганьблять славних[c]. 9 Сам Архангел Михаїл, коли сперечався з дияволом про тіло Мойсеєве, не наважився докірливо засудити його за брехливі звинувачення, лише сказавши: «Нехай Господь тебе покарає!»
10 Але ці люди ганьблять те, чого не розуміють. Лише те, що вони відчувають підсвідомо, як нерозумні тварини, і є те саме, що губить їх. 11 Горе їм! Вони пішли тією ж дорогою, що й Каїн. Заради наживи вони піддалися тій же омані, що й Валаам. І загинуть вони, як і ті, котрі брали участь у бунті Корея[d].
12 Ці люди—брудні плями[e] серед вас. Вони безсоромно вечеряють на ваших святкових бенкетах, та дбають лише за себе. Вони—хмари без вологи, гнані вітрами; осінні дерева без плодів, що їх викорчовують. Вони вмерли двічі. 13 Ці люди—люті хвилі морські, вкриті брудною піною своїх злодіянь. Вони—блукаючі зірки, й морок темряви призначено для них навічно.
14 Єнох, сьомий з Адамового роду, так пророкував про них: «Дивіться, Господь іде з тисячами й тисячами Своїх святих Ангелів. 15 Він учинить суд над усіма людьми, і засудить усіх безбожників за їхні злі вчинки й за всі лихі слова, які ті грішникі промовили проти Нього».
16 Люди ці постійно ремствують і нарікають на інших, й завжди ідуть за власною хіттю. Уста їхні промовляють зверхні слова. Ці люди підлещуються до інших тільки заради користі своєї.
Застереження
17 Але ви, любі друзі, пам’ятайте слова, раніше сказані апостолами нашого Господа Ісуса Христа. 18 Вони наставляли вас: «Напередодні кінця світу з’являться люди, які насміхатимуться з Бога, та потуратимуть своїм безбожним бажанням». 19 Це ті, хто сіють розбрат. Вони керуються земними бажаннями, бо нема в них Духа Святого.
20 Ви ж, любі друзі, мусите зміцнювати дух одне одного у своїй найсвятішій вірі. Моліться зі Святим Духом. 21 Бережіть себе у Божій любові, очікуючи милосердя Господа нашого Ісуса Христа, що веде до вічного життя.
22 Допомагайте тим, хто вагається. 23 Рятуйте тих, хто прямує до вогню пекельного, але будьте обережні в милосерді до інших. Навіть одяг їхній, споганений гріховними вчинками, заслуговує на ненависть[f].
Славте Бога
24 Бог міцний і може допомогти вам, застерігаючи від падіння. Він може поставити вас перед славою Своєю безгрішними, і може дати вам радість велику. 25 Він—Єдиний Бог, Спаситель наш. Слава і велич, сила і влада Йому через Господа нашого Ісуса Христа у всі часи, віднині й на всі віки! Амінь.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International