M’Cheyne Bible Reading Plan

Ізраїль знову воює проти мидіанців

31 І сказав Господь Мойсею: ² «Помстися мидіанцям за те, що вони вчинили народу Ізраїлю. Після цього приєднаєшся до пращурів своїх^[a]».

³ Тож Мойсей сказав народу: «Озбройтеся для війни, щоб напасти на мидіанців і помстилися їм за Господа. ⁴ Пошліть на війну тисячу чоловік від кожного коліна Ізраїлю».

⁵ Тож по тисячі воїнів від кожного коліна з усіх тисяч Ізраїлю було озброєно на війну—усього дванадцять тисяч чоловік. ⁶ Мойсей вирядив їх на війну—по тисячі чоловік від кожного коліна, та Фінегаса, сина священика Елеазара послав на війну. Фінегас узяв з собою святі речі та сурми для сполоху.

⁷ Отже, воювали вони проти мидіанців, як Господь наказав Мойсею. Повбивали вони всіх чоловіків. ⁸ Як і інших жертв, убили вони царів мидіанських: Евія, Рекема, Зура, Гура і Реву—п’ятьох царів мидіанських. Вони також зарубали Валаама, сина Беора.

⁹ Сини Ізраїлю забрали в полон жінок мидіанських та дітей їхніх і забрали всіх в’ючних тварин, всі отари, все добро як здобич. ¹⁰ Вони також спалили всі міста де ті мешкали, всі табори їхні. ¹¹ Вони позабирали всю здобич, завойовану на війні разом із людьми й худобою, ¹² і привели невільників і всю здобич, що взяли на війні, до Мойсея та священика Елеазара і до громади Ізраїлю, в табір на рівнинах Моаву біля Йордану, навпроти Єрихона.

¹³ Мойсей та священик Елеазар вийшли за табір їм назустріч. ¹⁴ Мойсей дуже розгнівався на воєначальників, тисяцьких та сотників, що повернулися з військового походу. ¹⁵ Мойсей запитав їх: «Ви залишили живими всіх жінок? ¹⁶ Це саме вони за порадою Валаама підбурили ізраїльтян відступитися від Господа того разу в Пеорі, і страшна моровиця впала на громаду Господню. ¹⁷ Тож тепер повбивайте всіх дітей чоловічої статі, вбийте кожну жінку, що спізнала чоловіка. ¹⁸ Та лишить собі дівчат, що не спізнали чоловіка. ¹⁹ Не входьте до табором протягом семи днів. Кожен із вас або полонених ваших, хто вбив когось або торкнувся мертвого тіла, мусить очистити себе третього та сьомого дня. ²⁰ Ви мусите очистити будь-який одяг, все шкіряне, все, виготовлене з козлячої вовни чи з дерева».

²¹ Тоді священик Елеазар сказав тим, хто ходив на війну: «Ось настанова Закону, який Господь дав Мойсею. ²² Золото, срібло, бронзу, залізо, цинк та оливо— ²³ все, що у вогні не горить, ви мусите кинути в огонь, щоб очистити. Все, що горить, має бути очищене водою. ²⁴ Сьомого дня ви мусите випрати свій одяг, і будете чисті. Після цього можете повернутися в табір».

²⁵ І сказав Господь Мойсею: ²⁶ «Ти й священик Елеазар та вожді громади порахуйте захоплене в полон на війні: людей і худобу. ²⁷ Поділіть здобич між воїнами, що ходили на війну, і всією громадою. ²⁸ Ви мусите взяти данину Господу у воїнів, що ходили на війну, кожне п’ятисоте з людей, худоби, ослів та овець. ²⁹ Все це візьмете з їхньої половини й віддасте священику Елеазару як данину Господу. ³⁰ З половини народу Ізраїлю мусите взяти кожне п’ятдесяте з людей, худоби, ослів, овець—усіх тварин, і віддайте левитам, що правлять службу в святому наметі Господньому».

³¹ Мойсей та священик Елеазар зробили так, як Господь наказав Мойсею. ³² Вони захопили на війні таке: шістсот сімдесят п’ять тисяч овець, ³³ сімдесят дві тисячі крупної худоби, ³⁴ шістдесят одну тисячу ослів ³⁵ та тридцять дві тисячі людей, тобто жінок, що не спізнали чоловіка. ³⁶ Половина частки воїнів була така: овець триста тридцять сім тисяч п’ятсот, ³⁷ а данина Господу з овець—шістсот сімдесят п’ять. ³⁸ Крупної рогатої худоби—тридцять шість тисяч голів, а данина Господу з них—сімдесят дві. ³⁹ Ослів—тридцять тисяч п’ятсот, а данина Господу з них—шістдесят один. ⁴⁰ Людей—шістнадцять тисяч, а данина Господу з них—тридцять двоє. ⁴¹ Мойсей віддав данину, Господній внесок, священику Елеазару, як Господь і наказав Мойсею.

^42-43 Половина частки народу Ізраїлю, яку Мойсей взяв у воїнів, становила триста тридцять сім тисяч п’ятсот овець, ⁴⁴ тридцять шість тисяч голів крупної худоби, ⁴⁵ тридцять тисяч п’ятсот ослів ⁴⁶ і шістнадцять тисяч жінок. ⁴⁷ Мойсей взяв з половини частки народу Ізраїлю кожну п’ятдесяту людину і тварину й віддав їх левитам, що правили службу в святому наметі Господньому, як і наказав йому Господь.

⁴⁸ Тоді воєначальники, тисяцькі і сотники прийшли до Мойсея. ⁴⁹ І сказали вони Мойсею: «Слуги твої перелічили воїнів, що були під нашим началом, і в нас не бракує жодного чоловіка. ⁵⁰ Ми принесли як дар Господу золоті речі, які кожен із нас здобув: нарукавні нашивки, браслети, печатки, сережки, намиста, щоб заплатити Господу за життя наші».

⁵¹ Мойсей та священик Елеазар узяли в них золото, всі майстерно зроблені речі. ⁵² Все золото, що його тисяцькі й сотники принесли в дар Господу, важило шістнадцять тисяч сімсот п’ятдесят шекелів^[b]. ⁵³ (Кожен із воїнів узяв собі деякі речі). ⁵⁴ Тож Мойсей та священик Елеазар взяли золото у тисяцких і сотників і принесли його до намету зібрання як спомин для народу Ізраїлю.

75 Для диригента. На мелодію «Не руйнуй». Хвальний псалом Асафа.

76 Для диригента. На струнних інструментах. Хвальний псалом Асафа.

Пророцтво про Ливан

23 Ось послання^[a] про Тир:

¹⁵ Про Тир забудуть аж на сімдесят років—на життя цареве. Як підійде до кінця сімдесятий рік, з Тиром станеться те ж, що і в тій пісні про повію:

¹⁷ Як наближатиметься до кінця сімдесятий рік, Господь згадає про Тир. Тир знову торгуватиме і стане таким, як та розпусниця для всіх царств світу. ¹⁸ Його багатства й прибутки будуть присвячені Господу, їх не будуть приховувати, накопичувати, ці прибутки віддаватимуть усім, хто шанує Господа і служить Йому. І ті матимуть добру їжу і гарне вбрання.

Слово Життя

1 Про те, що було споконвіку, про що ми самі чули, свідками чого ми були, що бачили на власні очі й чого торкалися власними руками, про Слово^[a] Життя ми свідчимо. ² Той, Хто є Життям з’явився нам і ми бачили Його й зараз свідчимо про Нього. Тепер ми сповіщаємо про Вічне Життя, яке було з Отцем, і було явлене нам. ³ Ми бачили й чули Його і тепер сповіщаємо про Нього і вам, щоб ви також мали спільність^[b] із нами. А наша спільність—з Отцем і Його Сином Ісусом Христом. ⁴ Отож і пишемо ми про це, щоб радість наша^[c] була повною!

Бог прощає гріхи наші

⁵ Ось Послання, яке ми почули від Ісуса Христа і сповіщаємо вам: «Бог є Світло, і темряви в Ньому немає зовсім». ⁶ Якщо ж ми говоримо, що прилучилися до Бога, але й продовжуємо жити в темряві гріха, то обманюємо самі себе й не наслідуємо істини. ⁷ Але якщо ми живемо в Світлі та праведності, як і Він живе у Світлі, то маємо спільність одне з одним, а кров Ісуса, Сина Божого, очищає нас від усіх гріхів.

⁸ Якщо ж ми стверджуємо, що не маємо гріха, то обдурюємо самі себе. Це означає, що немає в нас правди. ⁹ Якщо ж ми визнаємо свої гріхи, то Всевишній, справедливий і праведний, прощає їх і очищає нас від усієї неправедності. ¹⁰ Якщо ж ми кажемо, що ми не чинили гріха, то робимо з Нього брехуна, і Послання Його—не в наших серцях^[d].