M’Cheyne Bible Reading Plan
Зелофехадова дочка
27 Вийшли дочки Зелофехада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Макіра, сина Манассії з коліна Манассії, сина Йосипа. Ось імена його дочок: Махла, Ноа, Гоґла, Милка та Тирца. 2 Стали вони перед Мойсеєм, священиком Елеазаром, вождями і всією громадою при вході до намету зібрання і сказали: 3 «Батько наш помер у пустелі. Не був він серед прибічників Кори, який виступив проти Господа, але помер через свій власний гріх і синів не мав. 4 Чому ж то ім’я батька нашого має зникнути з його роду, бо він не мав сина? Дайте на власність серед братів батька нашого».
5 Тож Мойсей розповів їхню справу перед Господом. 6 І сказав Господь Мойсею: 7 «Те, що кажуть дочки Зелофехада—справедливо. Дай їм власність, яку вони передадуть нащадкам своїм серед братів батька їхнього. Віддай їм те, що мав би їхній батько дати синам, 8 і скажи народу Ізраїлю: „Коли чоловік помирає, не маючи сина, ви мусите передати його власність дочкам його. 9 А якщо в нього немає дочки, мусите віддати його власність братам його. 10 Якщо в нього немає братів, ви мусите віддати власність братам батька його. 11 Якщо в батька немає братів, тоді ви мусите віддати його власність найближчим родичам з його роду, і людина та успадкує її. Це буде законний присуд для народу Ізраїлю, як заповідав Мойсею Господь”».
Ісус—новий вождь
12 І сказав Господь Мойсею: «Вийди на цю гору Аварим і подивися на землю, яку Я даю народу Ізраїлю. 13 Коли побачиш її, ти також приєднаєшся до батьків своїх, так само, як брат твій Аарон приєднався до них. 14 Бо ви не послухалися веління Мого в пустелі Сін, коли громада сперечалася зі Мною біля вод Меріви, ви не вшанували Мене перед ними як святого перед водами».
15 Мойсей сказав Господу: 16 «Нехай Господь Бог, Який знає думки всіх людей, призначить вождя над громадою, 17 який би очолив їх у бою, і який виводив би їх і приводив, щоб громада Господа не була, мов та отара без пастиря».
18 І сказав Господь Мойсею: «Візьми Ісуса, сина Навина, що має Дух Божий у собі[a], і поклади на нього руку. 19 Хай він стане перед священиком Елеазаром і всією громадою і наділи владою його перед їхніми очами. 20 Передай йому владу Свою[b], щоб уся громада синів Ізраїлю слухалася його. 21 Він повинен стояти перед священиком Елеазаром, і той діставатиме рішення для нього від Господа, запитуючи урим. За велінням Господа він і всі сини Ізраїлю з ним, і уся громада виходитимуть і входитимуть».
22 Отже, Мойсей зробив так, як Господь йому наказав. Узяв він Ісуса й поставив перед священиком Елеазаром і всією громадою. 23 Тоді поклав він руки на Ісуса і наділив його владою, як Господь наказав через Мойсея.
70 Для диригента. Одна з Давидових пісень на зміцнення людської пам’яті.
2 Будь ласка, Господи, врятуй мене!
Прийди мені, о Господи, на допомогу!
3 Хай тих, хто на моє життя полюють,
поразка і ганьба чекають!
Зле замишляють проти мене,
та я надію все ж плекаю,
що зганьблені, відступляться вони.
4 Нехай усі, хто зневажав мене,
замовкнуть у приниженні своїм.
5 Ще сподіваюся, що щастя знайде усіх,
хто похвалу Тобі співає.
І вірю я, що завжди зможуть величати[a] Тебе всі ті,
хто помочі в Тобі шукає.
6 Нужденний, безпорадний я бідака,
прийди мерщій і порятуй мене!
Не зволікай, щоб пізно не було,
бо лиш в Тобі моє спасіння, Боже!
71 Господи, я вірую у тебе,
тому й розчарувань ніколи не зазнаю.
2 Мене спасеш, врятуєш милістю Своєю.
Почуй мене, спаси мене!
3 Твердинею для мене будь,
притулком й сховищем безпечним.
Ти—моя Скеля, захист мій надійний,
то ж накажи мене порятувати.
4 Мій Боже, визволи від нечестивих,
спаси від злих, жорстоких і глумливих.
5 Володарю, в Тобі моя надія,
ще змалечку повірив в Тебе.
6 В Твоїй я владі був іще у череві материнськім,
ще ненароджений, на Тебе покладав надію[b].
7 Ти—сили джерело моє,
тому й служив я іншим прикладом в житті.
8 Щодня звеличую усе прекрасне, що Ти твориш.
9 Не викидай мене лише за те, що я старий,
не залишай лише тому, що сили тануть.
10 Підступні плани вороги плекали.
Зібрались ненависники мої,
аби домовитися, як мене згубити.
11 Надумали і вирішили: «Захопить його потрібно,
від нього відступивсь Господь
і ні в кого йому просити допомоги».
12 Не покидай мене, о Боже,
швидше прийди й спаси мене!
13 Хай згинуть вороги, без сліду рознеси їх вщент,
бо до загибелі вони мене вели.
Хай присоромлені в своїх підлотах стануть.
14 Тоді завжди Тобі я буду довіряти
і все палкіше прославлятиму Тебе.
15 Повідаю усім, який Ти добросердий,
згадаю ті часи, як рятував мене не раз.
16 Про велич Господа, Володаря,
про доброту Твою співати буду.
17 Іще хлопчину, наставляв мене Ти,
і про Твої чудесні справи я завжди усім розповідав.
18 Я постарів, посивіло волосся,
та знаю, що Господь мене не кине.
19 Про силу й велич Божу оповім прийдешнім поколінням,
про доброту Твою, яка небес сягнула.
Ніхто з Тобою порівнятися не може,
бо Ти чудес багато сотворив.
20 Ти дав мені пізнати турбот і бід годину,
та наодинці з ними Ти мене не кинув і не дав загинути мені.
Хоч у якій я глибині тонув, мене Ти виручав.
21 Втішай мене,
допоможи натхненням заручитися на славні справи.
22 На арфі прославлятиму Тебе, мій Боже,
співатиму хвалу на лірі святому Богу Ізраїлю.
23 Мою Ти душу спас для щастя,
то ж з уст зриваються слова подяки.
24 І лине величальна пісня про добрі Твої справи,
а нечестивці, що мене на смерть штовхали,
зазнають сором і ганьбу поразки.
Пророцтво про Сирію
17 Ось послання[a] про Дамаск:
«Послухайте, Дамаск не буде містом скоро,
в руїни перетворяться його будівлі.
2 Міста Ароера[b] спорожніють назавжди,
на пасовиська для отар вони придатні будуть.
Дріматимуть стада там мирно,
злякати їх ніхто не зможе.
3 Укріплень більш не буде в Ефраїмі,
ніхто не буде правити Дамаском.
Народ, який вцілів в Арамі[c],
в немилість попаде, як і ізраїльський народ.—
Господь сказав так Всемогутній.—
4 У ті часи величність Якова пощезне,
розтринькають усе його багатство».
5 «Це буде схоже на те, як женці збирають збіжжя, коли їхні руки підхоплюють колоски, або ж нагадуватиме, як у Рефаїмовій долині[d] збирають хліб у жнива. 6 Або ж коли трусять оливу так, що кілька оливок на ній залишиться: зо дві чи зо три на найвищих гілках, а може, чотири-п’ять на родючих гілках. Таке ж саме трапиться й з цими містами»,—ось що говорить Господь Бог Ізраїлю.
7 І тоді люди підведуть очі до Бога, свого Творця, їхні очі побачать Святого Ізраїлю. 8 Вони не підуть до вівтарів, які зробили власними руками, і не повернуться вони до того, що виліпили їхні пальці: до своїх садів поклоніння[e] та вівтарів, де кадитиме ладан. 9 У ті часи їхні укріплені міста стануть спустошені, а гори—такими, якими вони були до того, як туди прийшли ізраїльтяни. Усе лежатиме в руїні.
10 Бо ти забув про Бога, Який тебе спасає.
Ти не закарбував собі, що Бог тебе захищає,
що Він є твоєю Скелею.
Ти посадиш прекрасні рослини,
ти похвалятимешся заморськими лозами,
11 бо садиш їх, дбаєш, щоб зростали;
коли ти вранці сієш їх, даєш їм цвісти.
Але коли прийде пора врожаю, ти його не знімеш,
бо накинеться на лози згубна хвороба,
невиліковна болячка їх знищить.
12 О, як шумлять народи!
Вони гримлять, немов морський прибій!
О, як ревуть народи!
Вони, немов могутні хвилі, гуркотять!
13 Рокочуть народи, мов штормові хвилі,
але нагримає Бог на них, й вони втечуть далеко.
Вони немов полова, що її за вітром носить,
чи перекотиполе, що чимдуж біжить за вітровієм.
14 В нічну годину жахом огортають,
під ранок їх уже нема.
Ось що чекає тих, хто хоче нас пограбувати,
хто наміряється багатство наше захопить.
Пророцтво про Ефіопію
18 Подивіться на країну, наповнену дзижчанням крилатих комах, землю за далекими ефіопськими річками, 2 що посилає гінців через море в очеретяних човнах.
Гінці, швидкіше поспішайте
до високих людей з виголеними щоками.
Поспішіть до цього народу,
якого всі навкруги бояться,
до цього могутньої роду,
який перемагає всіх інших
і чиї землі порізані річками.
3 Усі мешканці світу! Вся людність на землі!
Чекайте, коли затріпоче прапор над пагорбами!
Наслухайте, коли заспіває сурма!
4 Бо Господь сказав мені:
«Спокійно спостерігатиму звідси, з Моєї Оселі[f],
як під час тремтливої спеки сонячного дня,
як під час задушливої спеки жнивного дня.
5 І от іще до жнивної пори, коли опадає цвіт,
іще до того, як з квіток виростуть налиті соком грона,
розлоге галуззя обрізане буде ножами,
а паростки посічені.
6 Виноградники дістануться
хижим птахам та дикому звіру.
Влітку хазяйнуватимуть там хижі птахи,
а взимку шукатимуть поживу там дикі звірі».
7 Тоді Господу Всемогутньому піднесуть дарунки високорослі й ніжношкірі люди—могутній народ, що перемагає інші народи і земля якого посічена ріками, у те місце імені Господа Всемогутнього, що зветься горою Сіон.
Паства Божа
5 Тепер я хочу звернутися до старійшин ваших, бо й я старійшина. Я свідок страждань Христових, і мені належить частка у прийдешній славі, що відкриється нам. Благаю вас, 2 пасіть[a] отару Божу[b], яка ввірена вам. Доглядайте її не з примусу, а за своїм власним бажанням, не заради неправедної наживи, а заради служіння Богу. 3 Не поводьтеся як господарі з тими, хто доручений вам. Краще будьте взірцем і прикладом для пастви. 4 І коли з’явиться, Христос, Верховний Пастир, то одержите ви нев’янучий вінець слави.
5 Також і ви, молодь, будьте слухняні старійшинам. Всі ви повинні покірливо ставитися одне до одного, бо
«Бог противиться пихатим,
але ж Він дарує благодать покірним».(A)
6 А тому підкоріться всемогутній руці Бога, щоб Він підніс вас до шани у призначений час. 7 Всі ваші клопоти покладіть на Нього, бо Він піклується про вас.
Протистаньте дияволу
8 Будьте обержні й пильнуйте, бо диявол, ворог ваш, нишпорить навколо, мов лев, який рикає і шукає, кого б пожерти. 9 Опирайтеся йому, будьте дужими у вірі своїй. Знайте, що через такі ж страждання проходять брати і сестри ваші по всьому світі.
10 Бог, джерело всілякої благодаті, покликав вас розділити Свою вічну славу в Ісусі Христі. Після вашого короткочасного страждання Він Сам вас відновить, зміцнить, підтримає, і не дасть вам упасти. 11 Його влада—вічна! Амінь.
Прощання
12 З допомогою Силуана, котрого я вважаю вірним братом у Христі, я перешлю цього коротенького листа до вас. Цей лист, щоб підтримати вас і засвідчити, що то правдива благодать Божа. Стійте ж твердо на цьому.
13 Церква у Вавилоні[c], яка теж була вибрана Богом, а також і Марко, син мій у Христі, вітають вас. 14 Вітайте одне одного особливим вітанням[d] любові.
Мир усім вам, хто у Христі.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International