M’Cheyne Bible Reading Plan

Попіл від рудої корови

19 Господь сказав Мойсею та Аарону: ² «Ось установи закону, що Господь заповів: „Скажи народу Ізраїлю, що вони мають привести до тебе руду корову без вад, на якій ніколи не було ярма. ³ Віддайте її священику Елеазару. Її треба вивести з табору й забити перед Елеазаром.

⁴ Тоді священик Елеазар мусить узяти трохи її крові собі на палець і покропити нею сім разів у напрямку входу до намету зібрання. ⁵ Її шкуру, м’ясо і кров треба спалити разом із гноєм. ⁶ Священик мусить взяти кедрового дерева, іссопу й червону нитку і вкинути всередину палаючої корови. ⁷ Потім священик мусить випрати свій одяг і вимити тіло в воді, і після цього він може повернутися до табору, але священик буде нечистий аж до вечора. ⁸ Той, хто палив корову, мусить випрати одяг у воді й вимитись у воді, і буде нечистий до вечора.

⁹ Чистий чоловік мусить зібрати попіл від корови й покласти його за межами табору в чистому місці. Його зберігатимуть для громади народу Ізраїлю, для приготування води для очищення. Це—жертва очищення.

¹⁰ Той, хто збирає попіл корови, мусить випрати одяг і лишатися нечистим до вечора. Це буде постійним законом для народу Ізраїлю і для чужинця, що живе серед вас.

¹¹ Той, хто торкнеться будь-якого мертвого тіла, буде нечистий протягом семи днів. ¹² Він мусить очиститися водою очищення на третій день і так само на сьомий день. І буде він чистий. Але якщо він не очиститься третього дня і сьомого дня, він лишатиметься нечистим. ¹³ Кожен, хто торкається трупа, тіла померлого, й не очищається, оскверняє святий намет Господа. Цю людину слід викорінити з Ізраїлю. Якщо води очищення на нього не кропили, він лишається нечистим. Його нечистота все ще на ньому.

¹⁴ Ось закон щодо людини, яка помирає в наметі. Кожен, хто заходить у намет, і кожен, хто в наметі, будуть нечистими протягом семи днів. ¹⁵ І кожен відкритий горщик, який не має закріпленої кришки, буде нечистим. ¹⁶ Кожен, хто в полі торкнеться вбитого в бою або померлого, або людської кістки, або могили, буде нечистим протягом семи днів.

¹⁷ Для цього нечистого треба взяти попіл спаленої жертви очищення і вилити до нього в посудину свіжу воду^[a]. ¹⁸ Чистий чоловік мусить взяти іссопу, занурити в воду й покропити ним намет і всі горщики, і всіх людей, що були там, і кожного, хто торкався кістки або вбитого, або померлого, або могили. ¹⁹ Чистий чоловік мусить покропити нечистого третього дня та сьомого дня. Так чиста людина очистить його нечистоту на сьомий день. Нечистий чоловік мусить випрати свій одяг, викупатися в воді, і буде він чистий того ж вечора. ²⁰ Людину, що стала нечиста і яка не очистилася, буде викорінено з громади, бо та людина осквернила святе місце Господнє. Її не кропили водою очищення. Та людина—нечиста. ²¹ Це буде вічний закон для них. Людина, що кропить водою очищення, мусить випрати одяг свій, а людина, яка торкається води очищення, буде нечистою до вечора. ²² Хоч би чого торкалася нечиста людина, все стане нечистим, і людина, яка торкається його, буде нечистою до вечора”».

56 Для диригента. На мелодію: «Голуб на далекому дубі». Міктам Давида, коли филистимляни захопили його в Ґаті.

57 Для диригента. На мелодію: «Не знищуй». Міктам Давида від того часу, як він утік від Саула в печеру.

Скоро прийде Ассирія

8 Господь сказав мені: «Візьми великий сувій і напиши звичайним пером: „Магер шалал аш баз”»^[a].

² Тоді я взяв надійним свідком священика Урію та Захарію, сина Єребекії. ³ І ввійшов я до пророчиці, і вона завагітніла, й народила сина. Сказав мені Господь: «Назви його Магер Шалал Аш Баз». ⁴ Бо ще до того, як навчиться хлопчик вимовляти «неня» і «тато», віддадуть багатства Дамаска й Самарії ассирійському царю.

⁵ І знову Господь говорив зі мною: ⁶ «Ці люди^[b] відмовляються від повільних вод каналу Шілоа, вони радіють Рецину та Пеці, сину Ремалії. ⁷ Тож Я, Господь, нашлю на них бурхливі повені Євфрату, царя ассирійського та його силу. Вона заповнить усі канали й затопить усі береги. ⁸ Вона понесеться в Юдею, все поглинаючи й затопляючи. Вона підніметься до шиї. Її розлогі крила накриють усю землю, о Еммануїле».

Господь оберігає Своїх слуг

Попередження Ісаї

¹¹ Господь заговорив до мене^[d], коли схопив і повернув мене на інший шлях, щоб я не йшов так, як іде цей народ. Він мовив: ¹² «Не називайте змовою все те, що цей народ називає змовою. Не бійтеся того, чого вони бояться, не жахайтеся. ¹³ Господь—Всемогутній, це Його ви повинні вважати святим^[e]. Це Його ви повинні боятися. Саме перед Ним ви повинні тремтіти. ¹⁴ Тоді Він стане вашим святим прихистком. Але для обох народів Ізраїлю Він буде каменем, через який вони спіткнуться, скелею, яка їх повалить. Він буде лабетами й пасткою для мешканців Єрусалима. ¹⁵ Багато хто з них спіткнеться, впаде, розіб’ється, потрапить у пастку й зловлений буде».

¹⁶ Зв’яжи свідоцтво, скріпи печаткою вчення між Моїми послідовниками:

¹⁸ Погляньте, ось я і діти, яких Господь послав мені. Ми є знаменням і застереженням для людей Ізраїлю, яке послав Господь Всемогутній, що живе на горі Сіон.

¹⁹ Дехто радить тобі: «Проси поради у чаклунів та ясновидців, які шепочуть та бурмочуть розмовляючи з мертвими. Хіба народ, не повинен радитися зі своїм Господом? Хіба слід радитися з мертвими від імені живих?»

²⁰ Треба дотримуватися вчення й свідчення,^[f] яке існувало з давнини. Якщо шептуни й чаклуни говорять щось інше, не сподівайтеся на них! ²¹ Вони пройдуть по землі знедолені й голодні. Коли вони зголодніють, то розлютяться й підведуть погляд угору, й проклянуть свого царя і Бога. ²² А потім подивляться на землю, ще раз поглянуть на горе, пітьму й похмуру безвихідь і будуть кинуті в темряву. І не буде вже більше пітьми свободи для тих, хто зазнав такого лиха.

Світло у темряві

9 У минулому землі Завулона та Нафталі були покинуті, але в майбутньому ці землі стануть шанованими—це місця, що прилягають до моря, а іншим краєм—до річки Йордан, Ґалилеї, де мешкають інші народи.

Полюбіть ближнього свого

2 Любі брати і сестри мої, тримайтеся віри в нашого славного Господа Ісуса Христа. Не ставтеся до одних людей краще, ніж до інших. ² Скажімо, прийдуть на ваше зібрання людина в гарному вбранні та з золотим перснем і бідна людина у зношеному одязі. ³ Якщо ви виявите особливу увагу тому, хто в пишному вбранні і скажете: «Сідай тут, на гарному місці», а до бідного: «Стій там» або «Сідай біля ніг моїх»,— ⁴ чи не є свідченням того, що ви поділяєте людей на більш і менш важливих? Таким чином, ви стаєте непобожним суддею з лихими думками.

⁵ Слухайте ж, любі брати і сестри мої! Чи не вибрав Бог бідних цього світу бути багатими вірою й спадкоємцями Царства, яке Бог обіцяв тим, хто любить Його? ⁶ А ви зневажили убогих! Та хіба ж не багаті пригноблюють вас? Хіба не вони тягнуть вас до суду? ⁷ І хіба не вони паплюжать добре ім’я Христа, котре було дано вам?

⁸ Якщо ви справді виконуєте царський Закон, що записаний у Святому Писанні: «Люби ближнього^[a] свого, як себе самого»^(A),—то чините праведно. ⁹ Та коли ви щось робите, зважаючи на особу, ви чините гріх, і будете покарані як порушники Закону. ¹⁰ Бо хто дотримується Закону в цілому, але порушує його в чомусь одному, той вважатиметься порушником усього Закону. ¹¹ Всевишній, Який заповідав: «Не чини перелюбу»^(B), також сказав: «Не вбивай»^(C). Отож, якщо не чиниш перелюбу, але вбиваєш, то ти є порушником усього Закону.

¹² Говори і дій як людина, яку судитимуть за Законом, що дає свободу. ¹³ Бо суд Божий буде безжалісним до того, хто не виявляв милосердя. Проте милосердний не боятиметься суду.

Віра й добрі справи

¹⁴ Брати і сестри мої, яка з того користь, коли людина стверджує, що має віру, але нічого не робить на підтвердження тієї віри? Хіба може така віра спасти? ¹⁵ Скажімо, брат або сестра мають потребу в одязі або їжі повсякденній, ¹⁶ а хтось із вас їм каже: «Я сподіваюсь, що ти в теплі і маєш, що їсти. Іди собі з миром!»—але не дасть необхідного. Чи буде з цього користь? ¹⁷ Так само й віра: якщо вона не супроводжується вчинками, то сама по собі вона мертва.

¹⁸ Хтось може сказати: «У тебе віра, а в мене вчинки. Але кажу вам: без справ неможна довести, що ви маєте віру, а я виявляю свою віру у добрих вчинках своїх. ¹⁹ Ти віриш, що Бог єдиний? Добре! Але навіть демони вірять у це і тремтять від страху».

²⁰ Нерозумний! Ти хочеш доказів того, що віра без діл мертва? ²¹ Хіба предок наш Авраам не був виправданий Богом за вчинки свої, коли приносив у жертву свого сина Ісаака? ²² Як бачите, віра сприяла вчинкам його і ставала довершеною завдяки ділам. ²³ Отак здійснилося сказане у Святому Писанні: «Авраам вірив у Бога, й ця віра була зарахована йому у праведність»^(D), і тому Авраам був названий другом Бога^(E). ²⁴ Отож ви бачите, що людину перед Богом виправдовують її вчинки, а не сама лише віра.

²⁵ І так само хіба не була розпусниця Рааб виправдана перед Богом за свої вчинки, коли надала притулок шпигунам і допомогла їм утекти іншою дорогою?^{[b] 26} Ось чому, як тіло мертве без духу, так і віра мертва без діла!