M’Cheyne Bible Reading Plan
Люди знову нарікають
14 Усе зібрання голосно закричало, і тієї ночі люди плакали. 2 Весь народ Ізраїлю нарікав на Мойсея та Аарона. Вся громада сказала їм: «Чому ж не померли ми в Єгипті? Чом не померли в пустелі? 3 Навіщо Господь веде нас у цю землю, щоб полягти від меча? Жінки й діти наші стануть здобиччю. Чи не краще нам повернутися до Єгипту?»
4 Вони казали одне одному: «Оберем собі вождя й повернемося до Єгипту».
5 Мойсей та Аарон упали долілиць перед усім зібранням народу Ізраїлю. 6 Ісус, син Навина, та Калев, син Єфунне, з тих, хто розвідував землю, розідрали на собі одяг (від суму). 7 Вони сказали всій громаді народу ізраїльського: «Земля, якою ми мандрували та яку розвідували, то дуже добра земля. 8 Якщо Господь задоволений нами, Він приведе нас до цієї землі й дасть нам її, ту землю, що тече молоком і медом. 9 Тож не бунтуйте проти Всевишнього Бога й не лякайтеся народу цієї землі, вони нам не зможуть протистояти. Вони беззахисні, а з нами Господь. Не бійтеся їх».
10 Уся громада погрожувала побити їх камінням. Тоді всьому народу Ізраїлю явилася слава Господня в наметі зібрання. 11 І сказав Господь Мойсею: «Доки ці люди відвертатимуться від Мене? Доки не довірятимуть Мені, не зважаючи на всі чудеса, що Я явив серед них? 12 Я вражу їх моровицею, вигублю їх, але зроблю з вас народ більший і дужчий за вас».
13 Тоді Мойсей сказав Господу: «Тоді єгиптяни почують про це, бо Ти силою Своєю вивів народ цей з-поміж них. 14 І скажуть вони про те мешканцям цієї країни. Вони чули, о Господи, що Ти з народом Своїм. Бо бачили Тебе віч-на-віч, і хмара Твоя перебуває над ними, і йдеш Ти поперед них у хмарному стовпі вдень і у стовпі вогню вночі. 15 Якщо Ти вигубиш народ цей, тоді інші народи, почувши про це, скажуть: 16 „Оскільки Господь був не спроможний привести народ Свій у землю, що Він їм пообіцяв, тож вигубив їх у пустелі”.
17 Тож тепер нехай сила Володаря буде величезною, як Ти й обіцяв. 18 Господь нескорий на гнів, велике милосердя Його. Він прощає гріх[a] і переступ, але прощаючи, не вибачає. Він карає дітей, онуків і правнуків за гріхи батьків їхніх. 19 Тож, будь ласка, прости гріх народу цього з великого милосердя Свого, як Ти прощав народ цей, відколи вийшли вони з Єгипту і досі».
20 І промовив Господь: «Гаразд, Я прощаю за словом твоїм. 21 Але як Я живу і як уся земля сповниться славою Господньою, 22 так усі ті, хто бачив славу Мою і Мої дива, що Я їх явив у Єгипті й пустелі, всі, хто випробовували Мене десять разів і не слухалися наказів Моїх, 23 не побачать землі, що Я її пообіцяв батькам їхнім. Тим, хто зневажав Мене, не ввійти туди. 24 Та оскільки слуга мій Калев мислить інакше і слідує віддано за Мною, Я приведу його до землі, куди він ходив, і нащадки його володітимуть нею. 25 В долині живуть амаликійці й ханаанці. Тож завтра поверніться й рушайте в пустелю дорогою до Червоного моря».
Господь карає народ
26 І сказав Господь Мойсею та Аарону: 27 «Доки ця нечестива громада нарікатиме на Мене? Я чув нарікання народу Ізраїлю на Мене. 28 Скажіть їм, що мовить Господь: „Так само, як Я живу, Я зроблю з вами те, про що ви говорили переді Мною. 29 Ви помрете в цій пустелі—всі ви, перелічені за повним вашим числом, кожен від двадцяти років і старше, хто нарікали на Мене. 30 Не ввійти вам у землю, де Я присягнувся дати вам, за винятком Калева, сина Єфунне, та Ісуса, сина Навина. 31 А дітей ваших, про яких ви казали, що стануть вони здобиччю, Я приведу туди, і вони пізнають землю, якою ви знехтували. 32 А ви помрете в цій пустелі.
33 Діти ваші блукатимуть пустелею сорок років і страждатимуть від невірності вашої, доки всі ви не помрете в цій пустелі. 34 Ви нестиме кару за гріхи ваші сорок років, за числом днів, що ви розвідували землю, тобто сорок років, рахуючи один рік за кожен день. Тоді ви зрозумієте, що то значить, коли Я проти вас”.
35 Я, Господь, кажу: „Я насправді вчиню це з усією цією нечестивою громадою, що зібралася разом проти Мене, всі вони помруть у пустелі. 36 Мужі, яких Мойсей послав розвідати землю, які повернулися й спричинили нарікання всієї громади проти Мене, принісши лиху звістку про цю землю, 37 ті мужі, що принесли погану звістку про землю, помруть від чуми перед Господом. 38 Тільки Ісус, син Навина, та Калев, син Єфунне, з тих мужів, що пішли розвідати землю, лишатимуться живими”».
Народ намагається ввійти в Ханаан
39 Коли Мойсей промовив слова ці всьому народу Ізраїлю, люди страшенно засмутилися. 40 Вони встали рано-вранці й пішли високо в гори. І мовили вони: «Ось ми тут. Ми підемо до того місця, про яке говорив Господь, бо ми згрішили».
41 Тоді Мойсей мовив: «Чого ж ви й тепер не слухаєтеся наказу Господа? Це не вдасться вам! 42 Не робіть цього, щоб не перемогли вас вороги ваші, бо немає Господа поміж вас. 43 Бо амаликійці та ханаанці будуть там проти вас, і поляжете ви від меча, бо відвернулися від Господа, і Господа з вами не буде».
44 Та вони вперто йшли в гори, хоч ковчег Заповіту Господнього й Мойсей не покинули табору. 45 Амаликійці та ханаанці, що жили у тих горах, зійшли й напали на них, і переслідували їх аж до Хорми.
50 Псалом Асафа[a].
Господь, Великий Бог заговорив,
озвавсь до всіх народів з заходу до сходу.
2 З Сіону Бог засяяв,
засяяв Він із міста незрівнянної краси.
3 Наш Бог іде, але нетихо,
вогонь пожадливий поперед нього мчить,
навкруг кидаючи завісу димну.
4 У свідки зве він небеса високі й землю,
коли збирається народ судить.
5 «Покличте вірних послідовників,
хто зв’язаний Угодою зі Мною,
жертвопринесеннями скріплена вона».
6 Тож небо свідок:
Бог наш—чесний. Він—наш суддя. Села
7 Народе мій, Ізраїлю! Послухай,
що мовлю Я, що свідчу: «Я твій Бог!»
8 Не дорікатиму, картати я не буду
за те, що пожертв і офір замало,
ви їх приносите щодня.
9 Не заберу бичка зі стайні,
ані ягня з кошари!
10 Та ж маю одомашнених і диких звірів,
які пасуться в незчисленних горах.
11 Я знаю і гірського птаха і звірятко польове—
усе, що повзає по землі й літає в небі.
12 Якби я зголоднів, не став би Я просити їсти,
бо Всесвіту господар Я, все тут моє!
13 Хіба телятину Я споживаю,
чи випиваю кров козла? Ні!
14 Я прагну, щоб приносили ви жертви дяки,
розподіляючи їх між собою.
Не відступіться від обіцяного Богу Всевишньому.
15 Позвіть Мене, коли обступлять лихоліття,
і возвеличте, вже коли врятую.
16 Але до нечестивця мовить Бог:
«Чому повторюєте правила Мої,
і теревените про Заповіт Мій повсякчас,
17 якщо ненавидите, коли вас навчають,
і до серця не берете слово мовлене Моє?
18 Як бачиш злодія, дружком йому стаєш,
з розпусниками знайдеш спільну мову.
19 Хитруєш, плетеш тенета замислів лихих,
щоб вразити людей, принести горе їм.
20 Ти брата рідного засуджуєш,
на сина матері своєї зводиш наклеп,
підступно, в спину їм наносиш ти удар.
21 Ти все оце чинив, а Я мовчав,
то й уявив собі, що ми з тобою схожі.
Тепер же я згадаю всі твої провини
і покараю за гріхи тебе.
22 Усі, хто відійшли, забули геть про Бога,
подумайте над всім, що Я сказав,
поки не розтерзав Я вас[b].
Тоді вже вас ніхто не порятує.
23 Той, хто приносить жертви дяки,
той може шанувати Мене.
Хто ж Моє вчення втілює в життя,
тому явлю Я Свою силу рятувати».
Треба вірити в Бога
3 Зрозумій усе, що я кажу тобі:
Володар, Господь Усемогутній,
збирається відняти все,
на чому тримаються Єрусалим та Юдея:
всі хлібні припаси, всі припаси води.
2 Він забере усіх героїв та воїнів, суддів,
пророків, віщунів та старійшин.
3 Він відніме полководців та правителів,
радників, мудрих майстрів та чарівників.
4 Господь говорив:
«Я зроблю хлопчаків їхніми правителями,
ними правитимуть вередливі хлопчиська.
5 Люди гнобитимуть одне одного,
кожен знущатиметься з сусіди.
Молодь збиткуватиметься зі старших,
прості люди не поважатимуть знатних».
6 Хтось ухопиться навіть за брата свого
в батьковім домі і запропонує:
«Ти маєш гарне вбрання, тож прав нами,
і ці руїни будуть під твоєю владою».
7 Але той відповість: «Я не можу допомогти нічим,
бо немає ні їжі, ні одягу в мене,
не призначай мене старшим над людьми».
8 Тому що спіткнувся Єрусалим, і Юдея упала.
Тому що всі їхні слова и справи йдуть проти Господа,
вони повстають проти величі Бога.
І все так й станеться,
бо очі Всевишнього бачать всі хтиві вчинки їхні.
9 Вирази їхнього обличчя свідчать про вину,
а вони ще й привертають до свого гріха увагу,
як жителі Содома, а не ховають його.
Горе їм, бо накликали на себе біду!
10 Скажіть праведним, що у них все буде гаразд,
адже вони пожинатимуть плоди своїх трудів.
11 А неправедним буде зле, їх спіткає нещастя.
Наздожене їх розплата за все те, що вони вдіяли.
12 Правителі, недосвідчені, як діти, керуватимуть ним,
вожді, слабкі, мов жінки, правитимуть ним.
Народе Мій, твої вожді ввели тебе в оману,
повели не тим шляхом, яким ти маєш іти.
Господь судитиме Свій народ
13 Господь піднімається, щоб розсудити,
Він встає судити Свій народ.
14 Господь починає судитися зі старійшинами
та правителями Свого народу.
«Ви спалили виноградник.
Пограбували бідних і стягли добро їхнє у свої оселі.
15 Навіщо ви ображаєте Мій народ?
Навіщо штовхаєте бідних лицем у багно?»—
Володар, Господь Усемогутній до них звернувся.
16 Сказав Господь: «Жінки Сіону загордилися,
зверхньо на всіх дивляться, стріляють очима,
видзвонюють ланцюжками на щиколотках,
дрібочучи ногами».
17 Господь зробить лисими голови дочок Сіону,
відкриє їхні чола.
18 А ще Господь забере прикраси, якими вони похваляються: ланцюжки на щиколотках, намиста у вигляді сонця та місяця, 19 сережки, браслети, чадри, 20 пов’язки на голови, ланцюжки, пояси, пляшечки парфумів та амулети, 21 перстні з печатками та кільця в ніс, 22 тонкі шати, накидки, шалі та гаманці, 23 люстерка, полотняні плаття, тюрбани та довгі покривала.
24 Замість парфумів розіллється сморід,
а замість чудового паска затягнеться мотузка,
замість майстерно укладеного волосся з’явиться лисина[a],
а замість тонких шат—жалобне вбрання.
І справді, замість краси—печать ганьби.
25 Твої чоловіки впадуть від меча,
а воїни твої загинуть у боях.
26 Голосіння й печаль буде чути при міській брамі Сіону,
і Єрусалим буде схожим на жінку,
що сидить на землі, прибита горем,
бо в неї забрали все.
Життя для врятованих
4 Того дня семеро жінок вхоплять одного чоловіка і скажуть: «Ми їстимемо власний хліб й носитимемо власний одяг, тільки одружися з нами й дозволь нам носити твоє ім’я. Зніми з нас ганьбу».
2 Того дня виросте паросток Господа[b] і стане гарним та славним, і плід землі буде гордістю та славою тих, хто уціліє на землі Ізраїлю. 3 Ті, кого залишили в Сіоні, і ті, хто лишився в Єрусалимі, назвуться святими. Святими стануть усі, кого Бог вирішив залишити в живих у Єрусалимі.
4 Коли Господь змиє бруд із дочок Сіону[c] та відмиє криваву провину Єрусалима духом справедливості та духом вогню, 5 тоді Господь створить над кожною частиною гори Сіон і над кожним місцем зібрань хмарку вдень і дим та яскраву заграву полум’я вночі[d]. Справді, кожен[e] чоловік в Єрусалимі буде під покровом. 6 Буде покров, який дасть тінь від спеки вдень і надійно захистить від бурі та дощу.
Віра
11 Що ж це означає—віра? Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся. Вона є доказом того, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо того побачити. 2 Саме через таку віру в минулі часи наші предки здобули прихильність Божу.
3 Завдяки вірі ми розуміємо, що всесвіт був створений за Божим наказом. Тобто видиме було створене з невидимого.
4 Завдяки вірі Авель приніс Богу кращу пожертву, ніж Каїн. Завдяки вірі Авель був визнаний праведним, оскільки Бог схвалив його дарунок. Завдяки вірі він і зараз все ще промовляє до нас, незважаючи на те, що помер.
5 Завдяки вірі Енох був перенесений Богом до іншого життя, не спізнавши смерті. І ніхто не міг знайти його, бо ж Бог забрав його, адже до перенесення він догодив Господу. 6 А без віри стати милим Всевишньому неможливо. Бо той, хто йде до Бога, мусить вірити в Його існування, а також у те, що Він нагородить тих, хто шукає Його.
7 Завдяки вірі Ной, попереджений про речі невидимі, послухався Господа і збудував ковчег, тим самим врятувавши свою родину. Своєю вірою він довів, що світ був неправий, і став одним з тих, хто здобув праведність через віру свою.
8 Завдяки вірі Авраам, покликаний Богом, підкорився й вирушив у ту землю, яку йому належало одержати як спадщину. Він пішов, хоча й не знав, куди йде. 9 Покладаючись на віру, він мешкав у землі, обіцяної Господом, як чужинець у далекій країні. Він жив у наметах, разом з Ісааком та Яковом, такими ж, як і він, спадкоємцями Божої обітниці. 10 Він зробив це, бо дивився вперед і бачив місто[a], зведене на справжній основі: місто, задумане й збудоване Богом.
11 Завдяки вірі і всупереч тому, що Сара вже була немічна зачати дитину, та й Авраам був вже дуже старий, Бог їм дав благословення мати дітей, бо повірив він в Господню обіцянку. 12 І от від одного чоловіка, вже майже омертвілого, пішли нащадки, такі ж численні, як зірки небесні, такі ж незліченні, як пісок морський.
13 Усі ті великі люди до смерті не втрачали віри. Вони не мали обіцяного за життя, але бачили його звіддалік і вітали прихід його. Вони відкрито прийняли усвідомлення того, що вони лише тимчасові гості, чужинці на цій землі. 14 Ті, хто говорять так, ясно показують, що вони очікують на свою власну землю. 15 Якби вони думали про землю, яку залишили, то мали б змогу повернутися туди. 16 Та навпаки, вони мріють про країну кращу—Небесну. Через те й Бог не соромиться називатися їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
17 Завдяки вірі Авраам, коли Бог випробовував його, запропонував у жертву Ісаака. Так, той, хто одержав обітницю, був готовий пожертвувати своїм єдиним сином. 18 І Бог сказав йому: «Це від Ісаака підуть твої нащадки»[b].
19 Авраам вірив, що Бог може навіть воскресити людей з мертвих. Адже справді, зупинивши Авраама, Він повернув Ісаака з мертвих.
20 З вірою Ісаак благословив на майбутнє Якова та Ісава.
21 Завдяки вірі Яків, коли помирав, благословив кожного з Йосипових синів, схилившись на верх свого ціпка.
22 Завдяки вірі Йосип, наприкінці життя свого, сказав про вихід народу ізраїльського з Єгипту, а також дав настанови щодо того, як бути з його останками.
23 Завдяки вірі батьки Мойсеєві, коли він народився, три місяці переховували його, бо він був надзвичайно вродливим дитям. Вони не злякалися фараонового наказу.
24 Завдяки вірі Мойсей, уже в дорослому віці, відмовився, щоб його називали сином фараонової дочки. 25 Він обрав собі інший шлях: зносити труднощі разом із народом Божим, аніж насолоджуватися плинними радощами, що приносять гріх. 26 Страждання за Христа Мойсей вважав більшим багатством, ніж усі скарби Єгипту. Адже він дивився далеко вперед і бачив там свою винагороду.
27 Завдяки вірі залишив він Єгипет, не злякавшись гніву царського. І наполегливість його була такою, ніби він бачив Господа, Який насправді є невидимим. 28 Покладаючись на віру, відсвяткував він Пасху й окроплення кров’ю, щоб ангел смерті[c] не торкнувся жодного з первістків народу ізраїльського.
29 Завдяки вірі люди ізраїльські перетнули Червоне море так, ніби пройшли суходолом. Та коли те саме намірилися зробити єгиптяни, їх поглинула вода.
30 Завдяки вірі стіни єрихонські впали після того, як люди обходили навколо міста сім днів.
31 Завдяки вірі розпусниця Рааб уникла смерті разом з іншими непокірними за те, що вона дала дружній притулок двом вивідникам.
32 Чи треба мені продовжувати наводити приклади? Не стане мені часу, щоб розповісти про Ґедеона, Варака, Самсона, Єффая, Давида, Самуїла і пророків. 33 Покладаючись на їхню непохитну віру, вони рятували царства, встановлювали справедливість між людьми, і через те дістали Божі обітниці. Вони замикали пащі левам, 34 вгамовували лють вогню, їх не брав меч. Ті, хто були немічними, набували силу, а в битві ставали могутніми й змушували тікати ворожі війська.
35 Загиблі вставали з мертвих і поверталися до своїх жінок. Інших було віддано на тортури, й вони відмовлялися від полегшення своєї долі. Тож після смерті ті люди могли здобути краще життя. 36 Дехто зазнав збиткування й батога, дехто—кайданів та в’язниць. 37 Їх побивали камінням, розпилювали навпіл, рубали мечами. Вони носили овечі й козячі шкури, жили в злиднях, та пройшли через переслідування і труднощі. 38 Світ був не гідним їх. Вони блукали в пустелях і горах, мешкали в печерах і провалах земних.
39 Вони догодили Богу, але не одержали обіцяного Їм. 40 Всевишній приготував для нас дещо краще, бо прагнув нашої досконалості, але тільки разом з нами вони отримають благословення.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International