Read the Gospels in 40 Days
Ісус виряджає Своїх апостолів
(Мк. 3:13-19; 6:7-13; Лк. 6:12-16; 9:1-6)
10 Ісус покликав дванадцять апостолів, Своїх учнів, і наділив їх владою виганяти нечистих духів та зціляти від різних недугів та хвороб. 2 Ось імена дванадцятьох апостолів:
Симон (який звався також Петром),
його брат Андрій,
брати Яків і Іоан, сини Зеведеєви,
3 Пилип,
Варфоломій,
Хома,
збирач податків Матвій,
Яків, син Алфія,
Тадей,
4 Симон Зилот,
Юда Іскаріот, котрий пізніше зрадив Ісуса.
5-6 Ісус вирядив цих дванадцятьох і наказав їм: «Не ходіть до поганських земель, ані до самарійського міста, а йдіть до народу ізраїльського—заблудлих овець. 7 Йдіть і проповідуйте, кажучи: „Царство Боже наближається”. 8 Лікуйте хворих, воскрешайте мертвих, зціляйте прокажених, виганяйте нечистих духів. Ви одержуєте цю владу даром, то й допомагайте іншим даром. 9-10 Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ні міді, ні запасної одежини чи сандалів, ані палиці. Кажу вам так, бо робітнику буде дано все, що він потребує.
11 І як зайдете до міста чи села, то знайдіть там достойного чоловіка й лишайтеся в нього, доки не залишите те місто. 12 Входячи в дім, привітайте його словами: „Мир дому цьому!” 13 Якщо мешканці того дому гостинно привітають вас, тоді він достойний вашого миру. Якщо ж ні, то нехай ваш мир повернеться до вас. 14 А якщо десь вас не приймуть або не слухатимуть вашого слова, то залишіть те місто й обтрусіть порох з ніг ваших[a]. 15 Істинно кажу вам, що навіть людям Содома і Ґоморри легше поведеться Судного Дня, ніж тому негостинному місту».
Ісус попереджає апостолів про переслідування
(Мк. 13:9-13; Лк. 21:12-17)
16 «Знайте ж, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї. Тож будьте мудрими, мов змії, та невинними, мов голуби. 17 Стережіться людей, бо вони віддадуть вас до суду й битимуть батогами у синагогах. 18 Вас приведуть на суд правителів та царів за те, що ви Мої учні. Це дасть вам можливість свідчити про Мене перед ними та поганами. 19 Коли ж вас заарештують, не турбуйтеся про те, що і як казати, бо на той час ви матимете що сказати. 20 Пам’ятайте, що то не ви говоритимете, а Дух Отця вашого промовлятиме вашими устами.
21 Брат видасть брата на смерть, а батьки віддадуть дітей своїх. Діти повстануть проти батьків своїх і віддадуть їх на смерть. 22 І ненавидітимуть вас усі за те, що ви йшли за Мною, але той, хто витерпить усе до кінця, врятується. 23 Коли вас переслідуватимуть в одному місті, то тікайте до іншого. Істинно кажу вам: ви ще не встигнете обійти всіх міст ізраїльських, як прийде Син Людський.
24 Учень—не важливіший за вчителя свого, а слуга—за свого господаря. 25 Учневі потрібно радіти, коли його сприймають як вчителя, а слузі—як пана його. Якщо люди називають Мене, голову родини, Вельзевулом, то наскільки певніше є те, що вони ображатимуть і вас, і домашніх ваших!»
Бійтеся Бога, не людей
(Лк. 12:2-7)
26 «Тож не бійтеся людей. Немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим. 27 Те, що Я кажу вам у пітьмі[b], кажіть при світлі[c], а що кажу вам пошепки, проголошуйте, щоб усі почули.
28 Більше не бійтеся тих, хто може вбити тіло, бо вони не можуть вбити душу вашу. Краще бійтеся Бога, Який може знищити і душу й тіло в пеклі. 29 Чи не за гріш продається пара горобців? А жоден з них не помре без відома Отця вашого! 30 Господь навіть знає скільки волосся на головах ваших! 31 То ж не бійтеся—ви значно важливіші, ніж зграя горобців!»
Не соромтеся своєї віри
(Лк. 12:8-9)
32 «Кожного, хто визнає Мене перед людьми, Я також визнаю перед Отцем Моїм Небесним. 33 Якщо ж хтось зречеться Мене перед людьми, того і Я зречусь перед Отцем Небесним».
Ісус прийшов, щоб розділити людей
(Лк. 12:51-53; 14:26-27)
34 «Не думайте, що Я прийшов, щоб принести мир на землю. Не мир Я приніс, а меч. 35 Я прийшов, аби
підняти сина проти батька,
дочку проти матері,
а невістку проти свекрухи.
36 Ворогами людини стануть її домашні.(A)
37 Той, хто любить батька чи матір, сина чи дочку свою більше, ніж Мене, не гідний Мене. 38 Хто не бере й не несе хреста страждання свого і не йде за Мною, той не гідний Мене. 39 Хто намагатиметься врятувати своє життя, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене, той здобуде життя істинне».
Господь благословить тих, хто щиро прийме вас
(Мк. 9:41)
40 «Хто приймає вас, той приймає Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене. 41 Хто приймає пророка тому, що то пророк—той одержить винагороду пророчу, а хто приймає праведного чоловіка тому, що то праведний, одержить винагороду праведного. 42 Кожний, хто допоможе чим-небудь одному з цих найменших учнів Моїх, хоч би напоївши його прохолодною водою, бо то Мій учень, істинно кажу вам—той неодмінно одержить винагороду свою».
Посланці від Іоана Хрестителя
(Лк. 7:18-35)
11 Після того, як коли Ісус закінчив навчати дванадцятьох учнів Своїх, то подався проповідувати Боже Вчення по інших містах Ґалилеї. 2-3 Іоан Хреститель, який знаходився на той час у в’язниці, почувши про діяння Христа, послав своїх учнів запитати в Нього: «Ти і є Той, Хто мав прийти, чи ми мусимо чекати на когось іншого?»
4-5 І мовив їм Ісус у відповідь: «Ідіть і перекажіть Іоанові все те, що ви почули й побачили: сліпі прозрівають, каліки починають ходити, прокажені зціляються, до глухих повертається слух, мертві воскресають, а вбогим проповідується Добра Звістка. 6 Блаженний той, хто може щиро прийняти Мене».
7 Коли Іоанові посланці пішли, Ісус почав говорити присутнім про Іоана: «На що ви ходили дивитися в пустелі? На очерет, що вітер гойдає?[d] 8 Насправді, кого ви очікували побачити? Чоловіка у вишуканому вбранні? Звичайно ж ні! Ті, хто носять пишні шати, знаходяться у царських палацах. 9 Ну, то ж кого ви хотіли побачити? Пророка? Істинно кажу вам: Іоан—значно більше, ніж пророк! 10 Це саме про Нього сказано у Святому Писанні:
„Послухай! Я виряджаю посланця Мого поперед Тебе.
Він приготує Тобі дорогу”.(B)
11 Істинно кажу вам: серед усіх людей, народжених на світі, не було ще ніколи більшого за Іоана Хрестителя, але найменший у Царстві Божому—все ж більший за нього. 12 З того часу, як прийшов Іоан Хреститель, і дотепер Царство Небесне страждає від шалених нападів[e], та лихі люди намагаються здобути його силоміць. 13 До приходу Іоана, всі пророки й Закон Мойсеїв провіщали про це. 14 Якщо ви віруєте у те, про що говорили Закон і пророки, то Іоан—і є Іллєю, про чиє пришестя пророкувалося[f]. 15 Той, хто має вуха, нехай почує!
16-17 З ким можна порівняти це покоління людей? Вони, немов діти, які сидять на базарі й гукають один до одного:
„Ми грали для вас на сопілці,
але ж ви не танцювали.
Ми співали вам жалісних пісень,
та ви не сумували”.
18 Чому Я все це говорю? Тому, що коли прийшов Іоан Хреститель, який не їв як інші й не пив вина, вони казали: „Він одержимий нечистим”. 19 Коли ж прийшов Син Людський, Який їсть як інші і п’є вино, вони кажуть: „Погляньте на Нього! Він ненажера та п’яниця! Він друг збирачів податків та грішників!” Та мудрість виявляється у справах».
Попередження невіруючим
(Лк. 10:13-15)
20 І почав Ісус докоряти жителям тих міст, де було здійснено найбільше з Його чудес, бо вони не розкаялися у своїх гріхах й продовжували грішити. 21 Ісус сказав: «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом. 22 Але Я кажу вам: Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам!
23 А ти, Капернауме, чи будеш ти піднесений до небес? Ні, ти зійдеш у пекло! Кажу так, бо якби в Содомі здійснилися такі дива, які сталися тут, те місто існувало б дотепер! 24 Але Я кажу тобі, що Судного Дня легше буде землі Содомській, ніж тобі».
Ісус обіцяє спочинок утомленим
(Лк. 10:21-22)
25 І далі Ісус промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим[g]. 26 Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя.
27 Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця—крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця. 28 Всі втомлені та обтяжені, приходьте до Мене, і Я дам вам відпочинок. 29 Візьміть Моє вчення[h] і навчайтеся в Мене, бо Я—лагідний й покірливий, і ви знайдете відпочинок душам своїм. 30 Бо вчення, що Я даю вам—легке, і тягар, що кладу на ваші плечі—неважкий».
Син Людський—Господь суботи
(Мк. 2:23-28; Лк. 6:1-5)
12 Тоді ж, одного суботнього дня, Ісус проходив пшеничним полем. Його учні зголодніли й почали зривати пшеничні колоски та їсти зерно. 2 Побачивши це, фарисеї сказали Йому: «Поглянь, чому вони збирають зерно? Хіба Закон Мойсеїв не забороняє робити це в суботу?» 3 Тоді Ісус запитав їх: «Хіба не читали ви, що зробив Давид, коли він і його супутники зголодніли? 4 Вони ввійшли до дому Божого і з’їли священні хліби, що були наготовані Богові, хоч ті підношення, за Законом, ніхто не міг їсти, крім священиків. 5 Та хіба не читали ви у Законі Мойсеєвому про те, як у суботу священики в храмі порушують закон про суботу і провини не мають? 6 Але кажу Я вам, тут щось величніше, ніж храм.
7-8 Якби ви розуміли, що означають слова Святого Писання: „Я хочу милосердя, а не пожертв(C)”,—то не судили б невинних, бо Син Людський—Господь і над суботою».
Зцілення сухорукого в суботу
(Мк. 3:1-6; Лк. 6:6-11)
9 Тоді Ісус пішов звідти до синагоги. 10 Там був чоловік з усохлою рукою. Деякі з євреїв уважно пильнували за Ісусом, аби мати підставу звинуватити Його в тому, що Він порушує Закон. Тож вони спитали Ісуса: «Чи дозволено Законом Мойсеєвим зціляти в суботу?»[i]
11 Та Він відповів їм: «Кожний з вас витягне вівцю з ями, якщо вона впаде туди в суботу. 12 А людина—значно важливіша за вівцю. Отже, Закон Мойсеїв дозволяє робити добро в суботу». 13 Тоді Ісус сказав сухорукому: «Простягни руку свою!» І той простягнув її, і вона стала знову здоровою, як і друга. 14 Тоді фарисеї пішли геть й почали змовлятися проти Ісуса, щоб знайти спосіб погубити Його.
Ісус—Обраний Слуга Господній
15 Довідавшись про наміри фарисеїв, Ісус подався звідти геть. І великий натовп ішов слідом, та Він зцілював усіх недужих. 16 Але ж Він попередив їх, щоб не розголошували, хто Він такий.
17 Це сталося, щоб збулося сказане пророком Ісаєю:
18 «Ось Мій слуга, Якого Я обрав;
Мій улюблений, Якого вподобав.
Я вкладу в Нього Дух Свій,
і Він проголосить справедливість народам.
19 Він не буде сперечатися або кричати,
і ніхто не чутиме Його голосу на вулицях.
20 Він не зламає навіть тріснутої очеретини,
не загасить тліючої свічки,
аж доки не зробить так,
щоб справедливість перемогла.
21 І всі народи покладатимуть на Нього надії».(D)
Влада Ісусова—від Бога
(Мк. 3:20-30; Лк. 11:14-23; 12:10)
22 Опісля люди привели до Ісуса німого й сліпого чоловіка, одержимого нечистим духом, і Він зцілив його. Той прозрів і почав говорити. 23 Люди в натовпі здивувалися, мовивши: «Чи Він не Син Давидів?»
24 Почувши це, фарисеї сказали: «Він виганяє нечистих не інакше, як владою Вельзевула[j], володаря демонів!» 25 Знаючи їхні думки, Ісус мовив: «Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине; ніякі місто чи родина, де немає миру й злагоди, не виживуть. 26 І якщо сатана виганяє сатану[k], то він виступає супроти самого себе. То яким же чином його царство може встояти? 27 І якщо це правда, що Я виганяю бісів силою Вельзевула, то чиєю силою виганяють їх ваші послідовники? Тому вони й будуть суддями вашими! 28 З іншого боку, якщо Я виганяю нечистих силою Духа Божого, то це є доказом того, що Царство Боже вже прийшло до вас.
29 Ясна річ, ніхто не зможете вдертися до хати дужого чоловіка й пограбувати його майно, якщо спершу не зв’язати господаря. 30 Хто не зі Мною, той проти Мене, хто не допомагає Мені збирати, той розкидає. 31 Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога, але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення. 32 Якщо хтось скаже слово проти Сина Людського, то це можна простити, та якщо хтось поганить ім’я Духа Святого, то цього ніколи простити не можна—ні зараз, ні у майбутньому».
Дерево впізнають по його плодах
(Лк. 6:43-45)
33 «Треба мати добре дерево, щоб були добрі плоди. Та якщо у вас погане дерево, то й плоди будуть поганими, бо дерево впізнають по його плодах.
34 Ви—виплодки зміїні! Як можете ви говорити добрі речі, самі лишаючись злими? Бо з уст людських злітає те, чим переповнене серце. 35 Добра людина винесе добро зі скарбниць свого серця, а людина зла винесе зло з глибин свого серця. 36 Але кажу Я вам, що в Судний День люди муситимуть відповісти за кожне необачно сказане слово. 37 За словами своїми будете виправдані й за словами своїми будете засуджені».
Деякі люди не вірять владі Ісуса
(Мк. 8:11-12; Лк. 11:29-32)
38 Тоді деякі книжники й фарисеї мовили до Ісуса: «Вчителю, ми хочемо побачити знамення від Тебе». 39 Але Він відповів їм: «Лише лихе та невірне покоління шукає знамення, та ніякого знамення не буде здійснено, аби їм щось довести, крім знамення пророка Йони[l]. 40 Бо так само, як Йона перебував у череві морської потвори три дні й три ночі, так і Син Людський перебуватиме в могилі три дні й три ночі. 41 В Судний День люди Ниневії[m] встануть проти людей, які живуть сьогодні, і визнають їх винними, бо вони, ниневійці, розкаялися у відповідь на Йонине повчання. А тут є Хтось величніший за Йону. 42 В Судний День цариця Півдня[n] стане проти людей цього покоління й засудить їх, бо вона сама прийшла здалеку, щоб послухати мудрості Соломонової. А тут є Хтось величніший ніж Соломон!»
Про порожню людину
(Лк. 11:24-26)
43 «Коли нечистий дух виходить із людини, він блукає пустелями, шукаючи спочинку, та не знаходить його. 44 І тоді каже: „Я повернуся до своєї домівки, що полишив”. Отже, він повертається і знаходить місце своє порожнім, виметеним і прибраним. 45 Тоді він іде й приводить сімох інших духів, іще гірших за себе. Вони всі заходять і живуть там, тож тій людині стає ще гірше, ніж було спершу. Це ж саме станеться з поганими людьми, які живуть тепер».
Ісусові учні—Його родина
(Мк. 3:31-35; Лк. 8:19-21)
46 Поки Ісус отак промовляв, Його мати й брати прийшли і зупинилися надворі, бажаючи з Ним говорити. 47 Хтось сказав Ісусу: «Поглянь! Он мати й брати Твої чекають зовні і бажають поговорити з Тобою».
48 У відповідь Ісус сказав: «Хто є Моєю матір’ю і братами Моїми?» 49 Тоді Він простяг руку до Своїх учнів, кажучи: «Ось вони: Моя мати і брати Мої! 50 Хто виконує волю Мого Отця Небесного, той і є Моїм істинним братом, сестрою і матір’ю!»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International