The Daily Audio Bible

Приміщення для священиків

42 Тоді повів мене чоловік на північ, на зовнішнє подвір’я, і привів до приміщень навпроти храмового двору зовнішнього муру на північному боці. ² Будівля, двері якої дивилися на північ, була сто ліктів^[a] завдовжки і п’ятдесят ліктів^[b] завширшки. ³ Вздовж стін тієї споруди йшли галереї в три яруси, що дивилися одна на одну. Між внутрішнім подвір’ям та помостом зовнішнього подвір’я була відстань у двадцять ліктів^[c]. ⁴ Перед приміщенням був внутрішній перехід десять ліктів^[d] завширшки і сто ліктів завдовжки. Двері його були звернені на північ.

⁵ Верхні приміщення були вужчі, ніж приміщення нижнього та середнього поверхів будівлі, бо галереї віднімали в них місце. ⁶ Приміщення йшли в три яруси, верхні не мали колон як ті, що виходили на подвір’я, тож вони мали меншу площу, ніж приміщення нижнього та середнього поверхів.

⁷ Зовнішня стіна була паралельна приміщенням і зовнішньому двору. Вона тяглася вздовж приміщень на п’ятдесят ліктів. ⁸ Якщо ряд приміщень з боку зовнішнього двору був п’ятдесят ліктів завдовжки, то ряд з боку до святилища був сто ліктів завдовжки. ^9-10 Вхід був під приміщеннями східної сторони, щоб люди заходили з зовнішнього двору в самому початку стіни. Зі східного боку по зовнішній стіні йшли приміщення. ¹¹ Перед ними був прохід, мали вони такий самий вигляд, як приміщення з північного боку; вони мали таку ж саму довжину й ширину, таке саме планування. ¹² Двері в південних приміщеннях було розташовано так само, як і в північних. При початку переходу були двері, що вели на схід, паралельно стіні. Через них можна було потрапити до кімнат.

¹³ І сказав мені той чоловік: «Північні й південні приміщення звернені до закритого двору—святі. Це кімнати, де священики, наближені до Господа, споживатимуть пресвяті пожертви. Там вони приноситимуть найсвятіші пожертви: підношення за зерно, гріх, та провину, бо це—святе місце. ¹⁴ Тільки-но вийшовши зі святого місця, священики не повинні виходити в зовнішнє подвір’я доки не залишать вбрання своє, в якому правили службу, бо воно святе. Вони мусять вбратися в інший одяг, перш ніж наблизяться до місць, відведених для людей».

Зовнішнє подвір’я

¹⁵ Закінчивши вимірювати всередині храмової площі, він вивів мене через східну браму, й почав вимірювати її ззовні. ¹⁶ Зміряв він вимірювальною тичкою східну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів^[e]. ¹⁷ Зміряв він північну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою. ¹⁸ Зміряв він південну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою. ¹⁹ Тоді перейшов він на західну сторону й виміряв її. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою. ²⁰ Тож зміряв він мур з усіх чотирьох сторін. Він був п’ятсот ліктів завдовжки і п’ятсот ліктів завширшки. Цей мур відокремлював святу частину храму від несвятої.

Господу жити серед Його народу

43 Тоді чоловік привів мене до воріт, звернених на схід. ² І побачив я славу Бога Ізраїлю, що надходила зі сходу. Голос його був, мов рев хвиль, і земля випромінювала славу його. ³ З’ява, що я бачив, була подібна до тієї, що я бачив біля каналу Кевар, коли прийшов Він, щоб зруйнувати місто. Я впав долиць. ⁴ Слава Господа ввійшла в храм крізь браму, звернену на схід.

⁵ Тоді Дух^[f] підняв мене й переніс у внутрішнє подвір’я, і слава Господа сповнила храм. ⁶ Стоячи біля чоловіка, я почув, як хтось промовляє до мене з-середини храму. ⁷ Той голос сказав: «Сину людський, це місце престолу Мого, місце для стіп Моїх ніг. Тут Я житиму серед ізраїльтян повік. Дім Ізраїлю ніколи більше не осквернятиму Моє святе ім’я, ні самі вони, ні царі їхні, своєю розпустою або похованням трупів царів своїх у святому місці. ⁸ Вони поставили свій поріг при Моєму порозі: одвірки свої при Моїх одвірках—лиш стіна була між Мною та ними. Вони ганьбили Моє ім’я святе своїми мерзенними звичками. Тож Я вигубив їх у гніві. ⁹ Тепер же вони заберуть від Мене розпусту свою і неживі подоби царів своїх і Я житиму серед них повік. ¹⁰ Сину людський, змалюй храм, який бачив у з’яві, народу ізраїльському, щоб соромно їм стало гріхів їхніх, хай вони обміркують планування храму. ¹¹ І якщо їм соромно за те, що вони чинили, дай їм знати, як влаштовано храм: його устрій, виходи і входи, всі установи його й закони. Запиши це для них, щоб вони могли йти за цим планом і дотримуватися всіх настанов.

¹² Це закон храму: весь навколишній простір на вершині гори буде пресвятим місцем. Такій закон про храм.

Жертовник

¹³ Ось розміри жертовника в довгих ліктях, цей лікоть містить лікоть^[g] і долоню^[h]. Жолоб його в лікоть глибиною і лікоть завширшки, а обід—одну п’ядь^[i] по всьому краю. А ось висота жертовника: ¹⁴ від землі вгору до нижнього краю—два лікті^[j] заввишки і лікоть завширшки, а від меншого виступу вгору до більшого виступу—чотири лікті^[k] заввишки й лікоть завширшки. ¹⁵ Вогнище жертовника—чотири лікті заввишки, чотири роги кути над вогнищем, що нагадували роги. ¹⁶ Вогнище жертовника було квадратне: дванадцять ліктів^[l] завдовжки, дванадцять ліктів завширшки. ¹⁷ Верхній виступ також квадратний, чотирнадцять ліктів^[m] завдовжки і чотирнадцять завширшки, із ободом у півліктя^[n] і жолобом у лікоть по колу. Сходи жертовника звернені на схід».

¹⁸ І сказав той чоловік мені: «Сину людський, ось що Господь Бог говорить: „Оце будуть правила для принесення пожертви, для пожертви всеспалення та скроплення кров’ю жертовника, коли збудують його. ¹⁹ Ти мусиш дати молодого бика як жертву за гріх священикам, які є левитами з роду Задока, що приступають до Мене, щоб служити. Так проголошує Господь Бог. ²⁰ Ти мусиш взяти крові бика й помазати її на чотири роги жертовника і на чотири кути верхнього виступу і навколо ободу, і так очистиш вівтар і зробиш спокуту. ²¹ Мусиш взяти бика як жертву за гріх і спалити його в належній частині храмової площі за межами святилища. ²² На другий день принесеш козла без вади як жертву за гріх, і вівтар треба очистити, так само, як його очищали биком. ²³ Коли скінчиш очищати його, ти мусиш принести молодого бичка й барана з отари, обох без вад.

²⁴ Тобі необхідно принести їх перед Господом і священики повинні кинути (скропити) на них солі і принести їх у жертву як жертву всеспалення Господу. ²⁵ Сім днів даватимеш по козлу щоденно як жертву за гріх; даси також молодого бичка й барана із отари, обох без вад. ²⁶ Сім днів вони мусять робити спокуту за вівтар і очищати його. В такий спосіб його буде освячено. ²⁷ Після тих семи днів, починаючи із восьмого й далі, священики мусять принести ваші жертви всеспалення й мирні пожертви на вівтарі. Тільки тоді прийму Я вас”». Так проголошує Господь Бог.

Багатих буде покарано

5 Слухайте ви, багачі! Плачте й ридайте, бо велике лихо наближається до вас. ² Багатство ваше згніє, а одяг ваш міль поточить. ³ Золото й срібло ваше зіржавіє, а та іржа буде свідчити проти вас і з’їсть ваше тіло, неначе вогонь. Ви зібрали скарби свої в останні дні.

Платіть робітникам як належить

⁴ Погляньте! Робітники, які обробляли ваші поля і в котрих ви утримали плату, голосять. І бідкання женців дійшли до слуху Господа Саваота^[a]. ⁵ Ви жили у розкошах та надмірній насолоді, і розгодувалися^[b], як на заколення. ⁶ Ви засуджували і вбивали невинних, які не могли вам протистояти.

Щасливий той, хто вірить і має довготерпіння

⁷ Отож будьте терплячі, брати і сестри, аж до дня приходу Господа. Пам’ятайте, хлібороб чекає дорогоцінного врожаю від землі своєї, він терпляче чекає на ранні й пізні дощі^[c]. ⁸ Ви також маєте чекати терпляче. Не втрачайте надії, бо Господнє пришестя близько. ⁹ Браття і сестри, перестаньте скаржитися одне на одного, щоб не бути осудженими. Дивіться, Суддя вже стоїть біля дверей!

¹⁰ Браття і сестри, згадайте пророків, котрі говорили від імені Бога, як зразок страждань і довготерпіння. ¹¹ Пам’ятайте, що ми вважаємо блаженними тих, хто потерпає. Ви чули про довготерпіння Йова^[d] і знаєте, що після усіх страждань, Господь допоміг йому. Господь—милосердний і співчутливий.

Не присягайтеся

¹² І насамперед, брати і сестри мої, перестаньте присягатися небом і землею чи іншими якимись клятвами. Ваше «так» має бути «так», а «ні» має бути «ні», щоб не бути вам засудженими.

Сила молитви

¹³ Якщо хтось із вас потрапив в біду, нехай молиться. А як у радості, хай співає псалми. ¹⁴ Якщо хтось із вас занедужав, то нехай покличе старійшин із церкви, щоб вони помолилися за нього, помазавши його оливою^[e] в ім’я Господнє. ¹⁵ І молитва з вірою спасе недужого, й Господь зцілить його. Якщо він вчинив гріх, то Господь пробачить йому.

¹⁶ Отож завжди сповідуйте один одному гріхи, які ви чините, і моліться одне за одного, щоб зцілитися. Бог зглянеться на вас, бо молитва праведників може дуже багато. ¹⁷ Ілля був такою ж людиною, як і ми з вами. Він палко молився, щоб дощ не падав на землю, і дощу не було на землі три з половиною роки. ¹⁸ Потім він знову помолився, і з неба пішов дощ, і земля знову почала давати врожай.

¹⁹ Брати і сестри мої, якщо хтось із-поміж вас відійшов від істини, а інший повернув його до неї, ²⁰ то знайте, що людина, яка повернула грішника на дорогу правди, врятувала ту людську душу від смерті, та спричинила прощення багатьох гріхів.

Алеф^[a]

Бет