The Daily Audio Bible
Today's audio is from the NET. Switch to the NET to read along with the audio.
17 А фараон каже Йосипу: «У сні моєму стояв я на березі ріки Ніл. 18 Аж раптом виходять із Нілу сім вгодованих і добрих корів і пасуться в очереті. 19 За ними ще сім корів виходять, та такі бідні, бридкі й геть худі! Я ніколи не бачив таких бридких у всьому Єгипті. 20 І пожерли ті худі бридкі корови перших сімох, Угодованих. 21 І навіть тоді, коли вони пожерли їх, ніхто не міг сказати, що вони пожерли їх, вони залишилися такі ж бридкі, як і раніше. Тоді я прокинувся. 22 Далі я бачив уві сні сім колосків із зерном, і були вони повні та добрі, і росли вони з одного стебла. 23 За ними росло ще сім колосків, зів’ялі, тонкі та зморщені від східного (гарячого) вітру. 24 Тоді тонкі колоски проковтнули сім гарних. Я розповів це своїм жерцям, але ніхто з них не зміг розтлумачити того».
Йосипове тлумачення снів
25 Тоді Йосип сказав фараону: «Фараонові сни мають єдине значення. Бог повідомив фараонові про те, що Він згодом вчинить. 26 Сім добрих корів—сім (добрих) років, і сім добрих колосків з зерном—це також сім (добрих) років. Це один і той же сон. 27 Сім худих і бридких корів, що вийшли слідом за першими—це сім (поганих) років. Також і сім тонких колосків, зморщених від східного вітру—це сім голодних років. 28 Ось чому я кажу фараонові, що Бог відкрив йому те, що Він згодом зробить.
29 Послухай, протягом семи років добробут пануватиме на всій Єгипетській землі. 30 За ними настануть сім голодних років, і весь добробут забудеться на Єгипетській землі, і голод занапастить країну.
31 Час достатку забудеться через голод, що настане, бо буде він дуже тяжкий. 32 А що сон повторився фараонові двічі, то це означає, що було це призначено Богом, і що Бог зробить так, що все це незабаром збудеться.
33 Тож нехай зараз фараон знайде розумного й мудрого чоловіка і поставить його над усією Єгипетською землею. 34 Нехай фараон вибере й призначить наглядачів за землею, щоб вони збирали п’яту частину всього, що дає Єгипетська земля, протягом семи років статків. 35 Вони мусять зібрати все збіжжя за ті сім урожайних років, що настануть. Вони також мусять заготовити хліб, згідно з фараоновим наказом, у містах і зберігати його. 36 І ці харчі будуть запасом для країни на сім голодних років, що прийдуть на Єгипетську землю, щоб голод не занапастив землю».
37 Сказане дуже сподобалося фараонові та всім його підлеглим. 38 Фараон сказав своїм підлеглим: «Чи можемо ми знайти чоловіка такого, як цей, що має Дух Божий у собі?» 39 І звернувся фараон до Йосипа: «Оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає нікого розумнішого й мудрішого від тебе. 40 Ти відповідатимеш за мій дім, а мої люди слухатимуться твого слова. Лиш я на троні буду вищим від тебе». 41 І ще сказав фараон Йосипу: «Послухай-но, я доручаю тобі правити всією Єгипетською землею».
42 Тоді фараон зняв з пальця перстень зі своєю печаткою і надів його Йосипові на палець. Потім він вбрав Йосипа в тонкі льняні шати і почепив золотий ланцюжок йому на шию. 43 І везли Йосипа на другій за фараоновою колісниці, і люди гукали поперед нього: «Вклоняйтеся!» Тож доручив фараон йому правити всією Єгипетською землею. 44 І сказав фараон Йосипу: «Я фараон, тому без твого дозволу ніхто у всій землі Єгипетській не посміє ворухнути рукою, чи ступити ногою».
45 І дав фараон Йосипові ім’я Цафенат-Панеа[a]. Він також дав йому за дружину Асенат, дочку Потіфера, жреця з Она. І пройшов тоді Йосип по всій землі Єгипетській.
46 Йосипу було тридцять років, коли він почав служити фараону, єгипетському царю. Залишивши фараона, він подорожував по всій Єгипетській землі. 47 Протягом семи врожайних років земля рясно родила. 48 Йосип збирав увесь хліб семи років, коли був достаток у Єгипті, і складав його в містах. Він складав у містах хліб, зібраний навколо кожного з них. 49 І зібрав Йосип зерна так багато, як того піску морського, так багато, що перестав міряти. Його було дуже багато.
50 Перед тим, як настали голодні роки, у Йосипа народилося двоє синів. Їх народила йому Асенат, дочка Потіфера, жреця з Она. 51 Йосип назвав первістка Манассією[b], мовивши: «Бог дав мені забути про всі мої біди, про батьків дім». 52 Другого сина Йосип назвав Ефраїмом[c], мовивши: «Бог дав мені дітей на землі тривог моїх».
Голод
53 Скінчилися сім років достатку в Єгипетській землі. 54 І прийшли сім голодних років, як і казав Йосип. Голод був по всіх землях, але у всьому Єгипті скрізь був хліб. 55 Коли ж у всьому Єгипті почав відчуватися голод, люди заволали до фараона щодо хліба, та фараон сказав усьому Єгипту: «Звертайтеся до Йосипа й робіть те, що він вам скаже».
56 Коли голод охопив усю країну, Йосип повідчиняв усі комори, де зберігалося зерно, і почав продавати його єгиптянам, бо голод лютував на Єгипетській землі. 57 Люди з усіх усюд приходили в Єгипет до Йосипа, щоб купити хліба, бо голод лютував по всій землі.
Йоспові брати йдуть до Єгипту
42 Дізнавшись, що в Єгипті є хліб, Яків сказав своїм синам: «Чого дивитесь один на одного?» 2 Він додав: «От послухайте. Я чув, що в Єгипті є хліб. Ідіть туди й купіть хліба для нас, аби нам жити та не повмирати».
3 Отже, Йосипові десятеро братів пішли в Єгипет купувати хліб. 4 Та Яків не послав Йосипового брата[d] Веніамина з братами, оскільки боявся, що щось лихе може трапитися з ним. 5 І пішли Ізраїлеві сини купити хліба разом із багатьма іншими людьми, бо голод сягнув Ханаанської землі.
6 Йосип тоді правив країною. Він був якраз тим чоловіком, який продавав хліб усім людям звідусіль. Йосипові брати прийшли і вклонилися до землі перед ним. 7 Побачивши своїх братів, Йосип упізнав їх, але вдав, що не знає їх, і суворо говорив з ними. Він спитав: «Звідки ви?» Ті відповіли: «З землі Ханаанської, прийшли купити харчів».
8 Йосип упізнав своїх братів, та вони його не впізнали. 9 Він також згадав сни про своїх братів. Він їм і каже: «Ви шпигуни. Ви прийшли, щоб вивідати, в чому слабкість цієї землі». 10 А вони йому відповідають: «Ні, володарю, ми твої слуги і прийшли купити їжі. 11 Ми всі сини одного батька. Ми чесні люди, твої слуги, а не шпигуни».
12 Але Йосип наполягав: «Ні, ви прийшли, щоб вивідати, в чому слабкість цієї землі». 13 Вони йому знову: «Ми твої слуги, дванадцятеро братів, сини батька з землі Ханаанської. Наймолодший зараз із батьком, а ще одного більше немає в живих».
14 Йосип каже: «Є так, як я сказав. Ви—шпигуни! 15 І от як ви будете випробувані. Присягаю життям фараона, що не вийти вам звідси, доки ваш молодший брат не прийде. 16 Пошліть одного з вас і нехай він приведе вашого молодшого брата, а ви сидітиме поки що у в’язниці, щоб перевірити слова ваші, чи правду кажете. Якщо ж ні, то присягаю життям фараона, ви напевно шпигуни!» 17 І кинув їх Йосип до в’язниці на три дні.
Притча про бур’ян
24 І розповів Ісус їм іншу притчу: «Царство Боже подібне до людини, яка посіяла добре зерно на своєму полі. 25 Та коли всі спали, прийшов ворог, посіяв бур’ян серед пшениці та й пішов собі. 26 Коли посіяне виросло й викинуло колосся, бур’ян також виріс. 27 Слуги господаря прийшли до нього й питають: „Пане, ти посіяв добре зерно. То чому ж бур’ян виріс серед поля?” 28 Тоді він їм відповів: „Це ворог зробив”. Слуги кажуть йому: „Може, ми підемо й виполемо бур’ян?” 29 „Ні,—відповідає хазяїн,—бо ви при тому вирвете і пшеницю. 30 Нехай ростуть разом аж до жнив”. Тоді я скажу женцям: „Збирайте спершу бур’ян та зв’язуйте його в снопи, щоб спалити, а пшеницю складайте до клуні”».
Притчі про гірчичне зерно та дріжджі
(Мк. 4:30-34; Лк. 13:18-21)
31 Ісус розповів їм іще одну притчу: «Царство Боже подібне до гірчичного зернятка, яке чоловік посадив на своєму полі. 32 Воно є найменшою зерниною, але коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини, неначе дерево—з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її вітті».
33 Ще одну притчу розповів Ісус: «Царство Небесне подібне до дрібки дріжджів, які жінка змішує з трьома мірками борошна і залишає так, поки все тісто зійде».
34-35 Ісус про все говорив притчами до людей. Не було нічого, про що б Він мовив, не використовуючи притчі, щоб могло збутися сказане устами пророка:
«Я говоритиму притчами і відкрию таємне,
що було приховане із дня створення світу».(A)
Пояснення притчі про бур’ян
36 Тоді Ісус відпустив натовп і пішов додому. Підійшли учні до Нього й попросили: «Поясни нам притчу про бур’ян у полі».
37 І промовив Він у відповідь: «Той, хто сіє добре зерно,—то Син Людський. 38 Поле—то світ. Добре зерно—то сини Царства Божого. Бур’ян—то сини лукавого. 39 Ворог, що посіяв його—диявол. Жнива—то кінець світу. Женці—то Ангели. 40 Отже, як збирають бур’ян і спалюють його у вогні, так буде і при кінці світу. 41-42 Син Людський пошле Своїх Ангелів, і вони зберуть з Його Царства всіх, хто примушує людей грішити, й тих, хто чинить зло, і повкидають їх до вогняної печі, і буде чутне там волання людське і скрегіт зубів від болю. 43 Тоді праведники, мов сонце, засяють у Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає».
Притчі про скарб, перлину та невід
44 «Царство Боже подібне до скарбу, схованого у полі. Чоловік знайшов його і знову заховав. І він був такий щасливий, що пішов та й продав усе, що мав, аби придбати собі те поле.
45 Царство Небесне також нагадує купця, який розшукує гарні перли. 46 Коли він побачив дуже цінну перлину, то пішов і продав усе, що мав, і придбав її.
18 [a] Для диригента. Псалом Давида, слуги Господнього, проспіваний після того, як Господь врятував його від усіх ворогів, а особливо від Саула.
2 Сказав Давид:
«Моя Ти сило, Господи, я Тебе люблю».
3 Господь—то моя Скеля, мій притулок і моя фортеця.
Мій Бог—моя фортеця, куди я ховаюсь.
Він—щит мій, ріг[b], який мене рятує.
Він—моя схованка в горах неприступних!
4 Я Господа покликав, гідного хвали,
і врятувавсь від ворогів.
5 Мене оплутали тенета смерті.
Потоки шалені змивали мене в небуття.
6 Тенета Шеола скували мене,
розверзлися пастки смертельні.
7 У час небезпеки гукав я Господа,
звертався до Бога мого, порятунку шукав!
В палаці Своєму почув мене Бог,
почув, як я волав про допомогу.
8 Тоді здригнулася земля і затремтіла,
і захиталися підніжжя гір!
Чому вони трусилися? Бо розлютився Бог!
9 Із Його ніздрів дим пішов,
нищівне полум’я шугнуло з Його вуст,
посипалися іскри з них.
10 І Він розверзнув Небеса,
спустився Він, а під ногами—чорні хмари!
11 Він полетів на Херувимі,
ширяв на крилах вітру.
12 Господь сховався у густих і темних хмарах,
які шатром Його накрили.
13 Від сяйва перед Ним
з дощем і блискавками Його хмара припливла!
14 Та прогримів Господь у небесах.
До кожного доніс Всевишній голос Свій
із-поміж блискавок і граду[c]!
15 Він випустив вогненні стріли,
і розігнав Він ворогів,
послав на них Він громовиці й блискавиці.
Нажахані, розбіглись вороги.
Значення мудрості й розуміння
4 Послухайте, сини мої, батьківські настанови
й зважте на них, щоб дійти розуму,
2 бо я даю вам корисні поради;
не забувайте моєї науки.
3 Був я слухняним сином у батька,
ніжним єдиним[a] сином, доглянутим ненькою.
4 Коли він почав мене навчати, він казав:
«Закарбуй у серці Мої слова.
Виконуй Мої заповіти, то й житимеш.
5 Стань мудрим, тямущим,
не забувай і не відвертайся від Моїх слів.
6 Не кидай мудрості, й вона захистить тебе.
Люби її, і вона тебе оберігатиме».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International