Chronological

Звістка про Ісусове воскресіння

(Мк. 16:1-8; Лк. 24:1-12; Ін. 20:1-10)

28 Коли минула субота, на світанку, першого дня тижня, Марія Маґдалена з іншою Марією прийшли подивитися на гробницю, де було поховано Ісуса. ² У цей час стався великий землетрус, бо Ангел Господній спустився з неба та, підійшовши до скелі, відкотив каменя і сів на нього. ³ Поява Ангела була немов сяйво і спалахи блискавиці, а вбрання його було білосніжне. ⁴ Сторожа ж від страху перед Ним так тремтіла, що всі стали немов мерці. ⁵ І тоді Ангел мовив до жінок: «Не бійтеся! Я знаю, що ви шукаєте Ісуса, Який був розіп’ятий на хресті. ^6-7 Однак Його тут зараз немає, бо Він воскрес із мертвих, так, як Він і передрікав. Ідіть і погляньте на те місце, де було тіло Його, а тоді мерщій рушайте до міста й розкажіть Його учням, що Ісус воскрес із мертвих і йде до Ґалилеї поперед них, і що вони Його там побачать. Запам’ятайте все, що я вам сказав».

⁸ Тоді жінки, швидко вийшовши з гробниці, охоплені страхом, але з великою радістю, побігли сповістити про все Його учнів. ⁹ Тож раптом їх перестрів Сам Ісус і сказав: «Вітаю вас!» Вони підійшли до Нього, впали до ніг Його і поклонилися. ¹⁰ І звернувся Ісус до них, кажучи: «Не бійтеся. Йдіть і накажіть учням^[a] Моїм, щоб ішли до Ґалилеї. Вони Мене там побачать».

Донесення сторожі

¹¹ Доки жінки йшли, дехто з воїнів зі сторожі дісталися до міста раніше й розповіли головним священикам про все, що сталося. ^12-13 Порадившись із старійшинами, ті вирішили дати воїнам багато грошей, наказавши: «Розповідайте всім, що учні Ісуса прийшли вночі й викрали Його тіло, поки ви спали. ¹⁴ А якщо ця чутка дійде до правителя, то ми його переконаємо, домовимося з ним, а вас врятуємо від неприємностей». ¹⁵ Тоді воїни, взявши гроші, зробили так, як їм звеліли. І ця чутка поширилася поміж юдеїв й існує досі.

Ісус являється Своїм учням

(Мк. 16:14-18; Лк. 24:36-49; Ін. 20:19-23; Дії 1:6-8)

¹⁶ Одинадцять учнів пішли до Ґалилеї, до гори, куди казав їм прийти Ісус. ¹⁷ Побачивши Його, вони вклонилися, але дехто з них засумнівався, чи справді це Ісус? ¹⁸ Тоді, підійшовши до апостолів, Ісус промовив до них: «Мені дана вся влада на небі й на землі. ¹⁹ Тож йдіть і зробіть Моїми учнями й послідовниками всі народи, охрестивши їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, ²⁰ і навчіть їх виконувати все те, що Я вам заповідав. І будьте впевнені—Я завжди буду з вами, аж до кінця світу».

Звістка про Ісусове воскресіння

(Мт. 28:1-8; Лк. 24:1-12; Ін. 20:1-10)

16 Коли минула субота, Марія Маґдалена, Марія, мати Якова, й Саломія придбали пахощів, аби намастити тіло Ісусове. ² Рано-вранці, тільки-но зійшло сонце, в перший день тижня^[a], вони прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса. ³ І сказали жінки одна одній: «Хто ж нам відкотить від входу той величезний камінь?»

⁴ Коли вони наблизившись до склепу, то помітили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік. ⁵ Ввійшовши до склепу, жінки побачили, що праворуч сидить молодий чоловік, убраний в білу одежину. Тож вони були дуже налякані. ⁶ Тоді він мовив до них: «Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса з Назарета, Який був розіп’ятий на хресті. Однак Його тут зараз немає, бо Він воскрес із мертвих! Огляньте те місце, де Він лежав! ⁷ Тож йдіть негайно до Його учнів і Петра та й скажіть їм: „Він прийде в Ґалилею раніше за вас. Там ви знайдете Його, як Він вам і обіцяв”».

⁸ Тоді жінки вийшли звідти й побігли геть від гробниці, приголомшені й охоплені страхом. І, нажахані, вони нікому нічого не сказали. [Але згодом вони розповіли про все, що наказав Ісус Петру та усім іншим апостолам. Після того Сам Ісус відіслав їх в усі кінці світу, аби донести до людей Святе Послання, яке не згине ніколи—всі люди матимуть спасіння вічне]^[b].

Ісус являється Марії Маґдалені та Своїм учням

(Мт. 28:9-10; Ін. 20:11-18; Лк. 24:13-35)

⁹ Після Свого воскресіння, рано-вранці першого дня тижня Ісус, насамперед, з’явився Марії Маґдалені, з якої Він вигнав сімох нечистих. ¹⁰ Побачивши Ісуса, Марія одразу ж пішла й розповіла про це Його учням, які тужили й ридали за Ним. ¹¹ Почувши, що Ісус живий, і що вона бачила Його, учні не повірили їй.

¹² Пізніше Ісус у іншій постаті з’явився двом учням Своїм, коли ті йшли по дорозі поза містом. ¹³ Вони повернулися й розповіли про все іншим, але ніхто не повірив і їм.

Ісус являється Своїм учням

(Мт. 28:16-20; Лк. 24:36-49; Ін. 20:19-23; Дії 1:6-8)

¹⁴ Згодом Ісус з’явився і одинадцятьом апостолам, коли вони обідали. Ісус почав докоряти їм за їхнє невір’я і впертість, бо не повірили вони тим, хто бачив Його, воскреслого з мертвих. ¹⁵ І промовив Ісус: «Ідіть по всьому світові й проголошуйте Добру Звістку Божу всім створінням Господнім. ¹⁶ Хто повірить^[c] і охреститься, той буде спасенний, а хто не матиме віри, той приречений^[d]. ^17-18 Та, як доказ цього, ті, хто віруватимуть, творитимуть такі чудесні знамення: Моїм ім’ям вони виганятимуть демонів, заговорять невідомими їм раніше мовами, гадюк братимуть голими руками, а якщо вип’ють отруту, вона не візьме їх. Вони покладатимуть руки свої на хворих, і ті зцілюватимуться».

Вознесіння Ісуса на небо

(Лк. 24:50-53; Дії 1:9-11)

¹⁹ Отак промовивши, Господь Ісус вознісся на небо, і там Він сів по праву руку від Бога.

²⁰ Апостоли ж вирушили по всьому світу проповідувати Добру Звістку, і Господь допомагав їм. Давши їм владу творити чудесні знамення, Господь підтверджував те, що Слово Його було істинним.