Beginning

Пам’ятай Господа

11 Люби Господа Бога свого і завжди виконуй настанови й накази Його, дотримуйся законів Його та Його заповідей. ² Пам’ятай сьогодні, що то не діти ваші знали й бачили науку Господа Бога вашого, велич Його, велику силу Його й міць^{[a] 3} знаки Його та діла, які Він вчинив у Єгипті над фараоном, царем єгипетським і всім його краєм, ⁴ і що зробив Він з військом єгипетським, з кіньми й колісницями, коли примусив води Червоного моря зімкнутися над ними, коли вони гналися за вами (тож Він остаточно вигубив їх до цього дня), ⁵ і що робив Він для вас у пустелі, доки ви не прийшли сюди, ⁶ і що зробив Він якраз посеред Ізраїлю з Датаном та Авірамом, синами Еліава з родини Рувима, коли земля роззявила пащу свою і поглинула їх і разом з ними родини їхні, і намети їхні, і все живе слідом за ними. ⁷ Ні, то були ви самі, хто бачив усі великі діла, які Господь зробив.

⁸ Підкоряйтеся кожному наказу, що я даю вам сьогодні, щоб були ви достатньо сильними, щоб увійти й заволоділи землею, якою саме йдете, щоб посісти її, ⁹ і щоб жити довго на цій землі, що тече молоком і медом, яку Господь пообіцяв віддати вашим батькам і нащадкам їхнім. ¹⁰ Бо земля, яку ти посядеш, не схожа на твій колишній дім у землі Єгипетській, де ти сіяв зерно і зрошував її стопами своїми^[b] немов город. ¹¹ Земля, якою ти маєш заволодіти,—це земля з горами й долинами зрошуваними дощем небесним. ¹² Це земля, про яку дбає Господь Бог твій і за якою стежить невтомно від початку до кінця року.

¹³ «Якщо ви дотримуватиметеся Моїх заповідей, які Я сьогодні вам даю: любити Господа Бога вашого і служити Йому всім серцем своїм і всією душею, ¹⁴ тоді Я дам дощ землі вашій у належний час, осінній дощ і дощ весняний, і ви зберете хліб, молоде вино й оливу. ¹⁵ І дам Я траву полям твоїм для худоби, і матимеш ти їжі вволю».

¹⁶ Стережися, щоб не спокуситися, не збочити й не служити іншим богам і не поклонятися їм. ¹⁷ Бо тоді Господь розлютиться на вас і замкне небеса, і більш не буде дощу, і земля більше не родитиме врожаю. Тоді ви швидко загинете на добрій землі, яку Господь дає вам.

¹⁸ Пам’ятайте завжди ці мої заповіді і прив’яжіть їх як знак собі на руку й на чоло стрічкою. ¹⁹ Навчіть їх дітей своїх, переповідаючи, коли сидите в оселях своїх, коли йдете дорогою, коли лягаєте і встаєте. ²⁰ Напиши їх на одвірках дому свого й на воротах, ²¹ щоб ви й діти ваші довго жили на землі, яку Господь пообіцяв дати батькам вашим, так довго, як небеса будуть над землею.

²² Якщо будете ви пильно дотримуватись усіх цих заповідей, що я наказую вам виконувати,—любити Господа Бога вашого, жити так, як Він вам велить, лишатися відданими Йому, ²³ тоді Господь прожене всі ті народи перед вами, і ви запануєте над народами, численнішими й могутнішими за вас. ²⁴ Кожне місце, куди ступить нога ваша, належить вам. Земля ваша буде від пустелі до Ливану, від ріки Євфрат до Західного моря. ²⁵ Ніхто не встоїть проти вас. Господь Бог ваш змусить боятися вас народи по всій землі, хоч куди б ви пішли, як пообіцяв Він вам.

Вибір Ізраїлю: благословення чи прокляття

²⁶ Бачиш, я даю вам вибір між благословенням і прокляттям: ²⁷ благословенням, якщо ви слухаєтеся заповідей Господа Бога вашого, які я даю вам сьогодні, ²⁸ і прокляттям, якщо ви не слухаєтеся заповідей Господа Бога вашого, якщо збочите з того шляху, яким я заповідаю вам сьогодні йти, якщо підете за іншими богами, яких ви не знаєте.

²⁹ Коли Господь Бог твій приведе тебе в землю, в яку ти входиш, щоб заволодіти нею, мусиш проголосити благословення на горі Ґеризим, а прокляття на горі Евал. ³⁰ Як ти знаєш, ці гори на західному березі Йордану^[c], де заходить сонце, в землі ханаанців, що живуть у пустелі біля Ґілґала, поряд з дібровою Море. ³¹ Як перейдете Йордан, увійдіть і заволодійте землею, що Господь Бог ваш дає вам, і ви заволодієте нею і житимете на ній. ³² Старанно виконуйте всі настанови й накази, що я сьогодні даю вам.

Місця поклоніння Богу

12 Ось настанови й накази, які ви маєте старанно виконувати на землі, яку Господь Бог твоїх предків дав тобі у володіння, доки ви житимете на цій землі. ² Як посядете ви землю, то зруйнуйте вщент усі ті місця, де народи поклонялися богам своїм: на горах високих і узвишшях, і під кожним деревом зеленим. ³ Знищіть вівтарі їхні й потрощіть на скалки кам’яні стовпи їхні, спаліть стовпи Ашери і порубайте на тріски подоби богів їхніх. Так ви зітрете імена їхні з місць цих.

⁴ Не поклоняйтеся Господу Богу вашому так, як це роблять інші. ⁵ Але шукайте те місце, яке Господь Бог ваш вибере серед усіх колін ваших, щоб поставити там ім’я Своє, як оселю Свою, і туди ходитимете. ⁶ Туди будете приносити жертви всеспалення, пожертви, десятину від всього, що дістали, дари ваші, всілякі обітниці, добровільні пожертви, первістків худоби вашої і овець. ⁷ Ви будете їсти там у присутності Господа Бога вашого і радітимете з усього того, до чого руку свою приклали, ви й родини ваші, бо Господь Бог твій благословив тебе.

⁸ Не робіть так, як оце сьогодні кожен робить те, що йому здається добрим. ⁹ Бо ви ще не прийшли до місця спочинку й до землі, яку Господь Бог твій дає вам. ¹⁰ Та скоро ви перейдете Йордан і оселитеся на землі, яку Господь Бог ваш дає вам. Він дасть вам спочинок від усіх ворогів ваших, і житимете ви у безпеці.

¹¹ Однак приносьте все, що я заповідаю вам, до того місця, яке вибере Господь, щоб там перебувало ім’я Його. Це включає ваші жертви всеспалення, пожертви, десятину врожаю й худоби, що ви набули, дари—все найдобірніше, що ви пообіцяли Господу. ¹² Радіти будете в присутності Господа Бога вашого, ви, сини й дочки ваші, слуги й служниці, левити по містах ваших, (бо не мають вони ні власної частки, ні спадщини поміж вас)^[d]. ¹³ Пильнуйте, щоб не приносити жертв всеспалення де заманеться. ¹⁴ Але принось свої жертви всеспалення тільки в тому місці, яке обере Господь поміж колінами твоїми, і роби там усе, що я заповідаю тобі.

¹⁵ Та коли схочеш, можеш різати й їсти м’ясо в усіх містах твоїх стільки, скільки Господь Бог твій дає тобі. Нечисті й чисті люди можуть їсти так, ніби то лань або олень. ¹⁶ Тільки не їжте крові. Ви мусите виливати її на землю, мов ту воду.

¹⁷ Не їж у містах твоїх окремої десятини зерна свого, молодого вина або оливи, первістків великої худоби та овець, тобто всього того, що ти обіцяв віддати як добровільну пожертву й особливі дари. ¹⁸ Їж усе це тільки в храмі Господа Бога твого. Це для тебе, твоїх синів і дочок, твоїх слуг і служниць—левити мешкають у твоєму місті. Насолоджуйся в присутності Господа твого Бога всім тим, що нажив. ¹⁹ Пильнуй, щоб не забути про левита, поки живеш ти на землі своїй.

²⁰ Коли Господь твій Бог поширить край твій, як пообіцяв Він тобі, скажеш: «Дозволь мені їсти м’ясо, бо ти схотів м’яса, то їж стільки м’яса, скільки хочеш». ²¹ Якщо храм Господній далеко від тебе, можеш зарізати щось із худоби й овець, яких Господь дав тобі, так, як я наказував тобі. Можеш їсти стільки, скільки хочеш, по містах твоїх. ²² Можеш їсти все це так само, як лань або оленя^[e]. І чисті, й нечисті люди можуть їсти це. ²³ Та пильнуй, щоб не їсти крові, бо життя—то кров, тож не їж життя з м’ясом. ²⁴ Не їж її. Вилий її на землю, мов ту воду. ²⁵ Не їж її, щоб усе було в тебе гаразд, і в дітей твоїх по тобі, бо мусиш робити те, що є правильним в очах Господа.

²⁶ Однак візьми свої святі й обіцяні принесення й піди до того місця, яке Господь обрав. ²⁷ Тоді принеси свої жертви, м’ясо й кров на вівтар Господа Бога твого. Кров жертв своїх вилий на вівтар Господа Бога твого, а м’ясо можеш їсти. ²⁸ Старанно дотримуйся всіх цих заповідей, які я даю тобі сьогодні, щоб усе було гаразд у тебе й нащадків твоїх, бо ти чиниш так, як є добре в очах Господа Бога твого.

²⁹ Коли Господь Бог твій винищить перед тобою народи, землі яких ти посядеш, коли виженеш їх і житимеш у землі їхній. ³⁰ Стережися, щоб не впійматися в пастку, наслідуючи їх, після того, як їх вигублено перед тобою, і не питай про богів інших, і не кажи: «Як ці народи служили богам своїм? І я робитиму так само». ³¹ Не служи так Господу Богу своєму, бо вони чинили для богів своїх усілякий гріх, який Господь ненавидить. Бо вони навіть спалювали синів і дочок своїх у вогні для богів своїх. ³² Тож пильно виконуйте все, що я вам заповідаю. Нічого не додавайте до цього й не віднімайте нічого.

Лжепророки

13 Якщо пророк або сновида з’явиться між вами й пообіцяє вам якесь знамення або чудо, ² і це знамення або чудо, що він пообіцяє, сповниться, і він скаже: «Ходімо за іншими богами, яких ви не знаєте, і служитимемо їм»,— ³ не покладайтеся на слова пророка того або сновиди. Бо Господь Бог ваш випробовує вас, щоб дізнатися, чи віддані ви Господу Богу вашому всім серцем своїм і всією душею. ⁴ Чиніть, як каже Господь Бог ваш, бійтеся Його. Дотримуйтесь заповідей Його й слухайте Його. Поклоняйтесь, будьте віддані Йому.

⁵ Того пророка або сновиду треба вбити, бо він закликав вас бунтувати проти Господа Бога вашого, Який вивів вас із землі Єгипетської, визволив з неволі. Той чоловік намагався відвернути тебе від життя, яким Господь Бог наказав тобі жити. Викорінюй зло з-поміж себе. ⁶ Якщо твій брат (чи син матері твоєї), твій син чи дочка, чи кохана дружина, чи найкращий душевний друг потай підмовляє тебе, кажучи: «Ходімо служитимемо іншим богам, яких ні ти, ні предки твої не знали, ⁷ деяким богам довколишніх народів, що поруч із тобою або далеко від тебе, з одного краю землі до другого»,— ⁸ не погоджуйся з людиною тією, не слухай її! Не жалій людину ту і не захищай її в суді. ⁹ Бо мусиш людину ту вбити. Будь першим, хто вб’є ту людину, а за тобою підуть усі інші. ¹⁰ Закидай її камінням на смерть, бо намагалась вона збити тебе з путі Господа Бога твого, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі. ¹¹ Тоді почує весь Ізраїль і злякається, й більше не коїтимуть вони такого зла серед тебе.

Міста, що мають бути зруйновані

¹² Коли ти почуєш, як кажуть про одне з міст, що Господь Бог твій дає тобі, щоб жити в ньому: ¹³ «Лихі люди з’явилися між тебе, і збили з пантелику мешканців цього міста, кажучи: „Ходімо служитимемо іншим богам, яких ви не знаєте”,— ¹⁴ докладно з’ясуй це, вияви, що це правда, що ця нечестива справа вчинена поміж тебе, ¹⁵ і віддай мечу людей, що живуть у місті. Геть вигуби мечем його і всіх, хто в ньому, і всю його худобу. ¹⁶ Збери всі його коштовності на середину майдану і спали місто й усі коштовності його вогнем, як одну жертву всеспалення Господу Богу твоєму. Хай воно назавжди стане купою каміння й ніколи не буде відбудоване. ¹⁷ Нехай нічого з відданого Богу не прилипне до руки твоєї, щоб Господь більше не розлютився, щоб виказав тобі співчуття і був милосердним до тебе, і зробив народ численнішим, як Він і пообіцяв предкам твоїм. ¹⁸ Так буде, якщо послухаєшся ти Господа Бога твого і дотримуватимешся всіх його заповідей, які я даю тобі сьогодні, і робитимеш те, що правильне в очах Господа Бога твого».