Beginning
11 І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.
2 Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через учнів своїх,
3 щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
4 Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:
5 Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина...
6 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
8 Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських.
9 По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка.
10 Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
11 Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!
12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
13 Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували.
14 Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти.
15 Хто має вуха, нехай слухає!
16 До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
17 і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...
18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.
19 Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами.
20 Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись:
21 Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі.
22 Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!
23 А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день.
24 Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!...
25 Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.
26 Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
28 Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!
29 Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.
30 Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!
12 Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу...
3 А Він відповів їм: Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5 Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, і невинні вони?
6 А Я вам кажу, що тут Більший, як храм!
7 Коли б знали ви, що то є: Милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних...
8 Бо Син Людський Господь і суботі!
9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу?
11 А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12 А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу!
13 І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга...
14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити?...
15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. І багато пішло вслід за Ним, і Він їх уздоровив усіх.
16 А Він наказав їм суворо Його не виявляти,
17 щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
18 Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, і Він суд проголосить поганам.
19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
20 Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги...
21 І погани надіятись будуть на Ймення Його!
22 Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити.
23 І дивувались усі люди й казали: Чи ж не Син це Давидів?
24 Фарисеї ж, почувши, сказали: Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів.
25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються.
26 І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?
27 І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями.
28 А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже.
29 Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує.
30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає.
31 Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься!
32 І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!
33 Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду!
34 Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
35 Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.
36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
37 Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.
38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе.
39 А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.
40 Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.
41 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!
42 Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
43 А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить.
44 Тоді він говорить: Вернуся до дому свого, звідки вийшов. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану.
45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому!
46 Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
47 І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають.
48 А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої?
49 І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої!
50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!