Print Page Options
Previous Prev Day Next DayNext

Beginning

Read the Bible from start to finish, from Genesis to Revelation.
Duration: 365 days
Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version (ERV-UK)
Version
1 Книга Хронік 12-14

Відважні воїни, що пристали до Давида

12 Ось мужі, що прийшли до Давида у Зиклаґ, де він тоді все ще переховувався від Саула, сина Кіша. Вони були серед воїнів, що допомагали йому в бою. Були вони лучниками і вміли добре стріляти з лука та влучно кидати каміння як правою, так і лівою рукою. З Саулових братів, з коліна Веніамина:

Агіезер, голова серед них, та Йоаш, сини Шемаа з Ґівеа; Єзіел та Пелет, сини Азмавета, Верака, Єгу з Анатота, Ішмая з Ґівеона (один з тридцяти і їхній командир), Єремія, Ягазіел, Йоханан і Йозавад гедеретський, Елузай, Єримот, Веалія, Шемарія та Шефатія з Гарифи; Елкана, Ішия, Азарел, Йоезер та кораїт Яшовеам; Йоела та Зевадія, сини Єрогама з Ґедора.

З коліна Ґада

З синів Ґадових пристали до Давида, коли він переховувався в пустелі, мужні воїни, треновані для бою, які справно володіли щитом та списом. Вони були люті, як леви, і швидкі, як гірські сарни. Перший був Езер, другий—Овдій, третій—Еліав, 10 четвертий—Мишаманна, п’ятий—Єремія, 11 шостий—Аттай, сьомий—Еліел, 12 восьмий—Йоханан, дев’ятий—Елзавад, 13 десятий—Єремія, одинадцятий—Макваннай.

14 Ці гадії були начальниками війська. Слабкіші загони цього війська перемагали сотню ворогів, а найбільш досвідчені—тисячу. 15 Саме ці мужі перейшли ріку Йордан у перший місяць, під час повені й порозганяли всіх, хто жив у долинах на сході та заході.

Інші Давидові воїни

16 Дехто з людей Веніамина та Юди також прийшов до Давида у схованку. 17 Давид вийшов їм назустріч і сказав: «Якщо ви прийшли з миром до мене, щоб допомогти, то я буду вельми радий приєднати вас. Але якщо ви прийшли, щоб видати мене ворогу, то хоч я й чистий від неправедних вчинків, але нехай тоді Бог ваших пращурів побачить це й покарає вас».

18 Тоді дух зійшов на Амасая, що очолював загін тридцяти[a], і сказав він:

«Ми з тобою, Давиде,
    на твоєму боці, сине Єссея!
Мир та успіх тобі!
    Мир тим, хто з тобою,
    бо Бог допомагає тобі!»

Отож Давид радо їх прийняв і призначив командирами над своїми підрозділами.

19 Дехто з людей Манассії також пристали до Давида, коли пішов він з филистимлянами проти Саула, але Давид не допомагав филистимлянам, бо правителі филистимські, порадившись між собою, відіслали його, кажучи: «Він перейде до свого володаря Саула, і це коштуватиме нам голів». 20 Коли він прийшов у Зиклаґ, то від Манассії перейшли на його бік: Аднах, Йозавад, Єдіаел, Михаїл, Язавад, Елігу та Зіллетай—воєначальники над тисячами Манассієвими.

21 І вони допомагали Давиду битися з ворожими загонами, бо всі вони були відважні воїни і стали воєначальниками і в цьому війську.

Інші люди, що пристали до Давида в Хевроні

22 Отож день у день додавалося людей, що приходили до Давида на підмогу, аж стало військо могутнім, як військо Бога. 23 Ось чисельність військових загонів, споряджених до бою, що прийшли до Давида в Хеврон, аби царство Саула передати Давиду, як наказав Господь:

24 людей Юди, озброєних щитами та списами, було шість тисяч вісімсот чоловік, споряджених до бою;

25 людей Симеона—сім тисяч сто хоробрих воїнів;

26 людей Левія—чотири тисячі шістсот, 27 а ще Єгояда, вождь роду Аарона, а з ним три тисячі сімсот воїнів, 28 і Задок, молодий воїн, з двадцятьма двома командирами з його родини,

29 від людей Веніаминових, Саулових братів, три тисячі чоловік, які доти були віддані Саулу,

30 від людей Ефраїма—двадцять тисяч вісімсот хоробрих воїнів, славних у своїх батьківських родах;

31 від половини коліна Манассії—вісімнадцять тисяч, призначених поіменно піти й зробити Давида царем,

32 від людей Іссаха́ра, які розуміли часи і знали, що Ізраїлю належить робити,—двісті мудрих лідерів, і вони головували над усіма своїми родичами, котрі прийшли разом з ними,

33 від людей Завулона, тренованих для служби, готових до бою, озброєних усілякою зброєю,—п’ятдесят тисяч чоловік, що прийшли, як один,

34 від людей Нафталі—тисяча командирів, а з ними тридцять сім тисяч воїнів зі списами та щитами,

35 від людей Дана—двадцять вісім тисяч шістсот воїнів, озброєних на битву,

36 від людей Ашера—сорок тисяч тренованих воїнів, озброєних до бою.

37 З іншого берега Йордану, від рувимців, ґадіїв та половини коліна Манассії прибуло сто двадцять тисяч воїнів, озброєних різноманітною зброєю.

38 Усі ці воїни, зібрані у військові підрозділи, прийшли до Хеврона з одностайним наміром настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Решта ізраїльтян також одностайно прагли настановити Давида царем. 39 Вони провели три дні там з Давидом; вони їли й пили, оскільки родичі забезпечили їх усім. 40 А також їхні сусіди, аж від Іссахаа, Завулона та Нафталі, приходили й привозили їжу на ослах, верблюдах, мулах та биках. Вони поставили велику кількість борошна, фіґових тістечок, вина й оливи, бичків та багато овець, бо була велика радість в Ізраїлі.

Повернення ковчега Заповіту

13 Давид радився з воєначальниками тисяч і сотень, з кожним із них. Давид звернувся до всього зібрання Ізраїлю: «Якщо на те ваша згода та воля Господа нашого Бога, то давайте розішлемо послання в усі усюди, де є решта наших братів, в усі куточки Ізраїлю, а також священикам та левитам у міста з прилеглими пасовиськами, щоб могли вони приєднатися до нас. А потім давайте повернемо ковчег Бога нашого, бо не зверталися ми до Нього за часів правління Саула».

Усе зібрання погодилося зробити так, бо це слово сподобалося всім людям.

Отож Давид зібрав усіх ізраїльтян від річки Шихор у Єгипті до Лебо-Гамата, щоб перенести ковчег Божий з Киріат-Єарима. І пішов Давид з усіма ізраїльтянами до юдейської Ваали, тобто Киріат-Єарима, щоб узяти звідти ковчег Господа Бога, Який сидіть на троні над Херувимами. Ковчег було названо Його іменем.

Вони вивезли ковчег Божий з дому Авінадава на новому візку, а Узза та Агіо правили тим візком.

Давид і всі ізраїльтяни щиро веселилися перед Богом, співали пісні, грали на арфах, лірах, бубнах, цимбалах та сурмах.

Коли вони підійшли до Кидонового току і Узза притримав рукою ковчег, бо воли спіткнулися. 10 Господь дуже розгнівався на Уззу і вбив його, бо той торкнувся ковчега Господа. Тож Узза відразу ж помер перед Богом. 11 Давид дуже розлютився через те, що Господній гнів вилився на Уззу, тому це місце й дотепер називається «Перез-Узза»[b].

12 Того дня Давид злякався Бога і сказав: «Як же я можу забрати з собою ковчег Божий?» 13 Отож Давид не забрав ковчег з собою в місто Давида, а замість цього залишив його в оселі Овед-Едома ґіттійського. 14 Ковчег Бога залишався в родині Овед-Едома, в його домі, три місяці, й Господь благословив родину Овед-Едома і все, чим він володів.

Давидове царство зростає

14 Гірам, цар Тира, відіслав до Давида послів, а також передав деревину кедра, а ще вирядив каменярів та теслярів, щоб звести йому дім. Давид зрозумів, що Господь затвердив його царем над Ізраїлем, і що Господь підніс його царство заради Свого народу ізраїльського.

Давид узяв ще більше дружин в Єрусалимі й мав ще більше синів та дочок. Ось імена дітей, що народилися в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон, Івгар, Елішуа, Елпелет, Ноґа, Нефеґ, Яфія, Елішама, Вееліада й Еліфелет.

Давид перемагає филистимлян

Коли филистимляни прочули, що Давида настановлено царем Ізраїлю, вони вирушили на його пошуки. Давид довідався про це й вийшов їм назустріч. Филистимляни прийшли й напали на долину Рефаїм.

10 Давид звернувся до Бога: «Чи йти мені в бій з филистимлянами? Чи віддаси Ти їх мені?» Господь йому на те відповів: «Виходь проти них, Я віддам їх у твої руки».

11 Тоді Давид із своїми воїнами підійшов до Ваал-Перазима й розбив їх там. Давид сказав: «Бог розбив моїх ворогів моєю рукою, як вода розбиває греблю». Ось чому це місце має назву Ваал-Перазим[c]. 12 Филистимляни залишили там своїх бовванів, і Давид наказав спалити їх.

Ще одна перемога Давида над филистимлянами

13 Филистимляни знову напали на долину. 14 Знову Давид звернувся до Бога за порадою, і Бог сказав йому: «Не йди просто на них, а обійди їх і напади на них від бальзамового гаю. 15 І як з верхівок дерев почуєш звуки кроків, то виходь до бою. Це означає, що Бог вийшов перед тобою, щоб розбити військо филистимлян».

16 Давид зробив так, як наказав йому Бог, і вони розгромили військо филистимлян на всьому шляху від Ґівеона до Ґезера. 17 Отож слава Давидова розліталася по всіх усюдах, і Господь нагнав страх перед Давидом на всі народи.

Ukrainian Bible: Easy-to-Read Version (ERV-UK)

Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International