Beginning

Жертва за провину

5 Якщо людина скоїла гріх: почула або побачила щось, але привселюдно не засвідчила про це, то мусить понести покарання за свій гріх. ² Або він торкнеться чогось нечистого, чи то трупа нечистого звіра, або трупа нечистої худоби, чи трупа нечистого плазуна, не знаючи про це, то він все ж нечистий і винний у гріху. ³ Або коли хтось торкнеться людських нечистот, чи будь-яких нечистот, що оскверняють людину, не знаючи про це, а згодом дізнається, то він винний. ⁴ Або коли хтось нерозсудливо заприсягнеться в будь-чому доброму чи лихому, в чому людина може присягнутися, й забуде, а згодом усвідомить^[a], то він винен у цьому.

⁵ Якщо він винний у чомусь такому, то мусить сповідатися, в чому згрішив. ⁶ І нехай принесе Господу відплату за гріх, що вчинив, самицю з отари, вівцю чи козу, як жертву очищення. І так священик очистить того чоловіка від його гріха. ⁷ Якщо ж чоловік той не в змозі принести вівцю, то він мусить принести Господу двох горлиць або двох молодих голубів у жертву за гріх, що скоїв. Одного—в жертву очищення, а другого—в жертву всеспалення. ⁸ Він мусить принести їх до священика, і той спочатку принесе одне в жертву очищення. Він зламає йому шию коло голови, але не відірве її.

⁹ Тоді покропить він трохи крові жертви очищення на стінку жертовника, а решту крові відцідить до підніжжя жертовника. Це жертва очищення. ¹⁰ Другого він має спалити як в жертву всеспалення за правилами. І так священик очистить того чоловіка від його гріха, що він скоїв, і його буде прощено. ¹¹ Якщо ж чоловік не в змозі принести дві горлиці чи двох молодих голубів, то мусить принести в жертву вісім чашок^[b] добірного борошна в жертву очищення. Нехай не ллє в нього оливи й не кладе ладану, бо це—жертва очищення. ¹² Нехай він принесе борошно до священика, і священик візьме з нього повну пригорщу для належної міри і спалить її на вівтарі разом із дарами Господу. Це—жертва очищення. ¹³ І так священик очистить того чоловіка від скоєного гріха. І Господь простить його. Решта ж залишиться священикові, як хлібна жертва”».

¹⁴ Тоді Господь мовив Мойсею: ¹⁵ «Коли людина завинить, ненавмисне згрішивши проти святинь Господніх, то вона мусить принести Господу за провину свою барана без вади з отари по ціні в срібних шекелях (мірою священного шекеля) в жертву за провину.

¹⁶ І мусить він відшкодувати за провину, що вчинив проти святині, й додати ще одну п’яту частину до цього, віддавши це священикові, а священик очистить його жертвою барана, як жертву спокути, і буде того чоловіка прощено. ¹⁷ Коли людина згрішить і вчинить щось усупереч заповідям Господнім, не знаючи про те, то вона винна й несе відповідальність. ¹⁸ Нехай тоді принесе священику барана без вади в добру ціну з отари, як жертву спокути. Тоді священик очистить його й відпустить гріх, скоєний через необізнаність, і людину буде прощено. ¹⁹ Це жертва спокути. Чоловік завинив перед Господом».

Жертви за інші гріхи

6 І мовив Господь Мойсею: ² «Коли чоловік згрішить і завинить перед Господом, збрехавши своєму сусідові про те, що той доручив йому стерегти, чи про заклад якийсь, чи про крадіжку, або обдурить свого ближнього, ³ або знайде щось загублене й скаже про те неправду або присягнеться неправдиво про те, що хтось зробив, і тим згрішить, ⁴ коли той чоловік згрішить, так само стане винний, він мусить повернути те, що вкрав, чи здобув обманом, чи те, що йому доручили стерегти, чи щось знайдене ним, ⁵ Якщо він присягався в чомусь неправдиво, то мусить віддати сповна, та ще додавши п’яту частину до того. Він мусить сплатити тому, кому та річ належить, в день, коли принесе жертву спокути. ⁶ І мусить він принести священику як жертву спокути барана без вади з отари за добру ціну, і це буде жертвою спокути. ⁷ І священик очистить його перед Господом, і буде його прощено за все, що він вчинив і за що став винним».

⁸ І мовив Господь Мойсею: ⁹ «Накажи Ааронові та його синам таке: „Ось закон для жертви всеспалення: жертва всеспалення мусить залишатися на вогнищі жертовника цілу ніч аж до ранку, і вогонь на вівтарі мусить горіти. ¹⁰ І нехай священик убереться в лляне вбрання, як у спіднє до тіла, так і верхнє, тоді збере попіл, що залишився від вогню на вівтарі, й покладе його поруч із жертовником. ¹¹ І роздягнувшись, нехай перевдягнеться й винесе попіл поза табір, на чисте місце. ¹² А вогонь на вівтарі нехай горить. Він не повинен погаснути. Священик мусить розпалювати дрова в ньому щоранку, класти жертву всеспалення на нього і спалювати на ньому жир мирних жертв. ¹³ Вогонь повинен постійно горіти на вівтарі й не згасати.

Хлібна жертва

¹⁴ Ось закон для хлібної жертви. Ааронові сини мусять приносити її Господу перед жертовником. ¹⁵ Нехай він візьме з неї повну пригорщу найкращого борошна, оливи хлібної жертви з усім ладаном хлібної жертви. І священик мусить спалити це на вівтарі, це—належна міра Господу. ¹⁶ Решту з’їсть Аарон зі своїми синами. І мусять вони з’їсти його прісним у Святому місці на подвір’ї намету зібрання.

¹⁷ Цей хліб не можна пекти з закваскою. Я віддав їм це як їхню частку від дарів Мені. Це найсвятіше, як і жертва очищення і жертва за провину. ¹⁸ І всі Ааронові нащадки чоловічої статі можуть їсти її як частку дарів Господу. І це на всі ваші покоління. І все, що торкнеться цих жертв, освятиться”».

Священикова хлібна жертва

¹⁹ І мовив Господь Мойсею: ²⁰ «Ось жертва, яку Аарон та його сини мусять принести Господу в день Ааронового помазання. Вісім чашок^[c] найкращого борошна, як для звичайної хлібної жертви,—половина для ранку й половина для вечора. ²¹ Борошно слід добре змішати з оливою і спекти на пательні. Це печиво ти розламаєш на шматки й принесеш як хлібну жертву, як пахощі, приємні Господу.

²² Священик, помазаний на його місце з нащадків його, мусить зробити так само. І це Господня частка на віки вічні. Її слід спалити повністю. ²³ І будь-яка хлібна жертва священика мусить бути повністю спалена. Її не можна їсти».

Закон про жертву очищення

²⁴ І мовив Господь Мойсею: ²⁵ «Скажи Ааронові та його синам: „Ось закон для жертви очищення. Жертву очищення слід забити перед Господом на тому ж місці, що й жертву всеспалення. І це найсвятіше.

²⁶ Їсти її мусить священик, що приносить жертву очищення. І їсти її слід у Святому місці, на подвір’ї намету зібрання. ²⁷ І кожен, хто торкнеться м’яса її, освятиться. А якщо її кров бризне на вбрання, то забризкане слід випрати в Святому місці. ²⁸ Глиняний посуд, у якому варилося м’ясо, слід розбити. Якщо ж варилося в мідному казані, то його слід вичистити й омити водою.

²⁹ І кожен чоловік із роду священика може їсти його. Це—найсвятіше. ³⁰ Будь-яку жертву очищення, від якої до намету зібрання вноситься кров для очищення у Святому місці, не можна їсти. Її слід спалити у вогні.

Жертва відшкодування

7 Ось закон про жертву відшкодування. Це—найсвятіше. ² Жертва відшкодування мусить бути забита на місці, де забивається жертва всеспалення. Її кров’ю слід покропити вівтар з усіх боків.

³ Увесь жир слід принести в жертву: жир, що нижче м’язів спини, що вкриває нутрощі, ⁴ обидві нирки й жир, що на них, а також кращу частину печінки, що мусить бути видалена разом із нирками. ⁵ Священик мусить спалити це на вівтарі, як дар Господу. Це—жертва відшкодування.

⁶ Кожен чоловік із родини священика може їсти її. І їсти її слід у Святому місці. Це—найсвятіше. ⁷ Жертва відшкодування за провину така ж, як і жертва очищення, і закон для них один. І належатиме вона священику, який очищає з її допомогою. ⁸ Коли священик приносить чиюсь жертву всеспалення, то шкура тієї жертви належатиме йому. ⁹ І кожна хлібна жертва, що випечена в печі, і все, зготоване в глечику чи на сковороді, належатиме священику, який приносить це. ¹⁰ Та будь-яка хлібна жертва, змішана з оливою або суха належатиме всім Аароновим синам порівну.

Мирні жертви

¹¹ Ось закон про мирну жертву, що приноситься Господу. ¹² Якщо людина приносить її в знак подяки, то з жертвою подяки вона мусить принести опрісноки, замішані на оливі, прісні коржі, политі оливою, та хлібці з найкращого борошна, добре змішані з оливою. ¹³ Цю жертву належить приносити разом із заквашеним хлібом на додачу до мирної жертви подяки. ¹⁴ І принесе людина щось одне з кожної жертви в дар Господу. І це належатиме священику, який покропить кров мирної жертви. ¹⁵ М’ясо мирної жертви подяки мусить бути з’їдене того ж дня, коли приноситься жертва. Ніщо не повинно лишатися до ранку.

¹⁶ Якщо хтось приносить жертву обітниці чи жертву доброї волі, то її слід з’їсти в день приношення, а що залишиться, можна й наступного дня. ¹⁷ Залишки м’яса жертви слід спалити у вогні на третій день. ¹⁸ Якщо хтось їстиме м’ясо мирної жертви на третій день, то вона не буде визнана. Вона не зарахується тому, хто її приносить. Це огидно. Того, хто їстиме її, буде покарано за його гріх.

¹⁹ М’яса, що торкнеться чогось нечистого, їсти не можна. Воно мусить бути спалене у вогні. Щодо іншого м’яса, то кожен чистий може його їсти. ²⁰ Та якщо хтось нечистий їстиме м’ясо мирної жертви, що приносить Господові, той мусить бути вилучений з-поміж свого народу. ²¹ Коли хтось торкнеться чогось нечистого, чи то скверни людської, чи нечистої тварини, чи огидної ненависної істоти, і їстиме м’ясо Господньої мирної жертви, то він повинен бути вилучений з-поміж свого народу”».

²² Господь мовив Мойсею: ²³ «Скажи синам Ізраїлю: „Не смійте їсти жир ні з бичка, ні з вівці, ні з кози. ²⁴ Лой падлої чи задертої звіром тварини, можна використовувати для будь-чого, але не їсти. ²⁵ Якщо хтось їстиме жир з тварини, принесеної в дар Господу, того буде вилучено з-поміж його народу.

²⁶ Не споживайте ніякої крові ні птаха, ні тварини в жодній з ваших осель. ²⁷ Кожного, хто споживатиме кров, буде вилучено з-поміж його народу”».

Правила щодо жертви колихання

²⁸ І мовив Господь Мойсею: ²⁹ «Скажи дітям Ізраїлю: „Хто приносить мирну жертву Господу, той частину мирної жертви мусить принести Господу як особливу жертву. ³⁰ Він повинен власноручно принести дар Господу. Він мусить віддати жир разом із грудиною. І підняти грудину перед Господом як жертву колихання. ³¹ Священик мусить спалити жир на вівтарі, а грудина належатиме Ааронові та його синам. ³² Праве стегно від мирної жертви віддавайте священикові в дар.

³³ Праве стегно від мирної жертви належатиме тому священикові^[d], який приносить у жертву кров і жир від мирної жертви, то його частка. ³⁴ Бо Я взяв у дітей Ізраїля грудину жертви колихання і стегно приношення з мирної жертви й віддав їх священику Аарону та його синам як їхню вічну частку на всі часи від дітей Ізраїля”.

³⁵ Це частка Аарона та його синів від дарів Господу з дня їхнього помазання та служіння Господу священиками. ³⁶ І Господь наказав віддати їм це як вічну частку від дітей Ізраїля в день помазання їхнього на віки вічні, на всі покоління.

³⁷ Оце закони для жертви всеспалення, хлібної жертви, жертви очищення, жертви відшкодування, жертви освячення на священство й мирної жертви, ³⁸ які Господь заповідав Мойсею на горі Синай, коли Він наказав дітям Ізраїля принести їхні жертви Господу в Синайській пустелі».