Book of Common Prayer
40 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (40-2) Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.
2 (40-3) Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,
3 (40-4) і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!
4 (40-5) Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!
5 (40-6) Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.
6 (40-7) Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
7 (40-8) Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.
8 (40-9) Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.
9 (40-10) Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти,
10 (40-11) справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.
11 (40-12) Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,
12 (40-13) бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...
13 (40-14) Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,
14 (40-15) нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!
15 (40-16) Бодай скам'яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага! Ага!
16 (40-17) Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
17 (40-18) А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!
54 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів, (54-2) як зіфіяни прийшли були та сказали Саулові: „Ось Давид поміж нами ховається!" (54-3) Спаси мене, Боже, іменням Своїм, і міццю Своєю мене оправдай!
2 (54-4) Вислухай, Боже, молитву мою, нахили Своє ухо до слів моїх уст,
3 (54-5) бо чужинці повстали на мене, розбишаки ж шукають моєї душі, вони Бога не ставили перед собою. Села.
4 (54-6) Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою.
5 (54-7) Хай повернеться зло на моїх ворогів, Своєю правдою винищи їх.
6 (54-8) В добровільному дарі я жертву Тобі принесу, ім'я Твоє, Господи, славити буду, що добре воно,
7 (54-9) бо мене воно визволило від усяких нещасть, і я бачу занепад моїх ворогів!
51 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (51-3) Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!
2 (51-4) Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха,
3 (51-5) бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно.
4 (51-6) Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм.
5 (51-7) Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя.
6 (51-8) Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені.
7 (51-9) Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу.
8 (51-10) Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив.
9 (51-11) Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй.
10 (51-12) Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови.
11 (51-13) Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
12 (51-14) Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене.
13 (51-15) Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе.
14 (51-16) Визволь мене від переступу кровного, Боже, Боже спасіння мого, мій язик нехай славить Твою справедливість!
15 (51-17) Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,
16 (51-18) бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі буде.
17 (51-19) Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!
18 (51-20) Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму,
19 (51-21) тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!
50 Так говорить Господь: Де вашої матері лист розводовий, з яким Я її відпустив? Або хто є з Моїх боргувальників, якому Я вас був продав? Тож за ваші провини ви продані, і за ваші гріхи ваша мати відпущена.
2 Чому то нікого немає, коли Я приходжу, і не відповідає ніхто, коли кличу? Чи рука Моя справді короткою стала, щоб викупляти, і хіба рятувати нема в Мені сили? Таж докором Своїм Я висушую море, обертаю ріки в пустиню, їхня риба гниє без води й умирає із прагнення!
3 Небеса зодягаю Я в темряву, і покриттям їхнім верету чиню.
4 Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні.
5 Господь Бог відкрив вухо Мені, й Я не став неслухняним, назад не відступив.
6 Підставив Я спину Свою тим, хто б'є, а щоки Свої щипачам, обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання.
7 Але Господь Бог допоможе Мені, тому не соромлюся Я, тому Я зробив був обличчя Своє, немов кремінь, і знаю, що не буду застиджений Я.
8 Близько Той, Хто Мене всправедливлює, хто ж стане зо Мною на прю? Станьмо разом, хто Мій супротивник? Хай до Мене підійде!
9 Отож, Господь Бог допоможе Мені, хто ж отой, що признає Мене винуватим?
10 Хто між вами лякається Господа і голос Його Отрока слухає? Хто ходить у темряві, світла ж немає йому, хай надіється він на Господнє Ім'я, і хай на Бога свого опирається!
11 Тож усі, що огонь ви запалюєте, що огненними стрілами ви поузброювані, ходіть у жарі свого огню та в стрілах огненних, які розпалили! З Моєї руки оце станеться вам, і ви будете в муках лежати!
15 Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.
16 А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.
17 А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.
18 Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.
19 Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.
20 Але посередник не є для одного, Бог же один.
21 Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!
22 Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.
47 А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.
48 Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.
49 А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати,
50 бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь!
51 І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі,
52 бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе.
53 Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили.
54 І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його,
55 і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є.
56 І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений!