Book of Common Prayer
19 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (19-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
2 (19-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
3 (19-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,
4 (19-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
5 (19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
6 (19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
7 (19-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
8 (19-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
9 (19-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
10 (19-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
11 (19-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
12 (19-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
13 (19-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
14 (19-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
18 Бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував. Я Господь, і нема більше іншого Бога!
19 Я не говорив в укритті, на темному місці землі. Я не говорив до насіння Якова: Шукаєте дармо Мене! Я Господь, говорю справедливість, звіщаю правдиве!
20 Зберіться й прийдіть, наблизьтеся разом, урятовані всі із поганів! Не знає нічого, хто дерево носить, боввана свого, та що молиться богові, який не поможе.
21 Розкажіть та наблизьте, і хай разом нарадяться: Хто розповів це віддавна, із давніх часів це звістив? Чи ж не Я, ваш Господь? Бож немає вже Бога, крім Мене, окрім Мене нема Бога праведного та Спасителя!
22 Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я Бог, і нема більше іншого Бога!
23 Я Собою Самим присягав, справедливість із уст Моїх вийшла, те слово, яке не повернеться: усяке коліно вклонятися буде Мені, усякий язик присягне
24 й Мені скаже: Тільки в Господі правда та сила! Прийдуть до Нього та засоромляться всі, що на Нього запалюються.
25 Через Господа усправедливляться, і буде прославлене всяке насіння Ізраїля!
4 хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я,
5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.
6 Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі.
7 Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав.
8 Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,
9 щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,
10 щоб пізнати Його й силу Його воскресення, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті,
11 аби досягнути якось воскресення з мертвих.
89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
94 Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
95 Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
96 Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
97 Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
98 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
101 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
102 Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
105 Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.
106 Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
107 Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!
108 Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!
109 У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.
110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
111 Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.
112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.
9 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
2 попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.
3 А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,
4 а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
5 А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!
6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!
7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.
8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.
9 І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.
10 А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!
11 Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,
12 і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...
13 Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
14 І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.
15 І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.
16 Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.
17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!
18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,
21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?
22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.