Book of Common Prayer
41 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (41-2) Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!
2 (41-3) Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!
3 (41-4) На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.
4 (41-5) Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
5 (41-6) Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?
6 (41-7) А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...
7 (41-8) Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:
8 (41-9) Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...
9 (41-10) Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!
10 (41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,
11 (41-12) із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.
12 (41-13) А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!
13 (41-14) Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!
52 Для дириґетна хору. Псалом навчальний Давидів. (52-3) Чого хвалишся злом, о могутній? Цілий день Божа милість зо мною.
2 (52-4) Замишляє лукавство язик твій, як та бритва нагострена ти, що чиниш обману!
3 (52-5) Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,
4 (52-6) ти любиш усякі шкідливі слова, ти язику обманний!
5 (52-7) Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Села.
6 (52-8) і побачать це праведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:
7 (52-9) Ось муж, що Бога не чинить своєю твердинею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого...
8 (52-10) А я як зелена оливка у Божому домі, надіюсь на Божую милість на вічні віки!
9 (52-11) Буду славити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про ймення Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!
44 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:
2 (44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!
3 (44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!
4 (44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:
5 (44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,
6 (44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,
7 (44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!
8 (44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,
9 (44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:
10 (44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...
11 (44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,
12 (44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!
13 (44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,
14 (44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...
15 (44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
16 (44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...
17 (44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,
18 (44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!
19 (44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,
20 (44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?
21 (44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,
22 (44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...
23 (44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!
24 (44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?
25 (44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...
26 (44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!
7 Двадцятого й четвертого дня, одинадцятого місяця, це місяць шеват, за другого року Дарія було слово Господнє до пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового, таке:
8 Бачив я цієї ночі, аж ось на червоному коні їде муж, і він стоїть між миртами, що в глибині, а за ним коні червоні, руді та білі.
9 І сказав я: Що це, мій пане? І відказав мені той Ангол, що говорив зо мною: Я тобі покажу, що це таке.
10 І відповів той муж, що стояв між миртами, та й сказав: Це ті, що Господь їх послав обійти землю.
11 І відповіли вони Господньому Анголові, що стояв між миртами, та й сказали: Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокійно.
12 І відповів Ангол Господній та й сказав: Господи Саваоте, аж доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом та над Юдиними містами, на які Ти гніваєшся оце сімдесят літ?
13 І відповів Господь Анголові, що говорив зо мною, слова добрі, слова втішливі.
14 І сказав до мене той Ангол, що говорив зо мною: Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклуванням.
15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокійні народи, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли злому.
16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудований у ньому, говорить Господь Саваот, а мірничий шнур буде розтягнений над Єрусалимом.
17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром переповняться міста Мої, і Господь ще потішить Сіона, і ще вибере Єрусалима!
7 І до Ангола Церкви в Філядельфії напиши: Оце каже Святий, Правдивий, що має ключа Давидового, що Він відчиняє, і ніхто не зачинить, що Він зачиняє, і ніхто не відчинить.
8 Я знаю діла твої. Ось Я перед тобою дверей не зачинив, і їх зачинити не може ніхто. Хоч малу маєш силу, але слово Моє ти зберіг, і від Ймення Мого не відкинувся.
9 Ось Я зроблю, що декого з зборища сатани, із тих, що себе називають юдеями, та ними не є, але кажуть неправду, ось Я зроблю, що вони прийдуть та вклоняться перед ногами твоїми, і пізнають, що Я полюбив тебе.
10 А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі.
11 Я прийду незабаром. Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав.
12 Переможця зроблю Я стовпом у храмі Бога Мого, і він вже не вийде назовні, і на нім напишу Ім'я Бога Мого й ім'я міста Бога Мого, Єрусалиму Нового, що з неба сходить від Бога Мого, та нове Ім'я Своє.
13 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!
15 Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє,
16 тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
17 Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого.
18 І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою.
19 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих!
20 Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.
21 Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде.
22 І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться.
23 Тоді, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут чи Отам, не йміть віри.
24 Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних.
25 Оце Я наперед вам сказав.
26 А коли скажуть вам: Ось Він у пустині не виходьте, Ось Він у криївках не вірте!
27 Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського.
28 Бо де труп, там зберуться орли.
29 І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
30 І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою.
31 І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його.