Book of Common Prayer
66 Для дириґетна хору. Пісня. Псалом. Уся земле, покликуйте Богові,
2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
3 Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,
4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села.
5 ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!
6 Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!
7 Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.
8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,
9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,
10 бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється...
11 Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,
12 Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!
13 Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,
14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!
15 Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами. Села.
16 ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:
17 До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!
18 Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,
19 але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!
20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!
9 Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?
10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.
11 Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому
12 Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати.
13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!...
14 Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!
15 Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!
16 Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений!
4 Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,
2 зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,
3 пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.
4 Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.
5 Один Господь, одна віра, одне хрищення,
6 один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.
7 А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.
8 Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!
9 А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?
10 Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все.
11 І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,
12 щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,
13 аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,
14 щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,
15 щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос.
16 А з Нього все тіло, складене й зв'язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов'ю.
116 (115-1) Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,
2 (115-2) бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!
3 (115-3) Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!
4 (115-4) А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!
5 (115-5) Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!
6 (115-6) Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!
7 (115-7) Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,
8 (115-8) бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.
9 (115-9) Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!
10 (116-1) Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!
11 (116-2) Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!
12 (116-3) Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?
13 (116-4) Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я!
14 (116-5) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!
15 (116-6) Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!
16 (116-7) О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!
17 (116-8) Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати!
18 (116-9) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,
19 (116-10) на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!
117 Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі народи,
2 бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки! Алілуя!
15 Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!
16 І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,
17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.
18 Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!
19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете!
20 Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам.
22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?
23 Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.
24 Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.
25 Говорив це Я вам, бувши з вами.
26 Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!
28 Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець.
29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.
30 Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,
31 та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля!