Book of Common Prayer
131 Пісня прочан. Давидова. Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене!
2 Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя!
3 Хай надію складає ізраїль на Господа відтепер аж навіки!
132 Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,
2 що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:
3 Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,
4 не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,
5 аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!
6 Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.
7 Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9 Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!
10 Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!
12 Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!
13 Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:
14 То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,
15 поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!
16 Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.
17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,
18 ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!
133 Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!
2 Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його!
3 Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіквічне життя!
134 Пісня прочан. Поблагословіть оце Господа, всі раби Господні, що по ночах у домі Господньому ви стоїте!
2 Ваші руки здійміть до святині, і Господа благословіть!
3 Нехай поблагословить тебе із Сіону Господь, що вчинив небо й землю!
135 Алілуя! Хваліте Господнє ім'я, хваліте, Господні раби,
2 що стоїте в домі Господньому, на подвір'ях дому нашого Бога!
3 Хваліть Господа, бо добрий Господь, співайте іменню Його, бо приємне воно,
4 бо вибрав Господь собі Якова, ізраїля на власність Свою!
5 Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
6 Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!
7 Підіймає Він хмари від краю землі, блискавиці вчинив для дощу, випроваджує вітер з запасів Своїх.
8 Він позабивав перворідних Єгипту, від людини аж до скотини.
9 Він послав між Єгипет ознаки та чуда, на фараона і на рабів всіх його.
10 Він уразив багато народів, і потужних царів повбивав:
11 Сигона, царя амореян, і Оґа, Башану царя, та всіх ханаанських царів.
12 і Він дав їхню землю спадщиною, на спадок ізраїлеві, Своєму народові.
13 Господи, Ймення Твоє віковічне, Господи, пам'ять Твоя з роду в рід!
14 Бо буде судити Господь Свій народ, та змилосердиться Він над Своїми рабами.
15 Божки людів то срібло та золото, діло рук людських:
16 вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
17 мають уші й не чують, в їхніх устах нема віддиху!
18 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
19 Доме ізраїлів, благословіть Господа! Аароновий доме, благословіть Господа!
20 Доме Левіїв, благословіть Господа! Хто боїться Господа, благословіть Господа!
21 Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!
4 І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожам порога, щоб повиносили з Господнього храму всі речі, зроблені для Ваала та для Астарти, та для всіх небесних світил. І він попалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях, а їхній порох відніс до Бет-Елу.
5 І він поскидав жерців, що їх понаставляли були Юдині царі, і що вони кадили на пагірках по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.
6 І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедронської долини, та й спалив її в кедронській долині, і стер на порох, а її порох кинув на гроби звичайних людей.
7 І він порозбивав доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки ткали завісу для Астарти.
8 І він випровадив усіх священиків з Юдиних міст, і опоганив пагірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав пагірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліворуч тому, хто входив до брами міста.
9 Але священики пагірків не входили до Господнього жертівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне серед своїх братів.
10 І він опоганив місце ставлення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не переводив через огонь сина свого та дочку свою для Молоха.
11 І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімнаті євнуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесниці сонця попалив ув огні.
12 А жертівники, що були на даху Ахазової горниці, що поробили Юдині царі, та жертівники, що поробив Манасія на двох подвір'ях Господнього дому, цар порозбивав. І він звідти побіг, і кинув їхній порох до кедронського потоку.
13 А пагірки, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Згуби, які побудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, гидоти Аммонових синів, цар поопоганював.
14 І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвячені дерева, а їхнє місце наповнив людськими кістками.
15 А також жертівника, що в Бет-Елі, пагірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також жертівника цього та цього пагірка він розбив, і спалив того пагірка та стер на порох, і Астарту спалив.
16 І обернувся Йосія, та й побачив гроби, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробів, і попалив на жертівнику, і опоганив його, за словом Господнім, яке кликав був Божий чоловік, що прорікав оці речі.
17 І сказав цар: Що це за надгробок, що я бачу? А люди того міста сказали йому: Це надгробок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на жертівнику в Бет-Елі.
18 А він сказав: Дайте йому спокій, нехай ніхто не рухає костей його. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.
19 А також усі доми пагірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гнівити Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.
20 І порізав він усіх священиків пагірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них людські кості, та й вернувся до Єрусалиму.
21 І наказав цар усьому народові, говорячи: Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту.
22 Бо не справлялася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.
23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.
24 А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домових божків, і бовванів, і всякі гидоти, що появилися в Юдинім краї та в Єрусалимі, повинищував Йосія, щоб поставити слова Закону, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.
25 А такого царя, як він, не було перед ним, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Законом, і по ньому не повставав такий, як він.
12 А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви.
2 Знаєте, що коли ви поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.
3 Тому то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: Нехай анатема буде на Ісуса, і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим.
4 Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий.
5 Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий.
6 Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.
7 І кожному дається виявлення Духа на користь.
8 Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом,
9 а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом,
10 а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов.
11 А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.
18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.
19 І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.
20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.
21 Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.
22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.
23 А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,
24 то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.
25 А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!
26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.