Book of Common Prayer
118 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!
3 Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!
4 Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!
5 У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!
6 Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?
7 Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.
8 Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,
9 краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!
10 Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
11 Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
12 Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив!
13 Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!
14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!
15 Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!
16 Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!
17 Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!
18 Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.
19 Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
20 Це брама Господня, праведники в неї входять.
21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!
22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
24 Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!
25 Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!
26 Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому!
27 Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!
28 Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!
29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
145 Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!
2 Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!
3 Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!
4 Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти!
5 Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!
6 Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї.
7 Пам'ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий,
9 Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива!
10 Тебе, Господи, славити будуть усі Твої творива, а святі Твої Тебе благословлятимуть,
11 про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть,
12 щоб людським синам об'явити про могутність Його та про славу величчя Царства Його!
13 Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди!
14 Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!
15 Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно,
16 Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!
17 Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках,
18 Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!
19 Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає,
20 Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!
21 Славу Господню уста мої будуть звіщати, і благословлятиме кожне тіло святе Його Ймення на віки віків!
10 І взяв Самуїл посудинку оливи, та й вилляв на його голову, і поцілував його та й сказав: Чи це не помазав тебе Господь над спадком Своїм на володаря? (І будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе над спадком Своїм на володаря.)
2 Як підеш ти сьогодні від мене, то при Рахилинім гробі, у Веніяминовій країні в Целцаху, знайдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Знайдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце батько твій занехаяв справи тих ослиць, та й зажурився за вас, говорячи: Що я зроблю для свого сина?
3 І перейдеш ти звідти й далі, і підеш аж до діброви Фаворської, а там знайдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, один несе трьох ягнят, а один несе три буханці хліба, а один несе бурдюка вина.
4 І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, і ти візьмеш із їхньої руки.
5 Потому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрінеш громаду пророків, що сходять з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та сопілка, та цитра, і вони пророкують.
6 І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною.
7 І станеться, коли збудуться тобі ці ознаки, роби собі, що знайде рука твоя, бо Бог з тобою.
8 І зійдеш ти передо мною до Ґілґалу, а я зійду до тебе, щоб принести цілопалення, щоб приносити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду я до тебе, і завідомлю тебе, що будеш робити.
9 І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.
10 І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому. І злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.
11 І сталося, кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, ось він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками?
12 І відповів чоловік звідти й сказав: А хто їній батько? Тому то стало за приказку: Чи й Саул між пророками?
13 І перестав він пророкувати, і прийшов на пагірок.
14 І сказав Саулів дядько до нього та до слуги його: Куди ви ходили? А той відказав: Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла.
15 А дядько Саулів сказав: Скажи ж мені, що сказав вам Самуїл?
16 І сказав Саул до дядька свого: Справді розповів нам, що знайдені ті ослиці. А про справу царства, що говорив Самуїл, не розповів йому.
13 Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.
14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.
15 Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.
16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
17 як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
18 Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!
19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,
20 і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,
21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
22 Тому й залічено це йому в праведність.
23 Та не написано за нього одного, що залічено йому,
24 а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,
25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.
23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?
24 Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.
25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?
26 А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.
27 І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.
28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!
29 А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.
30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.
31 Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.
32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.