Book of Common Prayer
66 Для дириґетна хору. Пісня. Псалом. Уся земле, покликуйте Богові,
2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
3 Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,
4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села.
5 ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!
6 Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!
7 Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.
8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,
9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,
10 бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється...
11 Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,
12 Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!
13 Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,
14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!
15 Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами. Села.
16 ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:
17 До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!
18 Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,
19 але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!
20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!
67 Для дириґетна хору. На струнних знаряддях. Псалом. Пісня. (67-2) Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,
2 (67-3) щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!
3 (67-4) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
4 (67-5) Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі! Села.
5 (67-6) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
6 (67-7) Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!
7 (67-8) Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!
19 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (19-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
2 (19-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
3 (19-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,
4 (19-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
5 (19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
6 (19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
7 (19-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
8 (19-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
9 (19-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
10 (19-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
11 (19-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
12 (19-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
13 (19-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
14 (19-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
46 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. На спів „Аламот". Пісня. (46-2) Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,
2 (46-3) тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!
3 (46-4) Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори. Села.
4 (46-5) Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього.
5 (46-6) Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане.
6 (46-7) Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.
7 (46-8) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів. Села.
8 (46-9) ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі!
9 (46-10) Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці!
10 (46-11) Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!
11 (46-12) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села.
16 І сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:
17 Сину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене.
18 Коли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!
19 Але ти, коли остережеш несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятував.
20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу спотикання перед ним, і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!
21 А ти, коли остережеш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити буде він жити, бо був остережений, а ти душу свою врятував.
22 І була там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: Устань, вийди до долини, і там Я буду говорити з тобою.
23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кевар. І впав я на обличчя своє...
24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на ноги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: Увійди, замкнися в середині свого дому!
25 А ти, сину людський, ось дадуть на тебе шнури, і зв'яжуть тебе ними, і ти не вийдеш з-поміж них!
26 А язик твій приліплю до твого піднебіння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони дім ворохобний.
27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог. Хто хоче слухати нехай слухає, а хто хоче занехати нехай занехає, бо вони дім ворохобний!
2 І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,
2 в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,
3 між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,
4 Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,
5 і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,
6 і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,
7 щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі.
8 Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,
9 не від діл, щоб ніхто не хвалився.
10 Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували.
24 Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого.
25 Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!
26 Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.
27 Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах.
28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.
29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.
30 А вам і волосся все на голові пораховано.
31 Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців.
32 Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.
33 Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.
40 Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.
41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.
42 І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї.