Book of Common Prayer
88 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
2 (88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
3 (88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
4 (88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...
5 (88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...
6 (88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
7 (88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.
8 (88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
9 (88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
10 (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
11 (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
12 (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
13 (88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...
14 (88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15 (88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
16 (88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
17 (88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...
18 (88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...
91 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
2 той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
3 Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
4 Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
5 Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
6 ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...
8 Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
10 Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
11 бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
13 На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
14 Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;
15 як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
16 і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!
92 Псалом. Пісня на день суботній. (92-2) То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,
2 (92-3) вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою
3 (92-4) на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,
4 (92-5) бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!
5 (92-6) Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,
6 (92-7) нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!
7 (92-8) Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,
8 (92-9) а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
9 (92-10) Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!
10 (92-11) і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.
11 (92-12) і дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!
12 (92-13) Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,
13 (92-14) посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога,
14 (92-15) іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,
15 (92-16) щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
28 (3-1) І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння.
29 (3-2) І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого.
30 (3-3) І дам Я ознаки на небі й землі, кров та огонь, та стовпи диму.
31 (3-4) Заміниться сонце на темність, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного!
32 (3-5) І станеться, кожен, хто кликати буде Господнє Ім'я, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасіння, як Господь говорив, та для тих позосталих, що Господь їх покличе.
3 (4-1) Бо ось тими днями та часу того, коли долю Юді та Єрусалиму верну,
2 (4-2) то зберу всі народи, зведу їх у долину Йосафатову, і там буду судитися з ними за народ Мій й спадщину Мою, за Ізраїля, що його розпорошили поміж народами, а Мій Край поділили.
3 (4-3) І за народ Мій вони кидали жереба, і юнака за блудницю давали, а дівчину за вино продавали, і пили.
4 (4-4) І що вам до Мене, Тире й Сидоне, та всі филистимські довкілля? Чи свій чин на Мені надолужите? Може хочете щось учинити Мені, то легко та скоро зверну Я ваш чин вам на голову,
5 (4-5) що срібло Моє й Моє золото позабирали, а коштовні клейноди Мої в свої храми повносили...
6 (4-6) А синів Юди та Єрусалиму ви грецьким синам продали, щоб їх віддалити від їхніх границь...
7 (4-7) Ось Я їх позбуджую з місця того, куди їх продали, ваш чин поверну вам на голову!
8 (4-8) І попродаю ваших синів та ваших дочок в руку Юдських синів, а вони віддадуть їх шев'янам, до люду далекого, бо Господь так сказав.
16 Не обманюйтесь, брати мої любі!
17 Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.
19 Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.
20 Бо гнів людський не чинить правди Божої.
21 Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
22 Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
23 Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,
24 бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.
25 А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!
26 Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
16 Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.
2 І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити.
3 І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.
4 Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства.
5 І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму?
6 А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят.
7 А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.
8 І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.
9 І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.