Book of Common Prayer
41 і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!
43 і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!
44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!
45 і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.
46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!
47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!
49 Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.
51 Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!
52 Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!
53 Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!
54 Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.
55 Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!
56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
57 Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.
58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.
61 Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.
62 Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.
63 Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!
64 Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!
11 Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:
12 Не кажіть змова на все, на що каже змова цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся!
13 Господа Саваота Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!
14 І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.
15 І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.
16 Зв'яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями.
17 І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.
18 Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.
19 А коли вам скажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповісте: Чи ж народ не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?
20 До Закону й свідоцтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!
10 Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння.
2 Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом.
3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.
4 Бо кінець Закону Христос на праведність кожному, хто вірує.
5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити.
6 А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цебто звести додолу Христа,
7 або: Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертвих Христа.
8 Але що каже ще? Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповідуємо.
9 Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,
10 бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння.
11 Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.
12 Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.
13 Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.
14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?
15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра.
19 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (19-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
2 (19-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
3 (19-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,
4 (19-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
5 (19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
6 (19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
7 (19-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
8 (19-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
9 (19-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
10 (19-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
11 (19-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
12 (19-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
13 (19-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
14 (19-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
112 Алілуя! Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!
2 Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!
3 Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки!
4 Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!
5 Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,
6 і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде!
7 Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!
8 Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!
9 Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!
10 Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане... Бажання безбожних загине!
44 Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,
46 а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.
47 Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.
48 Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.
49 Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,
50 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
51 Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.
52 І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.