Book of Common Prayer
66 Для дириґетна хору. Пісня. Псалом. Уся земле, покликуйте Богові,
2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
3 Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,
4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села.
5 ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!
6 Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!
7 Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.
8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,
9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,
10 бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється...
11 Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,
12 Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!
13 Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,
14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!
15 Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами. Села.
16 ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:
17 До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!
18 Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,
19 але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!
20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!
67 Для дириґетна хору. На струнних знаряддях. Псалом. Пісня. (67-2) Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,
2 (67-3) щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!
3 (67-4) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
4 (67-5) Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі! Села.
5 (67-6) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
6 (67-7) Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!
7 (67-8) Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!
19 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (19-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
2 (19-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
3 (19-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,
4 (19-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
5 (19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
6 (19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
7 (19-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
8 (19-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
9 (19-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
10 (19-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
11 (19-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
12 (19-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
13 (19-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
14 (19-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
46 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. На спів „Аламот". Пісня. (46-2) Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,
2 (46-3) тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!
3 (46-4) Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори. Села.
4 (46-5) Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього.
5 (46-6) Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане.
6 (46-7) Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.
7 (46-8) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів. Села.
8 (46-9) ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі!
9 (46-10) Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці!
10 (46-11) Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!
11 (46-12) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села.
26 І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
27 Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув.
28 Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю вам.
29 У цій пустині попадають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти літ і вище, що нарікали на Мене.
30 Поправді кажу, ви не ввійдете до того Краю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.
31 А діти ваші, що про них казали ви: станете здобиччю ворогові, то впроваджу Я їх, і пізнають вони цей Край, яким ви обридили.
32 І ваші власні трупи попадають у цій пустині!
33 А ваші сини будуть блукати на пустині сорок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки вигинуть ваші трупи на пустині.
34 Числом тих днів, що розвідували ви той Край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!
35 Я, Господь, говорив: Поправді кажу, оце зроблю всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають.
36 А ті люди, яких Мойсей послав був розвідати той Край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той Край,
37 то ті люди, що пустили були злу вістку на той Край, повмирали від порази перед Господнім лицем.
38 А Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, жили з тих людей, що ходили розвідати той Край.
39 І говорив Мойсей ці слова до всіх Ізраїлевих синів, і народ був у тяжкій жалобі!
40 І повставали вони рано вранці, та й повиходили на верхів'я гори, говорячи: Ось ми, і ми підемо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили.
41 А Мойсей сказав: Чому ж ви переступаєте наказ Господній? Таж це не вдасться!
42 Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то будете побиті своїми ворогами.
43 Бо там перед вами амаликитянин і ханаанеянин, і ви попадаєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами.
44 Але вони осмілилися вийти на верхів'я гори, а ковчег свідоцтва Господнього та Мойсей не рушилися з-посеред табору.
45 І зійшов амаликитянин та ханаанеянин, що сидить на тій горі, та й побили їх, і били їх аж до Хорми.
15 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.
4 Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.
5 Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.
6 І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.
7 Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.
8 І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
9 і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
10 Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?
11 Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!
49 Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!
50 Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!
51 Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!
52 Віднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
53 Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...
54 Промовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.
55 А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.
56 Лицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?