Book of Common Prayer
83 Пісня. Псалом Асафів. (83-2) Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже,
2 (83-3) бо ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!
3 (83-4) Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!
4 (83-5) Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і згадуватись більш не буде імення ізраїля!
5 (83-6) Бо вони однодушно нарадилися, проти Тебе умови складають,
6 (83-7) намети Едома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,
7 (83-8) Ґевал і Аммон, і Амалик, Филистея з мешканцями Тиру.
8 (83-9) і Ашшур поєднався був з ними, вони синам Лотовим стали раменом. Села.
9 (83-10) Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,
10 (83-11) при Ен-Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!
11 (83-12) Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, й як Зеева, й як Зеваха, й як Цалмунну, усіх їхніх князів,
12 (83-13) що казали були: Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!
13 (83-14) Боже мій, бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!
14 (83-15) Як огонь палить ліс, й як запалює полум'я гори,
15 (83-16) так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!
16 (83-17) Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 (83-18) Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!
18 (83-19) і нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
34 Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. (34-2) Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!
2 (34-3) Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!
3 (34-4) Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім'я Його разом!
4 (34-5) Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.
5 (34-6) Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!
6 (34-7) Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.
7 (34-8) Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.
8 (34-9) Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!
9 (34-10) Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
10 (34-11) Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.
11 (34-12) Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!
12 (34-13) Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?
13 (34-14) Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.
14 (34-15) Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
15 (34-16) Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,
16 (34-17) Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ять з землі.
17 (34-18) Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.
18 (34-19) Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.
19 (34-20) Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:
20 (34-21) Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!
21 (34-22) Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.
22 (34-23) Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
85 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (85-2) Ти вподобав Собі Свою землю, о Господи, долю Якову Ти повернув,
2 (85-3) Ти провину народу Свого простив, увесь гріх їхній покрив! Села.
3 (85-4) Ти гнів Свій увесь занехав, Ти повстримав Свій гнів від палючої лютости!
4 (85-5) Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасіння, а Свій гнів проти нас поторощ!
5 (85-6) Чи навіки Ти гніватись будеш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?
6 (85-7) Отож, Ти оживиш нас знову, і буде радіти народ Твій Тобою!
7 (85-8) Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє,
8 (85-9) нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він Мир! народові Своєму й Своїм святим, і нехай до безумства вони не вертаються!
9 (85-10) Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.
10 (85-11) Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
11 (85-12) правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.
12 (85-13) і Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
13 (85-14) Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить.
86 Молитва Давидова. Нахили, Господи, ухо Своє і вислухай мене, бо я бідний та вбогий!
2 Бережи мою душу, бо я богобійний, спаси Ти, мій Боже, Свого раба, що на Тебе надію кладе!
3 Змилосердься до мене, о Господи, бо я кличу до Тебе ввесь день,
4 потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу я, Господи, душу мою,
5 бо Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе!
6 Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос благання мого,
7 в день недолі своєї я кличу до Тебе, бо Ти обізвешся до мене!
8 Нема, Господи, поміж богами такого, як Ти, і чинів нема, як чини Твої!
9 Всі народи, яких Ти створив, поприходять і попадають перед лицем Твоїм, Господи, та ім'я Твоє славити будуть,
10 великий бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти Бог єдиний!
11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого!
12 Я буду всім серцем своїм вихваляти Тебе, Господи, Боже Ти мій, і славити буду повіки ім'я Твоє,
13 велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!
14 Боже, злочинці повстали на мене, а натовп гнобителів прагне моєї душі, і перед собою не ставлять Тебе...
15 А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і справедливий,
16 зглянься на мене, й помилуй мене, подай же Своєму рабові Свою силу, і спаси сина Своєї невільниці!
17 Учини мені знака на добре, і нехай це побачать мої ненависники, і хай засоромлені будуть, бо Ти, Господи, мені допоміг та мене звеселив!
12 І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.
2 І казали вони: Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це Господь.
3 А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі.
4 І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Маріям: Вийдіть ви троє до скинії заповіту. І вони троє вийшли.
5 І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Маріям. І вийшли обоє вони.
6 І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду.
7 Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений!
8 Говорю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?
9 І запалав гнів Господній на них, і Він пішов,
10 а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!
11 І сказав Аарон до Мойсея: Будь ласкав, мій пане, не поклади ж на нас гріха, що були ми нерозумні та що прогрішились!
12 Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утроби матері своєї, то зітліла половина тіла її.
13 І Мойсей кликав до Господа, говорячи: Боже, вилікуй же її!
14 І сказав Господь до Мойсея: А коли б її батько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоромлена? Вона буде замкнена сім день поза табором, а потім повернеться.
15 І була замкнена Маріям поза табором сім день, а народ не рушив аж до повернення Маріям.
16 А потім рушив народ із Гацероту, і таборував у пустині Паран.
12 Котрі бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом.
13 Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть.
14 Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон,
15 що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну,
16 дня, коли Бог, згідно з моїм благовістям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.
17 Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Закона, і хвалишся Богом,
18 і знаєш волю Його, і розумієш, що краще, навчившись із Закону,
19 і маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, хто знаходиться в темряві,
20 виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі.
21 Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!
22 Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство!
23 Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону!
24 Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган, як написано.
10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.
11 Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.
12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?
13 І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.
14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.
15 А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.
16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків.
17 А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!
18 Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі.
19 Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!
20 Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.