Book of Common Prayer
26 Давидів. Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!
2 Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,
3 бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
4 Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,
5 я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.
6 Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,
7 щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.
8 Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.
9 Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,
10 що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.
11 А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!
12 Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!
28 Давидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...
2 Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!
3 Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!
4 Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,
5 бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
6 Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!
7 Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!
8 Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!
9 Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!
36 Для диригенту хору. Раба Господнього Давида. (36-2) Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,
2 (36-3) бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.
3 (36-4) Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.
4 (36-5) Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
5 (36-6) Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
6 (36-7) Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!
7 (36-8) Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:
8 (36-9) вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,
9 (36-10) бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
10 (36-11) Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!
11 (36-12) Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
12 (36-13) Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.
39 Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. (39-2) Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.
2 (39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.
3 (39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:
4 (39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!
5 (39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.
6 (39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!
7 (39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!
8 (39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!
9 (39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,
10 (39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...
11 (39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.
12 (39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!
13 (39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!
16 Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
17 Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18 Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19 Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
20 Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
21 Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
22 Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
23 Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
24 Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
25 Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
26 Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
27 Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
28 Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
29 Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
30 Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
31 Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
32 Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
33 Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.
18 Цього наказа я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну,
19 маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі.
20 Серед них Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога.
2 Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей,
2 за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.
3 Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові,
4 що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.
5 Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус,
6 що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого,
7 на що я поставлений був за проповідника та за апостола, правду кажу, не обманюю, за вчителя поганів у вірі та в правді.
8 Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву.
33 Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду!
34 Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
35 Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.
36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
37 Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.
38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе.
39 А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.
40 Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.
41 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!
42 Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!