Book of Common Prayer
121 Пісня прочан. Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога,
2 мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю!
3 Він не дасть захитатись нозі твоїй, не здрімає твій Сторож:
4 оце не дрімає й не спить Сторож ізраїлів!
5 Господь то твій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй,
6 удень сонце не вдарить тебе, ані місяць вночі!
7 Господь стерегтиме тебе від усякого зла, стерегтиме Він душу твою,
8 Господь стерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!
122 Пісня прочан. Давидова. Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!
2 Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме.
3 Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом,
4 куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити ізраїлеві, щоб іменню Господньому дякувати!
5 Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового.
6 Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе!
7 Нехай буде мир у твоїх передмур'ях, безпека в палатах твоїх!
8 Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: Мир тобі!
9 Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра!
123 Пісня прочан. Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш!
2 Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами!
3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились!
4 Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!...
131 Пісня прочан. Давидова. Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене!
2 Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя!
3 Хай надію складає ізраїль на Господа відтепер аж навіки!
132 Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,
2 що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:
3 Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,
4 не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,
5 аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!
6 Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.
7 Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9 Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!
10 Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!
12 Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!
13 Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:
14 То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,
15 поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!
16 Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.
17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,
18 ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!
14 Так говорить Господь: Праця Єгипту й торгівля Етіопії та високі севаїтяни перейдуть до тебе та будуть твої. Підуть вони за тобою, у кайданах перейдуть, і будуть вклонятись тобі та благати тебе: Тільки в тебе є Бог, і нема більш, нема іншого Бога!
15 Справді Ти Бог таємничий, Бог Ізраїлів, Спаситель!
16 Всі вони засоромляться й зніяковіють, майстрі ідолів підуть у соромі разом,
17 Ізраїль же буде спасений від Господа вічним спасінням: не будете ви засоромлені ані знеславлені аж на вічні віки!
18 Бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував. Я Господь, і нема більше іншого Бога!
19 Я не говорив в укритті, на темному місці землі. Я не говорив до насіння Якова: Шукаєте дармо Мене! Я Господь, говорю справедливість, звіщаю правдиве!
24 Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі своїм за тіло Його, що воно Церква;
25 якій я став служителем за Божим зарядженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже,
26 Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,
27 що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!
28 Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі.
29 У тому й працюю я, борючися силою Його, яка сильно діє в мені.
2 Я хочу, щоб ви знали, яку велику боротьбу я маю за вас і за тих, хто в Лаодикії, і за всіх, хто не бачив мого тілесного обличчя.
2 Хай потішаться їхні серця, у любові поєднані, для всякого багатства повного розуміння, для пізнання таємниці Бога, Христа,
3 в Якому всі скарби премудрости й пізнання заховані.
4 А це говорю, щоб ніхто вас не звів фальшивими доводами при суперечці.
5 Бо хоч тілом я й неприсутній, та духом я з вами, і з радістю бачу ваш порядок та твердість вашої віри в Христа.
6 Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,
7 бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою.
12 І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.
13 Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве.
14 Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду.
15 Ви за тілом судите, Я не суджу нікого.
16 А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
17 Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.
18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене.
19 І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б.