Book of Common Prayer
63 Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. (63-2) Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...
2 (63-3) Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,
3 (63-4) ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!
4 (63-5) Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!
5 (63-6) Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.
6 (63-7) Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:
7 (63-8) що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!
8 (63-9) Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.
9 (63-10) Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,
10 (63-11) нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою!
11 (63-12) А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!
98 Псалом. Співайте для Господа пісню нову, бо Він чуда вчинив! Йому помогла правиця Його та святе рамено Його.
2 Спасіння Своє Господь виявив, перед очима народів відкрив Свою правду.
3 Пам'ятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому ізраїля. Бачать всі кінці землі те спасіння, що чинить наш Бог.
4 Уся земле, викликуйте Господу, покликуйте радісно, і співайте та грайте!
5 Грайте Господеві на гуслах, на гуслах і піснопінням,
6 на сурмах і голосом рогу викликуйте перед обличчям Царя Цього й Господа!
7 Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселенна й мешканці її,
8 ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори
9 перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді!
103 Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!
2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!
3 Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.
4 Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.
5 Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!
6 Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.
7 Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.
8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
9 Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.
10 Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.
11 Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,
12 як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!
13 Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,
14 бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох:
15 чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,
16 та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...
17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,
18 що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!
19 Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.
20 Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!
22 Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!
11 І будеш ти любити Господа, Бога свого, і будеш додержувати постанови Його, і звичаї Його і закони Його, і заповіді Його по всі дні.
2 І ви пізнаєте сьогодні, бо я навчаю не синів ваших, які не пізнали й не бачили карання Господа, Бога вашого, величність Його, руку Його сильну й рамено Його витягнене,
3 і ознаки Його, і чини Його, що зробив був серед Єгипту фараонові, єгипетському цареві та всьому його краєві,
4 і що Він зробив був війську Єгипта, коням його та колесницям його, що пустив над ними воду Червоного моря, коли вони гнались за вами, і вигубив їх Господь, і так є аж до дня цього,
5 і що Він зробив був для вас у пустині аж до вашого приходу до цього місця,
6 і що Він зробив був Датанові й Авіронові, синам Еліява, Рувимового сина, що земля відкрила була свої уста й поглинула їх, і їхні доми, і їхні намети, і всю власність, що була з ними, посеред усього Ізраїля.
7 Бо очі ваші то ті, що бачили всякий великий чин Господа, що Він зробив.
8 І будете ви виконувати всі заповіді Його, що я сьогодні наказую, щоб стали ви сильні, і ввійшли, і заволоділи тим Краєм, куди переходите ви, щоб посісти його,
9 і щоб довго жили ви на тій землі, що Господь присягнув був вашим батькам дати їм та їхньому насінню Край, що тече молоком та медом.
10 Бо цей Край, куди входиш ти заволодіти ним, він не такий, як єгипетський край, звідки вийшли ви, де ти засієш було насіння своє й поливаєш працею ніг своїх, як город варивний.
11 А цей Край, куди ви переходите посісти його, то край гір та долин, із небесного дощу він напоюється.
12 Край, що про нього дбає Господь, Бог твій, завжди на ньому очі Господа, Бога твого, від початку року аж до кінця року.
10 І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба. Був одягнений в хмару, і над його головою веселка була, а обличчя його як стовпи огняні,
2 і мав у руці своїй книжку розгорнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю,
3 і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми.
4 А як заговорили сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши!
5 А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою
6 та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, що вже часу не буде,
7 а дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам.
8 І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: Піди, та візьми розгорнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі.
9 І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: Візьми, і з'їж її! І гіркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед.
10 І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гіркість зробила в моїм животі...
11 І сказали мені: Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів.
44 Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,
46 а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.
47 Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.
48 Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.
49 Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,
50 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
51 Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.
52 І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.
53 І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.
54 І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?
55 Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?
56 І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?
57 І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!
58 І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.