Book of Common Prayer
20 Для диригента. Псалом Давида.
2 В тривожний час нехай Господь озветься,
Бог Якова хай захистить тебе.
3 Підтримку зі святого храму хай пошле Він!
Хай допоможе Він тобі з Сіону.
4 Нехай твої офіри Він згадає,
пожертви хай прийме всі твої. Села
5 Нехай Він дасть всього, чого ти забажаєш,
і все, що ти плануєш, хай здійснить.
6 Радіймо із твоєї перемоги, Боже ім’я![a]
Господь хай виконає всі твої прохання.
7 Тепер я певен, що Господь
дасть перемогу Своєму обранцю-царю[b].
Чому? Бо Він з святих небес озветься
й правицею потужною Своєю
могутню перемогу принесе.
8 У когось колісниці, в когось коні главна сила,
у нас—ім’я Господнє, Бога нашого ім’я!
9 Людці оті впадуть, вони здадуться,
та ми піднімемось і будемо незламні.
10 О Господи, пошли цареві перемогу,
дай відповідь, коли благаємо про поміч!
21 Для диригента. Псалом Давида.
2 О Господи, щасливий цар з Твоєї сили,
який він радий, що з Тобою переміг!
3 Ти дав йому, чого душа його бажала,
і не відмовив Ти проханням уст його. Села
4 Ти шлеш йому благословення добросердні
і золотий вінець на голову кладеш.
5 Тебе просив він, щоб життя подарував Ти,
йому Ти вічне довголіття дав.
6 Він возвеличився звитягою тією,
яку Ти дав йому. На нього Ти пролив
велику славу й велич.
7 Благословляючи його повік,
Ти дав йому безмежне щастя,
оскільки він з Тобою.
8 Чому? Бо вірить Господу наш цар
й стоятиме завжди на цій любові,
і милості Всевишнього.
9 Всю міць Свою спрямуй на ворогів своїх,
зловмисникам правицею дай відсіч.
10 Коли Ти явишся, о Господи, спали їх у печі вогненній.
Господь поглине їх в Своїм вогненнім гніві.
11 Дітей Ти їхніх вигубиш з землі,
нащадків їхніх з-поміж люду.
12 Вони на тебе[c] замишляють зле,
вигадують плітки, але то марно.
13 Чому? Тому, що стріли пустиш ти,
й вони повернуться і в страху повтікають.
14 Встань, Господи, в Своїм могутті,
Твою оспівуємо велич, Твою силу!
110 Хвальна пісня Давида.
Господь сказав володарю[a] моєму:
«Праворуч сядь від Мене, доки не покладу Я
ворогів Твоїх до ніг Твоїх».
2 Господь твою владу поширить за межі Сіону
й на землі ворожі, де правити будеш.
3 У час борні прийде на допомогу твій народ,
вбереться на зорі в священні шати,
і сила молодеча поведе тебе.
4 Господь пообіцяв, що не зрадить Він обітниці Своєї.
Священик ти навіки за Мелхіседековим[b] чином.
5-6 Володар мій стоїть праворуч тебе,
судитиме народи Він у судний день, в день гніву,
розтрощить голови правителів країн могутніх
і трупами засіє неозорий лан.
7 Щоб вгамувати спрагу,
Він схилиться над придорожнім джерелом,
і підведе Він голову Свою[c].
116 1-2 Я так люблю, коли Господь мої молитви чує,
коли про допомогу я благаю,
і Він до мене прихиляє вухо.
3 Мене оповили смертельні пута,
ступив я на стежину горя й суму.
4 Тож я закликав Господа на поміч,
благаю: «Господи, спаси мене!»
5 Господь—предобрий, справедливий,
Він милосердний й співчутливий, наш Господь!
6 Господь піклується про простодушних;
коли я був беззахисний, Він врятував мене.
7 Душе моя, спочинь, про тебе Бог подбає.
8 Адже Ти мою душу врятував від смерті,
не дав пролитися сльозам,
не дав спіткнутися ногам.
9 Я й далі Господу служитиму в краю живих.
10 Я вірив, навіть кажучи: «Ось смерть моя»,—
та був покараний жорстоко.
11 У гніві кинув я: «Весь рід людський—брехливий!»
12 Не маю змоги відплатити Богу,
бо все, що нажив—все від Нього.
То як же Господу відповідати мушу,
карання терплячи численні?
13 Я келих порятунку підніму,
коли до Господа звернусь по допомогу.
14 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.
15 Смерть послідовника Свого Господь завжди цінує.
16 О Господи, я—вірний Твій слуга, Твій раб,
я син слуги Твоєї.
Це Ти звільнив мене від пут.
17 Ти, Господи, є тим, кому складу подяки жертви,
Твоє ім’я повторюю у скрути час.
18 Що обіцяв я, Господу віддам перед усім народом.
19 Вславляйте Господа в суді перед Господнім храмом,
що зведений в середині Єрусалима!
Славімо Господа!
117 Хвалімо Господа, усі народи!
Вшановуйте Його, всі племена й роди!
2 Бо всіх переповнює Його безмежна ласка,
навіки береже Він вірність нам.
Славімо Господа!
Господь завжди зі Своїм народом
43 Ось що говорить Господь,
Який створив тебе, Якове,
Який зліпив тебе, Ізраїлю:
«Не бійся, бо Я врятував тебе.
Я назвав тебе цим іменем, ти—Мій.
2 Якщо долатимеш глибоку воду,
якщо потрапиш у біду, Я буду з тобою.
Коли перетинатимеш ріки, вони тебе не накриють.
Коли йтимеш по вогню, він тебе не обпалить,
полум’я тебе не дістане.
3 Бо Я—твій Бог, Святий Ізраїлю, твій Рятівник.
Як викуп за тебе Я віддам Єгипет,
в обмін за тебе—Ефіопію та Севу.
4 Тому що ти дорогий Мені,
Я тебе шаную і люблю.
Я віддам людей за тебе,
за твоє життя віддам народи.
Бог поверне Ізраїль додому
5 Не бійся, Я з тобою.
Я приведу твоїх нащадків зі сходу,
Я зберу твоїх людей із заходу.
6 Я звелю півночі: „Віддай їх”.
Я скажу півдню: „Не утримуй їх.
Приведи Моїх синів і дочок
з найвіддаленіших куточків землі.
7 Приведи всіх, хто носить Моє ім’я,
кого Я створив для слави, кого народив як народ”».
Ізраїль—свідок Божий
8 Приведи народ сліпий, хоч має очі,
глухий, хоч має вуха[a].
9 Всі народи зібралися, всі племена посходилися.
Хто з тих богів невірних передбачив теперішні події
або розповів про те, що вже сталося?
Нехай приведуть свідків, щоб засвідчили їхню правду,
щоб люди почули й сказали: «Справді, так було».
10 «Ви—Мої свідки,—каже Господь.—
Мої обранці, Мої слуги.
Я вибрав вас, щоб усі знали Мене й вірили Мені,
щоб зрозуміли, що Я—це Він, єдиний Бог.
Не було до Мене жодного бога,
не буде жодного бога й після Мене.
11 Я—Господь, немає іншого Рятівника, крім Мене.
12 Я прорік, що врятую вас, і зробив це.
Я був з вами у чужих краях.
Ви—Мої свідки,—каже Господь,—та Я—Бог.
13 Я завжди буду Богом.
Не врятуватися нікому від руки моєї.
Ніхто не може перешкодити тому, що Я роблю».
Любов Христова
14 Через те я схиляю коліна в молитві перед Отцем. 15 Від Нього кожен рід на небі й на землі одержав своє ім’я. 16 Я молюся, щоб Бог, згідно зі своїм славним багатством, зміг дати вам силу і владу внутрішню через Його Духа. 17 Хай Христос живе у ваших серцях завдяки вірі вашій. Хай життя ваше засновується на любові, та зміцнюється в ній. 18 Зрозумійте разом з усіма людьми Божими, яка широка, довга, висока й глибока любов Христова. 19 Я молюся, щоб ви пізнали цю любов, яка перевершує всі знання, щоб вам сповнитися всією повнотою Божою.
20 Слава Богу, Який може Своєю силою, яка діє в нас, зробити незрівнянно більше, ніж те, про що ми можемо молитися й мріяти. 21 Слава Йому в церкві і в Ісусі Христі на всі покоління і на віки вічні. Амінь.
Син Людський—Господь суботи
(Мт. 12:1-8; Лк. 6:1-5)
23 Якось у суботу Ісус проходив пшеничним полем, а учні по дорозі почали зривати колоски та їсти зерно. 24 Дехто з фарисеїв запитав Ісуса: «Поглянь, чому вони збирають зерно? Хіба Закон Мойсеїв не забороняє робити це в суботу?»
25 У відповідь Ісус сказав їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли він і його супутники зголодніли? 26 В той час, коли первосвящеником був Авіатар, Давид зайшов до Божого дому, та з’їв священні хліби, що були наготовані Богові, ще й дав тим, хто був з ним, хоч ті підношення, за Законом Мойсея, ніхто не міг їсти, крім священиків». 27 Й Ісус додав: «Субота створена для людини, а не людина для суботи. 28 Тож Син Людський—Господь і над суботою».
Зцілення сухорукого в суботу
(Мт. 12:9-14; Лк. 6:6-11)
3 Якось іншого разу Ісус прийшов до синагоги. Там був чоловік з усохлою рукою. 2 Деякі з євреїв уважно пильнували за Ісусом, аби мати підставу звинуватити Його в тому, що Він зціляє того чоловіка в суботу.
3 Ісус сказав сухорукому: «Встань перед усіма!» 4 Тоді Ісус сказав книжникам і фарисеям: «Чи годиться робити в суботу добро, а чи зло? Рятувати життя чи вбивати?» Та вони змовчали. 5 Ісус суворо подивився на них, але сповнився скорботи через їхню впертість. Він сказав чоловікові: «Простягни руку свою!» Той простягнув руку, й вона зцілилася. 6 Тоді фарисеї пішли геть й почали змовлятися з іродіанцями проти Ісуса, щоб знайти спосіб погубити Його.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International