Book of Common Prayer
117 Хвалімо Господа, усі народи!
Вшановуйте Його, всі племена й роди!
2 Бо всіх переповнює Його безмежна ласка,
навіки береже Він вірність нам.
Славімо Господа!
118 Славімо Господа, бо Він прещедрий!
Любов Господня щира буде жити вічно!
2 Ізраїлю, скажи таке:
«Любов Господня щира буде жити вічно!»
3 Нащадки Аарона,[a] повторіть:
«Любов Господня щира буде жити вічно!»
4 Всі, хто поклоняється Господу, мовте:
«Любов Господня щира буде жити вічно!»
5 У скруті я до Господа звертався,
Господь на мене зглянувся і врятував.
6 Господь за мене, тож безстрашний я:
чим може син людський зашкодити мені?
7 Господь за мене,
Він ненависників допомагає подолати.
8 Так краще покладатися на Господа,
аніж залежать від людських синів.
9 Так краще покладатися на Господа,
аніж залежать від земних царів.
10-12 Вороги оточують мене,
до Господа звернувся я, бо сил не мав.
Кільце все вужчає,
до Господа звернувся я, бо Він—сила моя.
Мов рій бджолиний, збилися довкола,
та хутко згоріли вони,
наче тліючий вогонь тернового куща.
Я переміг їх силою Господа!
13 Ви, люди, погубити прагнули мене,
та врятував мене Господь.
14 Господь—моя сила і звитяжна пісня[b],
Господь мене рятує.
15 В наметах переможців—радість і пісні звитяжні,
коли правицею Господь показує Своє могуття.
16 Правиця Господа здіймається звитяжно,
адже Господь нам міць Свою явив.
17 Тож житиму, нізащо не загину,
про подвиги Господні розповім усім.
18 Господь мене провчив,
та не бажав моєї смерті.
19 Тож брами перемоги відчиніть для мене,
щоб я ввійшов і Господу подяку склав.
20 Оце Господні брами:
лиш праведні ввійдуть у них.
21 Тебе вславлятиму за те, що відгукнувся,
що визволив мене з біди.
22 Той камінь, що будівельники відкинули,
виявився краєугольним каменем.
23 Це все від Господа, і це для нас прекрасно.
24 Цей день Господь створив,
тож веселімося й радіймо нині!
25 Спаси нас, Господи,
Тебе благаю, Господи, врятуй[c]!
26 Благословенний той, хто входить у ім’я Господнє,
благословляємо його в Господнім храмі!
27 Господь—це Бог, на нас пролите Його сяйво.
Тож до рогів жертовника припніть святкову жертву.
28 Ти—Бог мій, дякуватиму Тобі,
я возвеличувати буду свого Бога!
29 Славімо Господа, бо Він прещедрий!
Любов Господня щира буде жити вічно!
[a]112 Славімо Господа!
Благословенний, хто шанує Господа й боїться,
хто прагне слухатись Його наказів!
2 Вельми благословенне покоління щирих,
героями на полі бою будуть їхні діти.
3 Дім їхній буде повен слави і багатства,
єднатимуться в них добро і праведність навічно.
4 Життя людей порядних, добрих
заллє яскраве світло справедливості.
5 І щедра, й праведна людина—добра,
її слова й діла—у відповідності з Законом.
6 Й ніколи не заточиться вона і не впаде,
людину праведну всі пам’ятати будуть вічно.
7 Лихі новини не зігнуть такого,
він впевнений, бо в Господа він виріть.
8 Не виявить він страху, буде мужній,
доки здолає ворогів своїх.
9 Подасть він добровільно злидарю,
бо щедрий, він добру славу матиме,
і праведні діла його довічно жити будуть.
10 Це кривдники побачать й нападе гризота.
Вони скреготатимуть зубами, та відвагу втратять;
у них не стане сил здійснить свої бажання.
113 Славімо Господа!
Славімо Господа, Господні слуги!
2 Нехай благословляється ім’я Господнє
віднині і навічно!
3 Нехай вславляється ім’я Господнє
де сходить сонце й де воно заходить!
4 Господь—над усіма народами землі,
Господня слава—вище піднебесся.
5 Кого ще знайдете такого, як наш Бог—Господь,
Який піднісся на престолі в височінь?
6 Він нахилився, щоб поглянути на землю й небеса.
7 Він з пороху підніме злидаря,
беззахисного з попелу зведе на ноги
8 і возвеличить до вельмож, проводирем поставить.
9 Бездітній навіть Він дарує дім
і щастя, як і матері родини.
Славімо Господа!
15 Немає правди, всіх,
хто не приймає зла, грабують.
Господь побачив це й засумував,
бо справедливості немає.
16 Помітив Він, що не лишилося нікого,
хто б кинувся допомогти. Він прогнівився.
Тоді здобув Він перемогу силою власною,
і власна доброта Йому підтримкою була.
17 Господь у лати доброти вдягнувся,
шолом спасіння укріпив на голові,
накинув шати справедливості,
ще й мантією великої любові[a] обгорнувся.
18 Він ворогам відплатить, як годиться:
своїм неприятелям—гнівом,
покаранням—ворогам,
відплатить тим, хто заслужив в краях далеких.
19 Тому на заході почнуть від страху шанувати ім’я Господнє,
на сході поважати стануть Його славу.
Він прийде, як ріка нестримна,
яку несе Господній вітер.
20 Так каже Господь: «Визволитель[b] прийде в Сіон,
до тих із роду Якова,
хто відвернувсь від лиходійства».
21 Господь каже: «Я укладу з ними Угоду. Мій Дух, що з вами живе, і Мої слова, які Я вклав у ваші уста, ніколи не залишать ні вас, ні ваших дітей, ні дітей ваших дітей відтепер і повіки». Так звелів Господь.
Послання до церкви у Смирні
8 Напиши Ангелу церкви у Смирні:
Ось що говорить до тебе Перший і Останній, Хто прийняв смерть і повернувся до життя:
9 «Я знаю про твої турботи і знаю, що ти бідна, але насправді ти багата! Я знаю, що дехто лихословить проти тебе. Ті люди кажуть, що вони юдеї, але вони не є істинними юдеями. Вони—люди[a], які належать сатані. 10 Не бійся нічого, що тобі доведеться перестраджати. Диявол кине декого з вас до в’язниці, щоб випробувати вас. Ти будеш страждати десять днів. Але будь стійкою у вірі, навіть якщо доведеться померти, і Я дам тобі вінець життя.
11 Хто має вуха, нехай чує, що Дух промовляє церквам: той, хто переможе, не зазнає шкоди від другої смерті».
Послання до Перґамської церкви
12 Напиши Ангелу Перґамської церкви:
Ось, що говорить Той, Хто має двосічний меч:
13 «Я знаю, що живеш ти там, де престол сатани. Я також знаю, що дотримуєшся ти ймення Мого і не відмовилася від Моєї віри навіть у ті дні, коли Антипа, Мій вірний свідок[b], був убитий у твоєму місті, де живе сатана.
14 Однак Я дещо маю і на докір тобі: є там серед вас люди, які наслідують „вчення Валаама”. Того Валаама, який навчив Валака звабити людей Ізраїлю на гріх: вони їли м’ясо, пожертвуване бовванам, і чинили розпусту. 15 Такі люди є й серед вас. Вони наслідують вчення николаїтів. 16 Покайтеся ж! Бо Я скоро прийду до вас і битимуся з тими людьми мечем Моїх уст.
17 Хто має вуха, нехай слухає, що Дух промовляє церквам: тому, хто переможе, буде від Мене „прихована манна”. І дам я тому білий камінь, а на камені тому буде написане нове ім’я, якого ніхто не знатиме, крім того, хто одержить його».
46 Ісус знову попрямував до міста Кани, що в Ґалилеї, де Він перетворив воду на вино. На той час у Капернаумі в одного царського чиновника хворів син. 47 Чиновник довідався, що Ісус прийшов до Ґалилеї з Юдеї. Він став перед Ісусом і почав благати завітати до Капернаума, щоби зцілити сина, бо той уже помирав.
48 Та Ісус каже йому: «Ви, люди, якщо не побачите знамення й чуда, ніяк не можете повірити в Мене». 49 Чиновник благав: «Господи, благаю Тебе, прийди, поки мій син іще не помер!»
50 І відповів йому Ісус: «Йди додому, твій син житиме». Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, й пішов додому. 51 По дорозі додому він зустрів своїх слуг, які сповістили, що син його одужав. 52 Він запитав, коли стало краще його синові, і йому відповіли: «Лихоманка залишила його вчора десь о першій годині по полудні». 53 І батько збагнув, що саме в цей час Ісус сказав йому: «Твій син житиме». І він повірив у Ісуса, а разом з ним і вся його родина. 54 Це було друге чудо, яке звершив Ісус у Ґалилеї, повернувшись з Юдеї.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International