Від Адама до Ноя

5 Ось список Адамових нащадків. Коли Бог створив людей, він створив їх за Своєю подобою. ² Створивши чоловіка й жінку і благословивши їх, Він назвав їх «людьми»^[a], коли створив їх. ³ Коли Адамові було сто тридцять років, народився в нього ще один син, який був за образом його й подобою. І Адам назвав його Сефом. ⁴ Після народження Сефа Адам жив вісімсот років. І мав він іще синів і дочок. ⁵ Тож проживши загалом дев’ятсот тридцять років, Адам помер.

⁶ Коли Сефові було сто п’ять років, у нього народився син. І назвали його Еношем. ⁷ Після народження Еноша Сеф жив вісімсот сім років. І мав він іще синів і дочок. ⁸ Тож проживши дев’ятсот дванадцять років, Сеф помер.

⁹ Коли Еношу було дев’яносто років, у нього народився син. І назвали його Кенаном. ¹⁰ Після народження Кенана Енош жив вісімсот п’ятнадцять років. І мав він іще синів і дочок. ¹¹ Тож проживши дев’ятсот п’ять років, Енош помер.

¹² Коли Кенану було сімдесят років, у нього народився син. І назвали його Магалалелом. ¹³ Після народження Магалалела Кенан жив вісімсот сорок років. І мав він іще синів і дочок. ¹⁴ Тож проживши дев’ятсот десять років, Кенан помер.

¹⁵ Коли Магалалелу було шістдесят п’ять років, у нього народився син. І назвали його Яредом. ¹⁶ Після народження Яреда Магалалел жив вісімсот тридцять років і мав він іще синів і дочок. ¹⁷ Тож проживши вісімсот дев’яносто п’ять років, Магалалел помер.

¹⁸ Коли Яреду було сто шістдесят два роки, у нього народився син. І назвали його Енохом. ¹⁹ Після народження Еноха Яред прожив вісімсот років і мав іще синів і дочок. ²⁰ Тож проживши дев’ятсот шістдесят два роки, Яред помер.

²¹ Енохові було шістдесят п’ять років, коли в нього народився син, І назвали його Мефусаїлом. ²² Після народження Мефусаїла Енох жив у згоді з Богом^[b] триста років. І мав він іще синів і дочок. ²³ Енох прожив усього триста шістдесят п’ять років. ²⁴ Тож ходив Енох із Богом і раптом зник, бо забрав його Бог.

²⁵ Мефусаїлові було сто вісімдесят сім років, коли в нього народився син. І назвали його Ламехом. ²⁶ Після його народження Мефусаїл жив сімсот вісімдесят два роки і мав він іще синів і дочок. ²⁷ Тож проживши дев’ятсот шістдесят дев’ять років, Мефусаїл помер.

²⁸ Ламеху було сто вісімдесят два роки, коли в нього народився син. ²⁹ І назвали його Ноєм^[c]. І мовив тоді Ламех: «Ми тяжко трудимося на землі, що її Бог прокляв. Нехай цей син принесе нам спочинок». ³⁰ Після народження Ноя Ламех жив п’ятсот дев’яносто п’ять років, і мав він іще синів і дочок. ³¹ Отже, проживши сімсот сімдесят сім років, він помер.

³² Проживши п’ятсот років, Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.

Зло людське

6 Людей ставало все більше й більше на землі. І було багато в них дочок. ² Побачили сини Божі^[d], що ті вродливими були, та й почали брати з ними шлюб, хто яку вподобав. ³ І мовив тоді Господь: «Дух Мій не завжди перебуватиме в людях^[e], бо тіла їхні тлінні. І житимуть вони лише сто двадцять років».

⁴ Сини Божі пізнали людських жінок, а ті народили їм дітей. В ті часи (і пізніше) на землі жили нефілими^[f] Вони були воїнами давніх часів, славетними людьми. ⁵ Господь побачив, що люди на землі сповнені зла, що думають лише про лихе. ⁶ І пошкодував Бог, що створив людей на землі. І засмутився Він у серці Своєму. ⁷ І промовив тоді Господь: «Я зітру з лиця землі людей, яких створив. Я знищу не тільки всіх людей і всіх тварин, але й усе, що плазує по землі та всіх птахів небесних. Я так шкодую, що створив їх». ⁸ Але Ной здобув ласку в очах Господа.

Ной

⁹ Ось родовід Ноїв. Ной був чоловік праведний і бездоганний серед усіх людей свого часу. Він жив у згоді з Богом і наслідував Його у всьому. ¹⁰ Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.

¹¹ І зіпсувалася земля в очах Божих. Запанувало на ній насильство. ¹² Поглянув Бог на землю. Вона була загублена людьми, які занапастили й життя свої.

¹³ І мовив Бог Ноєві: «Я вирішив покласти край усьому живому за те, що люди залили землю насильством. Я знищу землю.

¹⁴ Змайструй собі ковчег із кипарису. Зроби приміщення в ньому і просмоли його ззовні та зсередини. ¹⁵ Завдовжки він має бути триста ліктів^[g], завширшки—п’ятдесят ліктів^[h], а заввишки—тридцять ліктів^[i]. ¹⁶ Зроби під дахом вікно в лікоть, а збоку—двері. Зроби також три палуби: нижню, середню й верхню. ¹⁷ Я збираюся затопити водою землю, щоб сталася велетенська повінь, і знищити все живе, що є під небом. Усе на землі загине. ¹⁸ У нас же з тобою буде особлива домовленість. Ти зайдеш у ковчег зі своїми синами й з дружиною своєю, і з жінками синів своїх. ¹⁹ І мусиш узяти з собою по парі всього живого на землі, щоб вони вижили з тобою. Вони мають бути чоловічої та жіночої статі. ²⁰ По парі кожного виду птахів, звірів і плазунів різних прийдуть до тебе, щоб ти зберіг їх живими. ²¹ Візьми з собою кожного роду їжі, щоб було і для тебе, і для всіх».

²² Ной зробив так, як звелів йому Бог.

Потоп

7 Тоді Господь Бог сказав Ноєві: «Увійди зі своєю родиною до ковчега, бо Я побачив, що ти один праведний переді Мною серед усіх, хто живе зараз на світі. ² Візьми з собою по сім пар чоловічої та жіночої статі усіх чистих тварин^[j] і по одній парі всіх нечистих—чоловічої та жіночої статі. ³ Візьми також із собою по сім пар чоловічої та жіночої статі кожного виду птахів, щоб зберегти рід їхній по всій землі. ⁴ Через сім днів Я пошлю на землю дощ, який литиме сорок днів і сорок ночей. І все живе, що створив, Я знищу з лиця землі».

⁵ І Ной зробив усе, що звелів йому Господь.

⁶ На той час, коли стався потоп на землі, Ноєві було шістсот років. ⁷ І ввійшов тоді Ной з усією своєю родиною до ковчега, щоб урятуватися від потопу. З ним були його дружина, сини його зі своїми жінками. ^8-9 Всі чисті тварини й нечисті звірі, все птаство і все живе, що плазує по землі, прийшли до Ноя на ковчег. І всіх їх було по парі—чоловічої та жіночої статі, як і наказував Бог.

¹⁰ Через сім днів почався потоп на землі. ^11-12 Потоп почався, коли Ноєві сповнилося шістсот років, на сімнадцятий день другого місяця.

І страшна злива ринула на землю на сорок днів і сорок ночей. ¹³ Того ж дня Ной увійшов до ковчега разом зі своїми синами Симом, Хамом та Яфетом, дружиною своєю, а сини зі своїми жінками. ¹⁴ Всі вони були в ковчезі, а також усякого виду дикі звірі й свійські тварини, усе живе, що плазує по землі, й птаство небесне. ¹⁵ Усіх їх було по парі в Ноєвому ковчезі—кожного виду та всякого створіння, що мало життя в собі. ¹⁶ Були вони чоловічої та жіночої статі, як і звелів Ноєві Бог. І Господь зачинив за ними двері ковчега.

¹⁷ Потоп на землі тривав 40 днів. Вода піднялась і підняла ковчег високо над поверхнею землі. ¹⁸ Вода все прибувала й прибувала, і ковчег плив по поверхні. ¹⁹ Вода піднімалася все вище й піднялася так високо, що вкрила найвищі гори під небом. ²⁰ Вода прибувала далі й піднялася над вершинами гір понад п’ятнадцять ліктів^[k].

²¹ Усе живе на землі загинуло: всі люди, птахи, домашня худоба, дикі звірі, все, що плазувало по землі. ²² Усі живі створіння на землі загинули. ²³ Так Бог знищив усе живе. Він стер з лиця землі людей і тварин, плазунів і птахів у небі. Все було знищено на землі. Тільки Ной лишився живий разом з усіма людьми й тваринами, що були з ним у ковчезі. ²⁴ І вкривала вода землю сто п’ятдесят днів.

⁷ Коли він побачив багато фарисеїв та саддукеїв, які прийшли хреститися, то сказав їм: «Виплодки зміїні! Хто попередив вас тікати від гніву Господнього, що наближається? ⁸ Хай ваші вчинки покажуть, що ви покаялися. ⁹ І не сподівайтеся, що досить буде сказати: „Авраам—наш батько”. Бо кажу вам, що Бог може навіть це каміння перетворити на дітей Авраамових! ¹⁰ Сокира вже занесена, і кожне дерево^[a], що не дає добрих плодів, буде зрубане й кинуте у вогонь. ¹¹ Я хрещу вас водою на покаяння, але ж незрівнянно Могутніший, ніж я, іде за мною: я не гідний навіть бути рабом, який схиляється, щоб зняти Його сандалії. Він хреститиме вас Духом Святим і вогнем. ¹² Він очистить Свій тік і збере пшеницю до комори, а полову спалить у незгасному вогні»^[b].

Хрещення Ісуса

(Мк. 1:9-11; Лк. 3:21-22)

¹³ У той час Ісус прийшов з Ґалилеї до ріки Йордан, щоб Іоан похрестив Його. ¹⁴ Та Іоан намагався відмовити Ісуса, кажучи: «Я сам повинен похреститися у Тебе, то чому ж Ти йдеш до мене?» ¹⁵ І відповів Ісус: «Нехай поки що буде так, бо належить нам виконувати все, що Господь велів». І тоді Іоан дозволив Йому похреститися.

¹⁶ То Ісус похрестився, і тільки-но піднявся Він із води, як небо розкрилося Йому. І побачив Він Духа Божого, який сходив на Нього в подобі голуба. ¹⁷ І голос пролунав з небес: «Це Син Мій улюблений, Який догодив Мені».

Диявол спокушає Ісуса

(Мк. 1:12-13; Лк. 4:1-13)

4 Тоді ж Дух повів Ісуса до пустелі, щоб диявол Його спокушав. ² Протягом сорока днів і ночей Ісус нічого не їв, та після цього Він був дуже голодним. ³ Тоді спокусник^[c] прийшов до Нього і сказав: «Якщо Ти Син Божий, то накажи цьому камінню перетворитися на хліб». ⁴ На те Ісус відповів йому: «У Святому Писанні сказано: „Не хлібом одним живе людина, а кожним словом, сказаним устами Божими”».^(A)

⁵ Після того диявол переніс Його до святого Єрусалиму, поставив на найвище місце храму ⁶ й сказав: «Якщо Ти Син Божий, кинься додолу, адже у Святому Писанні сказано:

⁷ Ісус відповів йому: «Але у Святому Писанні також сказано: „Не спокушай Господа Бога свого!”^(C)»

⁸ Знову диявол узяв Його на дуже високу гору і показав усі царства світу, всю їхню розкіш. ⁹ І сказав він Ісусові: «Я дам Тобі все це, якщо впадеш долілиць і поклонишся мені».

¹⁰ На те Ісус відповів йому: «Відійди, сатано! У Святому Писанні сказано: „Поклоняйся Господу Богу своєму і служи лише Йому!”»^(D)

¹¹ Тоді диявол залишив Ісуса, і Ангели прийшли й служили Йому.

3 Псалом Давида, на втечу від свого сина Авесалома^[a].

Застороги проти лихого товариства