A A A A A
Bible Book List

Пісня над піснями 1-3 Ukrainian Bible (UKR)

Соломонова Пісня над піснями.

Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!

На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!

Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!

Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!

Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...

Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?

Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.

Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!

10 Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!

11 Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!

12 Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.

13 Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!

14 Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!

15 Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!

16 Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!

17 Бруси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!

Я саронська троянда, я долинна лілея!

Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!

Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!

Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!

Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!

Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...

Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...

Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...

Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...

10 Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

11 Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.

12 Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!

13 Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!

14 Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!

15 Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!

16 Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!

17 Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!

По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя... Шукала його, та його не знайшла...

Хай устану й нехай я пройдуся по місті, хай на вулицях та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моя! Шукала його, та його не знайшла...

Спіткали мене сторожі, що по місті проходять... Чи не бачили часом того, кого покохала душа моя?

Небагато пройшла я від них, та й знайшла я того, кого покохала душа моя: схопила його, й не пустила його, аж поки його не ввела у дім неньки своєї, та в кімнату тієї, що в утробі носила мене!...

Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...

Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?

Ось ложе його, Соломонове, шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!

Усі вони мають меча, усі вправні в бою, кожен має свого меча при своєму стегні проти страху нічного.

Ноші зробив собі цар Соломон із ливанських дерев:

10 стовпці їхні зробив він із срібла, а їхне опертя золоте, пурпурове сидіння, їхня середина вистелена коханням дочок єрусалимських!...

11 Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!

До галатів 2 Ukrainian Bible (UKR)

Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.

А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.

Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.

А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,

то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.

Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,

але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,

бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,

і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,

10 тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.

11 Коли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд.

12 Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.

13 А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.

14 А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?

15 Ми юдеї природою, а не грішники з поган...

16 А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!

17 Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!

18 Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.

19 Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.

20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.

21 Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes