Псалми 89-90
Ukrainian Bible
89 Навчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 (89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
3 (89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
4 (89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
5 (89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
6 (89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 (89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
8 (89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
9 (89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
10 (89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
11 (89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
12 (89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
13 (89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
14 (89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
15 (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 (89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
17 (89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
18 (89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
19 (89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
20 (89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
21 (89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
22 (89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
23 (89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
24 (89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
25 (89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
26 (89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
27 (89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
28 (89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
29 (89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
30 (89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
31 (89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
32 (89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
33 (89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
34 (89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
35 (89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
36 (89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
37 (89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
38 (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
39 (89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
40 (89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
41 (89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
42 (89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
43 (89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
44 (89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 (89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
46 (89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 (89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
48 (89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
49 (89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 (89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
51 (89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
52 (89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
90 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
2 Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
3 Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
4 Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...
5 Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
6 уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
9 Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...
10 Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...
11 Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
12 Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
13 Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
14 Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
16 Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!
До римлян 14
Ukrainian Bible
14 Слабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.
2 Один бо вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину.
3 Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, Бог бо прийняв його.
4 Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його.
5 Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання.
6 Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.
7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.
8 Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!
9 Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.
10 А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.
11 Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик!
12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.
13 Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси.
14 Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте.
15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер.
16 Нехай ваше добре не зневажається.
17 Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.
18 Хто цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми.
19 Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного!
20 Не руйнуй діла Божого ради поживи, усе бо чисте, але зле людині, що їсть на спотикання.
21 Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне.
22 Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробовується!
23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.