Add parallel Print Page Options

87 Синів Кореєвих. Псалом. Пісня. Основа його на горах святих,

Господь любить брами Сіону понад усі селища Яковові.

Славне розповідають про тебе, місто Боже! Села.

Тим, хто знає мене, нагадаю про Рагав та про Вавилон; ось Филистея та Тир з Кушем кажуть: Отой народився був там.

і про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!

Господь буде лічити у книзі народів: Оцей народився був там! Села.

і співають у танку вони: У Тобі всі джерела мої!

88 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

(88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

(88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

(88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

(88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

(88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

(88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

(88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

(88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

10 (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

11 (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

12 (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

13 (88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

14 (88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

15 (88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

16 (88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

17 (88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...

18 (88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

13 Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога.

Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе.

Бо володарі пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї,

бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!

Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління.

Через це ви й податки даєте, бо вони служителі Божі, саме тим завжди зайняті.

Тож віддайте належне усім: кому податок податок, кому мито мито, кому страх страх, кому честь честь.

Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона.

Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!

10 Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.

11 І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували.

12 Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла.

13 Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах,

14 але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!