Add parallel Print Page Options

63 Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. (63-2) Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...

(63-3) Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,

(63-4) ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!

(63-5) Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!

(63-6) Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.

(63-7) Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:

(63-8) що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!

(63-9) Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.

(63-10) Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,

10 (63-11) нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою!

11 (63-12) А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!

64 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (64-2) Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!

(64-3) Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику свавільців,

(64-4) які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким,

(64-5) щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!...

(64-6) У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?

(64-7) Вони кривди ховають... Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!

(64-8) Але вчинить Бог, що стріла на них стрілить, і нагло поранені будуть,

(64-9) і вчинить, що їхній язик допадеться до них, і будуть хитати головою усі, хто спогляне на них!...

(64-10) і всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і діло Його зрозуміють!

10 (64-11) і праведний Господом буде радіти, і буде вдаватись до Нього, і будуть похвалені всі простосерді!

65 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. Уся земле, покликуйте Богові:

Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт!

Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!

Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш!

Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!

Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі,

що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,

що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів...

і будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір.

10 Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її!

11 Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її!

12 Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщу течуть!

13 Пасовиська пустині спливаються краплями, і радістю підперезались узгір'я! (65-14) Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають!

Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!

Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?

Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?

Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.

Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення,

знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха,

бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!

А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо,

знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше!

10 Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.

11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.

12 Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей,

13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности.

14 Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.

15 Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!

16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність?

17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали.

18 А звільнившися від гріха, стали рабами праведности.

19 Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.

20 Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.

21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.

22 А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.

23 Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!