A A A A A
Bible Book List

Псалми 35-36Ukrainian Bible (UKR)

35 Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

10 Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

11 Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

12 віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

14 Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

17 Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

19 Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

20 бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

21 свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

22 Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

23 Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

24 розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

25 нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

26 Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

27 Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

36 Для диригенту хору. Раба Господнього Давида. (36-2) Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,

(36-3) бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.

(36-4) Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.

(36-5) Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.

(36-6) Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,

(36-7) Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!

(36-8) Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:

(36-9) вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,

(36-10) бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!

10 (36-11) Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!

11 (36-12) Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!

12 (36-13) Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.

Дії 25Ukrainian Bible (UKR)

25 А коли прибув Фест до свого намісництва, то він по трьох днях відійшов із Кесарії до Єрусалиму.

І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його,

і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, вони змову вчинили, щоб смерть заподіяти йому по дорозі.

А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незабаром туди подається.

Отже, сказав він, хто спроможен із вас, нехай ті вирушають разом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржають його.

І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він повернувся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб привести Павла.

Як його ж привели, то стали навколо юдеї, що поприходили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжких винувачень, що їх не могли довести,

бо Павло боронився: Я не провинився ні в чім ані проти Закону юдейського, ані проти храму, ані супроти кесаря.

Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павлові на відповідь: Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?

10 Та Павло відказав: Я стою перед судом кесаревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скривдив, як і ти дуже добре те знаєш.

11 Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до кесаря!

12 Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: Ти відкликавсь до кесаря, до кесаря підеш!

13 Як минуло ж днів кілька, цар Агріппа й Верніка приїхали до Кесарії, щоб Феста вітати.

14 А що там багато днів вони пробули, то Фест виклав справу Павлову цареві й промовив: Є один чоловік від Фелікса лишений в'язень,

15 на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські принесли скаргу, домагаючись його осуду.

16 Я їм відповів, що римляни не мають звичаю людину якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачів, і не буде йому дано можности для оборони від закидів.

17 І як зійшлись вони тут, то я, зволікання не роблячи жадного, сів наступного дня на сидіння суддеве, і звелів привести цього мужа.

18 І винувальники стали круг нього, проте не вказали вини ані жадної з тих, яких я сподівався.

19 Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він.

20 І я був непевний у цьому змаганні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це?

21 Через те ж, що Павло заявив, щоб залишений був він на кесарів розсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до кесаря.

22 А Агріппа промовив до Феста: Хотів би і я цього мужа послухати! Узавтра сказав той почуєш його.

23 А назавтра Агріппа й Верніка прийшли з превеликою пишнотою, і на залю судову ввійшли разом з тисяцькими та значнішими мужами міста. І як Фест наказав, то Павло був приведений.

24 І сказав до них Фест: О царю Агріппо, та з нами присутні всі мужі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи, що йому не повинно більш жити.

25 Я ж дізнавсь, що нічого, вартого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його.

26 Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, царю Агріппо, щоб після переслухання мав що писати.

27 Бо здається мені нерозважливим ув'язненого посилати, і не означити обвинувачень на нього.

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes