Add parallel Print Page Options

23 Псалом Давидів. Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,

на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!

Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.

Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!

Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!

Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!

24 Псалом Давидів. Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,

бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.

Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?

У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,

нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого!

Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів! Села.

Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави!

Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!

Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави!

10 Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! Села.

25 Давидів. До Тебе підношу я, Господи, душу свою,

Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!

Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!

Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,

провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!

Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!

Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!

Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,

Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!

10 Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.

11 Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!

12 Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:

13 душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!

14 Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.

15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.

16 Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!

17 Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!

18 Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!

19 Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!...

20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!

21 Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!

22 Визволи, Боже, ізраїля від усіх його утисків!

18 А другого дня Павло з нами подався до Якова. І всі старші посходились.

19 Поздоровивши ж їх, розповів він докладно, що Бог через служіння його вчинив між поганами.

20 Як вони ж це почули, то славили Бога, а до нього промовили: Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони ревні оборонці Закону!

21 Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відступлення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звичаїв.

22 Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.

23 Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох мужів, що обітницю склали на себе.

24 Візьми їх, та й із ними очисться, і видатки за них заплати, щоб постригли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Закона пильнуєш.

25 А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушенини, та від блуду.

26 Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очистився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про виконання днів очищення, так, аж за кожного з них була жертва принесена.

27 А коли ті сім день закінчитися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбурили ввесь народ, та руки на нього наклали,

28 кричачи: Ізраїльські мужі, рятуйте! Це людина ота, що проти народу й Закону та місця цього всіх усюди навчає!... А до того у храм упровадив і гелленів, і занечистив це місце святе!

29 Бо перед тим вони бачили в місті з ним разом Трохима ефесянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.

30 І порушилося ціле місто, і повстало збіговисько люду. І, схопивши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено...

31 Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полкового тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався!

32 І він зараз узяв вояків та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.

33 Приступив тоді тисяцький, та й ухопив його, і двома ланцюгами зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що він зробив?

34 Але кожен що інше викрикував у натовпі. І, не мігши довідатись певного через заколот, він звелів відпровадити його до фортеці.

35 А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли нести його вояки із-за натовпу людського,

36 бо безліч народу йшла слідкома та кричала: Геть із ним!

37 А коли Павло входив до фортеці, то тисяцького поспитався: Чи можна мені щось сказати тобі? А той відказав: То ти вмієш по-грецькому?

38 Чи не той ти єгиптянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і випровадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?

39 А Павло відказав: Я юдеянин із Тарсу, громадянин відомого міста в Кілікії. Благаю тебе, дозволь мені до народу промовити!

40 А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою народові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, кажучи:

Read full chapter