A A A A A
Bible Book List

Псалми 20-22 Ukrainian Bible (UKR)

20 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (20-2) В день недолі озветься до тебе Господь, ім'я Бога Якового зробить сильним тебе!

(20-3) Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!

(20-4) Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села.

(20-5) Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум!

(20-6) Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!

(20-7) Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.

(20-8) Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись ім'ям Господа, нашого Бога:

(20-9) вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!

(20-10) Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!

21 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (21-2) Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!

(21-3) Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.

(21-4) Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.

(21-5) Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!

(21-6) Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,

(21-7) бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!

(21-8) Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.

(21-9) Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.

(21-10) На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.

10 (21-11) Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.

11 (21-12) Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,

12 (21-13) бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.

13 (21-14) Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!

22 Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

(22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

(22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!

(22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

(22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

(22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

(22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

(22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

(22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

10 (22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

11 (22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

12 (22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

13 (22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

14 (22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

15 (22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

16 (22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

17 (22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

18 (22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...

19 (22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

20 (22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

21 (22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

22 (22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

23 (22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

24 (22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

25 (22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

26 (22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

27 (22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

28 (22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

29 (22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

30 (22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.

31 (22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

Дії 21:1-17 Ukrainian Bible (UKR)

21 А як ми розлучилися з ними й відплинули, то дорогою простою в Кос прибули, а другого дня до Родосу, а звідти в Патару.

І знайшли корабля, що плив у Фінікію, увійшли та й поплинули.

А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліворуч його та й поплинули в Сирію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа мав скласти.

І, учнів знайшовши, перебули тут сім день. Вони через Духа казали Павлові, щоб до Єрусалиму не йшов.

І, як дні побуту скінчилися, то ми вийшли й пішли, а всі нас проводили з дружинами й дітьми аж за місто. І, ставши навколішки, помолились на березі.

І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.

А ми, закінчивши від Тиру плавбу, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули в них.

А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарію. І ввійшли до господи благовісника Пилипа, одного з семи, і позосталися в нього.

Він мав чотири панні дочки, що пророкували.

10 І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Агав на ім'я.

11 І прийшов він до нас, і взяв пояса Павлового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган...

12 Як почули ж оце, то благали ми та тамтешні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.

13 А Павло відповів: Що робите ви, плачучи та серце мені розриваючи? Бо за Ім'я Господа Ісуса я готовий не тільки зв'язаним бути, а й померти в Єрусалимі!

14 І не могли ми його вмовити, і замовкли, сказавши: Нехай діється Божая воля!

15 А після оцих днів приготувались ми, та до Єрусалиму вирушили.

16 А з нами пішли й деякі учні із Кесарії, ведучи якогось кіпрянина Мнасона, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.

17 А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати прийняли нас гостинно.

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes