Add parallel Print Page Options

17 Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!

Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!

Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,

а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.

Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!

Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,

покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.

Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене

від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!

10 Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.

11 Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...

12 із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...

13 Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,

14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.

15 А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!

35 Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

10 Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

11 Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

12 віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

14 Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

17 Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

19 Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

20 бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

21 свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

22 Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

23 Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

24 розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

25 нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

26 Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

27 Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

54 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів, (54-2) як зіфіяни прийшли були та сказали Саулові: „Ось Давид поміж нами ховається!" (54-3) Спаси мене, Боже, іменням Своїм, і міццю Своєю мене оправдай!

(54-4) Вислухай, Боже, молитву мою, нахили Своє ухо до слів моїх уст,

(54-5) бо чужинці повстали на мене, розбишаки ж шукають моєї душі, вони Бога не ставили перед собою. Села.

(54-6) Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою.

(54-7) Хай повернеться зло на моїх ворогів, Своєю правдою винищи їх.

(54-8) В добровільному дарі я жертву Тобі принесу, ім'я Твоє, Господи, славити буду, що добре воно,

(54-9) бо мене воно визволило від усяких нещасть, і я бачу занепад моїх ворогів!

63 Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. (63-2) Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...

(63-3) Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,

(63-4) ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!

(63-5) Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!

(63-6) Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.

(63-7) Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:

(63-8) що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!

(63-9) Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.

(63-10) Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,

10 (63-11) нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою!

11 (63-12) А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!