Add parallel Print Page Options

148 Алілуя! Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!

Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його:

Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!

Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!

Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,

Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!

Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі,

огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його,

гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,

10 звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,

11 земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,

12 юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,

13 нехай усі хвалять Господнє ім'я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!

14 Він рога народу Своєму підніс! Слава всім богобійним Його, дітям ізраїлевим, народові, що до Нього близький! Алілуя!

149 Алілуя! Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих!

Хай ізраїль радіє Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!

Нехай славлять ім'я Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах,

бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням!

Хай радіють у славі святі, хай співають на ложах своїх,

прославлення Бога на їхніх устах, а меч обосічний ув їхніх руках,

щоб чинити між племенами помсту, між народами кари,

щоб їхніх царів пов'язати кайданами, а їхніх вельмож ланцюгами,

щоб між ними чинити суд написаний! Він величність для всіх богобійних! Алілуя!

150 Алілуя! Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!

Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його!

Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах!

Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті!

Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних!

Все, що дихає, хай Господа хвалить! Алілуя!

29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?

30 Для чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?

31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

32 Коли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...

33 Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!

34 Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

35 Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?

36 Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.

37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,

38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.

39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.

40 Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.

41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!

42 Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,

43 сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,

44 сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

45 Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.

46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

47 Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.

48 Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

49 І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.

50 І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

51 Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,

52 раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

53 Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

54 А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!

55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?

56 Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!

Read full chapter