Add parallel Print Page Options

146 Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,

хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!

Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:

вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!

Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,

що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,

Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!

Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!

10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!

147 Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!

Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.

Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,

вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.

Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.

Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:

Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,

худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!

10 Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,

11 Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

13 бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

15 посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!

16 Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,

17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?

18 Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!

19 Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:

20 для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!

15 Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,

Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.

Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,

і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.

А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.

Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.

А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.

Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.

10 Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.

11 Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?

13 Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!

14 оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,

18 тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!

19 Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

20 Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.

21 Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.

22 Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

23 кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.

24 А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.

25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!

26 Як ворог останній смерть знищиться,

27 бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.

28 А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.

Read full chapter