Псалми 135-136
Ukrainian Bible
135 Алілуя! Хваліте Господнє ім'я, хваліте, Господні раби,
2 що стоїте в домі Господньому, на подвір'ях дому нашого Бога!
3 Хваліть Господа, бо добрий Господь, співайте іменню Його, бо приємне воно,
4 бо вибрав Господь собі Якова, ізраїля на власність Свою!
5 Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
6 Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!
7 Підіймає Він хмари від краю землі, блискавиці вчинив для дощу, випроваджує вітер з запасів Своїх.
8 Він позабивав перворідних Єгипту, від людини аж до скотини.
9 Він послав між Єгипет ознаки та чуда, на фараона і на рабів всіх його.
10 Він уразив багато народів, і потужних царів повбивав:
11 Сигона, царя амореян, і Оґа, Башану царя, та всіх ханаанських царів.
12 і Він дав їхню землю спадщиною, на спадок ізраїлеві, Своєму народові.
13 Господи, Ймення Твоє віковічне, Господи, пам'ять Твоя з роду в рід!
14 Бо буде судити Господь Свій народ, та змилосердиться Він над Своїми рабами.
15 Божки людів то срібло та золото, діло рук людських:
16 вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
17 мають уші й не чують, в їхніх устах нема віддиху!
18 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
19 Доме ізраїлів, благословіть Господа! Аароновий доме, благословіть Господа!
20 Доме Левіїв, благословіть Господа! Хто боїться Господа, благословіть Господа!
21 Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!
136 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 Дякуйте Богу богів, бо навіки Його милосердя!
3 Дякуйте Владиці владик, бо навіки Його милосердя!
4 Тому, хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя!
5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
6 Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя!
7 Хто світила великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
8 сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя!
9 місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя!
10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя!
11 і ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
12 рукою міцною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя!
13 Хто море Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя!
14 і серед нього ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя!
15 і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
16 Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
17 Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя!
18 і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя!
19 Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя!
20 і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя!
21 і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Його милосердя!
22 на спадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
23 Хто про нас пам'ятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя!
24 і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя!
25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
26 Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
1 до коринтян 12
Ukrainian Bible
12 А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви.
2 Знаєте, що коли ви поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.
3 Тому то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: Нехай анатема буде на Ісуса, і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим.
4 Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий.
5 Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий.
6 Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.
7 І кожному дається виявлення Духа на користь.
8 Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом,
9 а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом,
10 а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов.
11 А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.
12 Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос.
13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним.
14 Бо тіло не є один член, а багато.
15 Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона?
16 І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно?
17 Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?
18 Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів.
19 Якби всі одним членом були, то де тіло було б?
20 Отож, тепер членів багато, та тіло одне.
21 Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні.
22 Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.
23 А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,
24 а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,
25 щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного.
26 І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться.
27 І ви тіло Христове, а зосібна ви члени!
28 А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови.
29 Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?
30 Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють?
31 Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!