126 Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...

² Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!

³ Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!

⁴ Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!

⁵ Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:

⁶ все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!

127 Пісня прочан. Соломонова. Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває!

² Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму!

³ Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода!

⁴ Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді:

⁵ блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!

128 Пісня прочан. Блажен кожен, хто боїться Господа, хто ходить путями Його!

² Коли труд своїх рук будеш їсти, блажен ти, і добре тобі!

³ Твоя жінка в кутах твого дому як та виноградина плідна, твої діти навколо твого стола немов саджанці ті оливкові!

⁴ Оце так буде поблагословлений муж, що боїться він Господа!

⁵ Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, і побачиш добро Єрусалиму по всі дні свого життя,

⁶ і побачиш онуків своїх! Мир на ізраїля!

¹⁹ Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?

²⁰ Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.

²¹ Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.

²² Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?

²³ Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!

²⁴ Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!

²⁵ Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,

²⁶ Бо Господня земля, і все, що на ній!

²⁷ Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.

²⁸ Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!

²⁹ Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?

³⁰ Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?

³¹ Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!

³² Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,

³³ як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.