Приповісті 6-7
Ukrainian Bible
6 Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,
2 ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!
3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,
4 не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,
5 рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!
6 Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:
7 нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;
8 вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.
9 Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
11 і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...
12 Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,
13 він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,
14 в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,
15 тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!
16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:
17 очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
18 серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
19 свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
21 Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
22 Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
23 Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,
24 щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.
25 Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,
26 бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...
27 Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?
28 Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!
30 Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,
31 та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!
32 Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,
33 побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,
34 бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:
35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!
7 Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,
3 прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!
4 На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!
5 щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.
6 Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,
7 і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,
8 проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.
10 Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,
11 галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:
12 раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...
13 І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!
15 Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!
16 Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,
17 постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...
18 Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!
19 Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:
20 вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...
21 Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,
22 він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,
23 як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...
24 А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:
25 Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,
26 бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!
27 Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...
2 до коринтян 2
Ukrainian Bible
2 А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.
2 Бо коли я засмучую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмутив?
3 І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас!
4 Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те, щоб були ви засмучені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!
5 А як хто засмутив, не мене засмутив, а почасти щоб не пригнітити і всіх вас.
6 Досить такому карання того, що від багатьох,
7 через те навпаки, краще простити й потішити, щоб смуток великий його не пожер.
8 Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!
9 Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш досвід, чи в усім ви слухняні.
10 А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,
11 щоб нас сатана не перехитрував, відомі бо нам його задуми!
12 А коли я прийшов до Троади звіщати Христову Євангелію, і були двері для мене відчинені в Господі,
13 не мав я спокою для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.
14 А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!
15 Ми бо для Бога Христова запашність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,
16 для одних бо смертельна запашність на смерть, а для других запашність життєва в життя. І хто здатен на це?
17 Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!