A A A A A
Bible Book List

Приповісті 3-5Ukrainian Bible (UKR)

Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,

бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою!

Милість та правда нехай не залишать тебе, прив'яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого,

і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини!

Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!

Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.

Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!

Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх.

Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,

10 і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!

11 Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем,

12 бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!

13 Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала,

14 бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її,

15 дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею.

16 Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її.

17 Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир.

18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!

19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.

20 Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари.

21 Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність,

22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї,

23 Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!

24 Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.

25 Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,

26 бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!

27 Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,

28 не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою.

29 Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.

30 Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.

31 Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай,

32 бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба.

33 Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить,

34 з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає.

35 Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором.

Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,

бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,

бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.

І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!

Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,

не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!

Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!

Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:

вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!

10 Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя,

11 дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:

12 коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!

13 Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!

14 На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,

15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,

16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!...

17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають.

18 А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!

19 Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...

20 Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!

21 Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!

22 Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування.

23 Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.

24 Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ.

25 Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують.

26 Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої:

27 не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

10 щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

11 І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

12 і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

13 І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

14 Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

15 Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

17 Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

18 Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

19 вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

20 І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

21 Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

22 власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

23 помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

2 до коринтян 1Ukrainian Bible (UKR)

Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма святими в цілій Ахаї,

благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,

що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.

Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, так через Христа й потішення наше намножується.

Бо як терпимо скорботи, то на вашу потіху й спасіння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих страждань, які терпимо й ми.

А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.

Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.

Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,

10 що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він,

11 як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас.

12 Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас.

13 Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіваюсь, що ви й до кінця зрозумієте,

14 як частинно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.

15 І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благодать удруге,

16 і через вас перейти в Македонію, а з Македонії знову прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпровадили.

17 Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні?

18 Але вірний Бог, що наше слово до вас не було Так і Ні.

19 Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуан, і Тимофій, не був Так і Ні, але в Нім було Так.

20 Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому Так, і в Ньому Амінь, Богові на славу через нас.

21 А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог,

22 Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа.

23 А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,

24 не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою!

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes