A A A A A
Bible Book List

Приповісті 25-26 Ukrainian Bible (UKR)

25 І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.

Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.

Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.

Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,

коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.

Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,

бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.

Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?

Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,

10 щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.

11 Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.

12 Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.

13 Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.

14 Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.

15 Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.

16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.

17 Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.

18 Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

19 Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.

20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.

21 Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,

22 бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!

23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.

24 Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

25 Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.

26 Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.

27 Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.

28 Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.

26 Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.

Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.

Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.

Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.

Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.

Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка.

Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.

Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного.

10 Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.

11 Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.

12 Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.

13 Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!

14 Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.

15 Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

17 Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.

18 Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,

19 так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.

21 Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.

22 Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.

23 Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,

24 устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:

25 коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!

26 Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.

27 Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.

28 Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.

2 до коринтян 9 Ukrainian Bible (UKR)

А про службу святим мені зайво писати до вас,

бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македонянам, що Ахая готова з минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох.

А я послав братів, щоб моя похвала, щодо вас, не даремна була в цім випадкові, але, як казав, щоб були ви приготовані,

щоб, коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть, що ви неготові, щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі.

Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова.

А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!

Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!

А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,

як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!

10 А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,

11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.

12 Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.

13 Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма,

14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас.

15 Дяка Богові за невимовний дар Його!

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes